11 листопада Свято незалежності...

Огляд польських медіа для українськиї читачів КУР’ЄР ГАЛІЦИЙСКИЙ / KURIER galicyjcki / індекс передплати 98780 ДВОТИЖНЕВИК НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА ПОЛЯКІВ В УКРАЇНІ 1– 15 листопада 2008 № 20 (72) [с.7] …………………………………………………………………………………………………………………………  До Незалежності ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ  11 листопада Свято незалежності IRENA MASALSKA (ІРІНА МАСАЛЬСЬКА)   Незалежна Польща відродилась в листопаді 1918 року протягом заледве трьох тижнів. Ці незвичайні темпи заскочили зненацька тодішніх спостерігачів політичного життя в Польщі та Європі. День 11 листопада був офіціальним Національним Святом Польщі у 1937 – 1939 роках. Після війни … тільки в 1989 році потрапив до календаря офіціальних державних свят. Ото хроніка тих днів:  5 листопада 1916 р. – видання акту, який гарантував створення Польського Королівства з нечітко визначеним кордоном.  14 січня 1917 р. – початок діяльності Тимчасової Ради Держави.  12 листопада 1917 р. – обов’язки глави держави приймає Реґентна Рада.  7 жовтня 1918 р. – проголошення незалежності Польщі Рентною Радою.  25 жовтня 1918 р. –повстання уряду Юзефа Швєжинського.  30 жовтня 1918 р. – У Західної Галіції владу перейняла Польська Ліквідаційна Комісія.  1 листопада 1918 р. – вибух польсько-українського бою у Львові – Бій за Львів.  3 листопада 1918 р. – капітуляція Австро-Угорщини.  з 6 на 7 листопада – У Любліні повстав Тимчасовий Уряд Польської Народної Республіки на чолі з Ігнацієм Дашинськім.  9 листопада – за відреченням цезаря Вільгельма II в Німеччині проголошено республіку.  10 листопада – інтернований у Магдебурзі Юзеф Пілсудський повернувся у Варшаву.  11 листопада – в Компл’єне у Франції підписаний договір про капітуляцію Німеччини, чим закінчилась I світова війна.   “Реґентна Рада відразу по тому, себто у тої же день, передала у руки Юзефа Пілсудського – як тимчасового вождя держави – усю повноту цивільної й військової влади, а після цього розпустилась. Таким чином, польська влада в Варшаві не народилась згодою польських чинників, як то попередньо тимчасово сталось у Галіції, та як-то Глабінський пробував провести в Варшаві. Не народилась навіть з самостійного, будь що буде, рішучого кроку люблінського уряду: польська влада повстала опосередковано, але просто – з німецької номінації.” (проф. Міхал Бобринський “Історія Польського Народу” стор. 270)   На вулицях усіх міст 11 листопада панувала ейфорія з приводу народжуваючої незалежності.   “Неможливо повторити оте почуття піднесення, оте шаленство радості, що охопило тоді польську людність. (…) Хто не пережив тих кілька коротких днів, хто не шаленів від радості вразу з усім народом, тої не пережив у життя найбільшої радості. Чотире покоління чекали, п’яте вже дочекалось. Від світанку до вечора на ринках міст збирались громади: робітник, урядовець покидав роботу, хлоп покидав поле й літів до міста, на ринок, дознатись там, переконатись, побачити польське військо, польські написи, орли на установах, розчулення від побачення залізничників, ба, навіть, від побачення польських поліціантів та жандармів.” (“Повстання II Речипосполітої. Збірник документів”).   Така ж атмосфера панувала й у столиці.   “Варшава тими днями жила на вулицях. (…) Коли 11 листопада, в історичний день припинення війни, уранці вийшов у місто, то вулиця мала зовсім незвичний вигляд: прискорений людський рух, люди роздивлялись навкруги з зацікавленістю, кожний чогось очікував, незнайомі зовсім люді вступали у розмови. Німців на вуліцях зустрічалось небагато та й вони вже не були такі бучні, як раніше; більшість з них були з червоними революційними кокардами на мундирах, дисципліна послабла, спостерігалась та відчувалась повна дезорганізація цієї окупаційної армії. Населення спонтанно почала роззброювати жолнежів, більшість яких проти цього не протестували.” (М. Яновський, “11 листопада 1918 р.” [ w: ] Варшава в мемуарах першої світової війни. Варшава 1971).   1918 листопад 11, Варшава - Декрет Реґентної Ради до польського народу про передачу військової влади Юзефу Пілсудському.   “За загрозою зовнішньої та внутрішньої небезпеки для централізації усіляких військових управлінь та підтримання в країні порядку, Реґентна Рада передає військову владу й верховне командування підвладним польським військом Бригадирові Юзефові Пілсудському.  По створенню Національного Уряду, якому згідно зі своїми попередніми заявами Реґентна Рада передаси усю повноту державної влади, Бригадир Юзеф Пілсудський військову владу, як складову верховної державної влади, зобов’язаний передати тому ж Національному Урядові, що підтверджуємо підписанням цього звернення. Дано у Варшаві. Дня 11 листопада 1918 р.”   Олександр Каковський,   Юзеф Островський,   Здзіслав Любомирський,   Юзеф Пілсудський   “Dziennik Praw Pastwa Polskiego” 1918, nr 17, poz. 39 14 листопада 1918 р. - новим декретом Реґентна Рада саморозпустилась і усю повноту влади у державі передала Юзефові Пілсудському, створюючи уряд вождя держави. 15 листопада – Папа Бенедикт XV у листі до архіепіскопа Александра Каковського висловив сподівання, “щоб Польща наймога швидше відродила свою суверенність та зайняла своє історичне місце у гроні інших держав”. 16 листопада – розіслана депеша Пілсудського: “Як Верховний Вождь Війська Польського засвідчую урядам та народам воюючих та нейтральних країн про становлення Незалежної Польської Держави, яка посідає усі землі об’єднаної Польщі”. 18 листопада – Пілсудський офіціально призначив крайнє лівий уряд на чолі з Єнджеєм Морачев-ським. 19 листопада – закінчилась евакуація окупаційних німецьких військ з терену Польщі. 22 листопада – Рада Міністрів ухвалила декрет про основи польського державного устрою. 27 грудня 1918 р. – вибух польського повстання у Познані. Здобуття Польщею незалежності було послідовним процесом й вибір 11 листопада був беззасте-режним. День 11 листопада встановлено національним святом тільки у квітні 1937 року, майже за 20 років за здобуттям незалежності. До вибуху II Світової війни свято відзначалось тільки двічі – 1937 та 1938 року.

