Контрпропаганда або де шукати правду?

Ми живемо  в цікаві часи, часи коли   доступ до інформації лише з газет та телевізора ще не тільки пам’ятаємо,  а й використовуємо поруч з більш незалежними ресурсами. Це й не дивно, адже багато людей звикли довіряти друкованим виданням , а слова, що звучать з телевізора сприймати як незаперечну істину, особливо це стосується більш старшого покоління, яке не мало альтернативи 20 років назад.

                 Але, поява Інтернету, який сприймався як вільний доступ до інформації, яка Вас власне цікавить  не вирішила цієї проблеми, а навпаки, дала змогу писати що завгодно, не несучи відповідальності.  А найбільш цікавим є те, що простори Інтернету почали активно  використовуватися для маніпуляції  та пропаганди.  Чудово якщо це пропаганда здорового стилю життя, але це ж не приносить прибутків.

                Використовуючи сучасні технології, фантазію та фінансовий фундамент з купюр «Загнивающего запада» псевдо журналісти генерують просто шедеври, не повірити яким складно навіть людині із здоровим глуздом та здатністю до аналітики. Що вже говорити про люд, який турботами повсякденного життя , в силу втоми чи не бажання копирсатися  в  гігабайтах інформації, споживає легкодоступний  напівфабрикат  новин таким, як його подають. Ось так і з’являються «фашисти на майдані»,  «злі бандеровці» та «київська хунта».

Добре, добре все це й так зрозуміло, кому я пояснюю, всі ми розумні люди…. Чи не так?  Всі розуміють, але ніхто не знає як з цим боротися. Ось так і живемо, перегортуючи  стрічки новини .

Звичайно всіх не врятувати від інформаційної промивки мізків, але огородити себе й власне оточення від фальшивок все таки можливо.   Я виділяю два напрями в підході до фільтрації новин: перший-це  аналітичний підхід та  за допомогою сучасних технологій. Якщо зацікавило , спробуємо розібратися більш детально.

Аналітика в підході контрпропаганди передбачає  аналіз першоджерела інформації, перевірку зазначених фактів  та місця події. Щодо першоджерела, це не так вже й складно, знайти контакти людини, очевидця маючи соціальні мережі та засоби зв’язку.  Соціальні мережі дозволяють переглянути профіль користувача, проаналізувати наповненість. Особливу увагу потрібно надати датам, часу та кількості, якості контенту на сторінці.  Зв’язатися з першоджерелом можна, використовуючи телефон , Skype , Google Hangouts, дзвінки в соціальних мережах, нарешті, просто залишити повідомлення.

Перевірка фактів також не займе багато сил, достатньо пошукати інформацію на ресурсах, котрим довіряєте. Наприклад, якщо в новині говориться про використання пристрою чи механізму , можна перевірити технічні характеристики  за довідниками. Щодо місця події, то  проаналізувати відповідність фото-відео матеріалу новини можливо використавши  Google Street View  ,Yandex Maps , Google Earth, Wikimapia, ці ресурси дозволять переглядати  фото вулиць, будинків, всього того, що допоможе зрозуміти  чи відповідає інформація заявленій місцевості. Важливим є й перевірка дати, часу та  перегляд погодніх умов в час, що зазначено в новині. Це також можливо, використавши WEB- ресурси ( наприклад www.wolframalpha.com). Запам’ятайте, головне звертати увагу на дрібнички ( номерні знаки, стиль одягу, рослинність і так далі).

 А тепер  перейдемо до речей, якими користуються навіть спецслужби. Не хвилюйтесь, це на перший погляд складно, аналізувати фото на предмет підробки, виявляти унікальність  фото й відео, але не з сучасними технологіями! Як Ви зрозуміли, ми на другому етапі  пошуку брехливих новин. Я приділю більше уваги фото матеріалам, адже вони зачасту є, нібито, підтвердженням слів автора, тай підробити такий матеріал простіше за відео. По-перше, переконатися в тому , що фото зроблено , а не намальовано в графічних редакторах нам допоможуть метадані, що записуються у властивості знімку фотоапаратом. Для їх аналізу можна скористатися WEB- ресурсами (regex.info/exif.cgi, exif-viewer.com), їх існує безліч. Недоліком такого типу перевірки є  незрозумілість для людей, котрі уявлення не мають про будову цифрового фото та очищення метаданих соціальними мережами чи деякими веб-сайтами, для зменшення «ваги» та збереження конфіденційності даних  файлу. Найбільш дієвим, на мій погляд, є аналіз фото  на предмет зміни в графічному редакторі. Ця операція дозволяє з’ясувати що сфотографоване, а що «намальоване». І знову нам на допомогу приходять онлайн ресурси. Наприклад fotoforensics.com    ( звичайно, такі програми є  й для встановлення на комп’ютер й використання без Інтернету). Якщо фото оригінальне, то «шум» буде однорідним. В іншому випадку, будуть очевидні місця переходу між оригінальними та доопрацьованими елементами.

Й останній інструмент, але не менш дієвий- це зворотній пошук фото. Дана методика дозволяє визначити оригінальність знімку. Якщо новина датується 2014 роком, то й знімок, що ілюструє події повинен з’явитися  в мережі не набагато раніше. Для пошуку  автентичних фото в мережі можна скористатися Google Search Photo , але цей інструмент не дозволяє відсортувати знайдені зображення за датою появи в мережі. Інша справа – це веб-сайт TinEye.

Отже, проаналізувати й  впевнитися в правдивості новини, що з’явилася на теренах Інтернету не так вже й складно. Головне в цій справі – це наполегливість та бажання знайти істину. Тим паче, Ви маєте в своєму розпорядженні дієві інструменти та поради!

                                                            Додаткові матеріали  за адресою www.kontrpropaganda.pp.ua