Невідома Швеція. День 35. Подорож на далеку Північ.

Сьогоднішній ранок 20 лютого 2016 року, шостак, - сонячний день, потяг мчить по узвищенню, так що внизу метрів 15-20 видно маленькі автомобілі та будинки. Поодинокі хмари зливаються з вершинами невисоких гір. Все повністю засніжене, але здається найбільше снігу було в Кіруні - найпівнічнішому місті Швеції, через яке я проїхав по дорозі в Норвегію. Зараз прямую до міста Нарвік...

Свою подорож почав спонтанно, вночі зі свого шведського містечка Умео, яке теж можна вважати північним містом, проте клімат тут ще помірний, я ж вирушив за полярне коло. На вокзал в Умео йшов пішки - це займає приблизно годину з мого гуртожитку. Вийшов опівночі і був на вокзалі вже перед першою годиною ночі. Мороз, сніг, тиша, ніч - все, що я люблю. Потяг прибув вчасно, я ввійшов до вагону, в якому всі тихо спали на сидячих місцях. Цей поїзд - Arctic Circle Train їде з самого півдня Швеції на північ Норвегії. Всю ніч я їхав до Кіруни - це напевно останнє велике місто (30 тис. мешканців) на півночі Швеції. На північ від Кіруни починаються невеличкі гори, хвойні ліси стають рідкими й зовсім зникають, натомість всюди розкидані кущі та чагарники, як в степу.