На жаль, у 1939 році Польща знову втратила незалежність; 1 вересня без оголошення війни підверглась нападу гітлеровсько-націською Німеччиною, а 17 вересня - зрадницькі атакована Совета-ми.

У 1939 – 1944 р.р. під гітлерівською окупацією – офіціальне чи явне святкування, як й прояви абиякої польськості, було неможливе. У 1945 році комуністична влада державним святом встановила 22 липня – дату підписання Маніфесту PKWN (Польський Комітет Національного Визволення - перекладач ), як Національне Свято Відродження Польщі. За часів комунізму 1945 – 1989 р.р. у країні опозицією багаторазове організовувались патріотичні маніфестації, які відразу розганялись загонами ZOMO ( особливі загони громадянської міліції – перекладач), а їх учасників били та декого арештовувала Служба Безпеки.

Національне Свято Незалежності, відзначаємо саме 11 листопада,повернено Законом Сейму (ще ПНР) у 1989 р..

Цей день є неробочим днем. Головні урочистості за участю вищої державної влади, проходять в Варшаві на площі Юзефа Пілсудського перед Гробом Невідомого Жолнежа. KG (з польської мови переклав: А. Грабовський,) 11.2008 - 13.02.2012.; Дебальцеве  За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор. При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело. Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає за фактичні помилки, яких вони припустились. Також перекладає тексти авторів. з якими він не погоджується.