Gazeta Wyborcza > wiat > wiat wiat poegna Vaclava Havla
Mariusz Szczygie, Praga , 2011-12-24,
,75477,10869699.html?i=0
Церемонія офіціального прощання відбулась в катедрі святого Віта на
Градчанах побіля садиби президентів Чехії
Fot. Petr David Josek AP
У Празі святе заклопотання. Усіляка світова реклама була заміщена на славні фота Вацлава Гавела, де з тилу видко його малу постать, яка відходить у сторону моря.
http://wyborcza.pl/51 ,75477,10869699.html?i=1
Fot. Petr David Josek AP Жолнежи несуть гроб з тілом Вацлава Гавела
http://wyborcza.pl/51 ,75477,10869699.html?i=2
http://wyborcza.pl/51 ,75477,10869699.html?i=3
Вацлав Гавел (1936-2011)
Чехія
Вечором, у четвер перед похованням, йшов на празький Град побути з Чехами, які терпляче стояли у двох довгих вервечках, - до гробу Вацлава Гавела та до книзі жалю. Міст Кароля, яким мешканці Праги зазвичай не ходять, бо там не пробитись через тлуми чужоземців, цим разом до півночі був повний Чехами, яки, власне, йшли прямо до замку. За мостом є маленька крамничка з канапками. З мікрофона, що був виставлений на вулицю, добігала до кінця якась пісенька Мадонни. Зайшов до крамнички й запитав про жалобу.
- Но так, тож відчуваємо смуток, - одперла молода продавщиця. – Але, є ми Чехами. О, як мені не подобається оця помпа, яка триває навколо нього вже кільки днів. Бо ж президент Гавел був такий скромний, симпатичний та людяний, то ж він би не хотів, аби ж ми засмучувались. Йому би там Мадонна подобалась.
У п’ятничний перед полудень Чехи тяглися до Граду, аби в 12 год. узяти участь у поховальній церемонії. Поруч, у метра, якась молода пара пильно студіювала першу сторінку найбільшого щоденника "Mlad Fronta DNES", яку майже повністю зі світлиною Гавела заповнювала чеська версія пісеньки "We Shall Overcome" – улюбленого сонета Гавела, який для нього співала на концерту в 2009 році Joan Baez. “Колись дійдемо далі”, - занотувала молода жінка. «Сьогодні поховання Людини, яка усе життя старалась, аби ж ми йшли далі” , - читаю заголовок.
У цьому ж числі газети на другій сторінці розміщений регламент панахиди за померлим президентом, яку відправив архіепископ Праги Домінік Дука, той самий, з яким у 80-х роках Гавел ділив камеру в ув’язненні. “Mlada Fronta” пояснює читачам оце маловідоме поняття: "celebrans","koncelebrans", "homilia", "Eucharystia" itd. " й таке далі.
[ ПРИМІТКА від перекладача:
>Целебранс (латина. celebrans – celebrujcy) – духовний, якій відправляє літургію. Це стосується католицьких ксьондзів, старокатолицьких, православних, та пасторів і дияконів протестантських.
Під час целебрації - богослужіння за пособорованим вірним римського віросповідання в католицькому Костьолу, каплан, який проводить літургію, називану головним целебрансом, а, позосталі, відправляючі літургію, каплани, - контрцелебрансами. Подібні назви стосуються й греко-католицького Костьолу;
>"homilia ", хомілія, - проповідь каплана/пастора/пароха на літургійні теми;
>"Eucharystia ", складова сакральних почестей. Означає або богослужіння або комунію (перша Свята комунія – католицька урочистість, зв’язана з богослужінням, у часі якого вірні, переважно 9-річні (2-га класи початкової школи) діти, перший раз приймають причасті). Цей обряд виходить з літургії жидівської, а назва походить від чину Ісуса під час Останньої Вечері… ].
Перед входом до Граду – люди палять свічки, та, у великій лічби, ставлять під пам’ятником першого чехословацького президента Томаса Garrigue Masaryka. Коли запитав жіночку старшого віку, що то так, вона відповіла з усміхом: - Так, вони були однієї групи крові. Обидва кохали демократію, тільки що один був філософом, а другий письменником. Насправді, як нарід маємо щастя.
У тлуму людей перед замком (до катедри увійшло тільки тисяча осіб) – тихі розмови. От, троє подібних один до одного чоловіків, - хиба дід, син та онук. Найстарший потиху тлумачить позосталим: - Завдяки йому ми пізнали, що є біле, а що є чорне. Коли б не він, то людина й сьогодні жила би та думала, що чорне – це біле.
Два подружжя по шістьдесятці розмовляють, - чому колишній президент має католицьке поховання. – Ну, бо ж був помазаний та охрещений, - мовить перша жінка.
- Але, ніколи не мовив, що вірить в Бога! – заперечує друга.
- Ну, бо ж, - втручається перший чоловік, - увесь час надавав Богу.
- Не Богу, не Богу. Гавел мовив: «Абсолютне видноколо називається Бог” , - пояснює другий чоловік.
- Ну, але однак слово «Бог” вживав, - тріумфує перша жінка.
Точно в полудень задзвонили дзвони по усій Чехії, та хвилиною мовчання учтено його пам'ять. Зупинялись трамваї, з яких на хвилину виходили пасажири і водії. Зупинялись поліційні автомобілі, з яких виходили поліціянти та ставали струнко. Телебачення також показало приміщення супермаркетів, які на хвилину затримали продаж.
Та ще. Мережа супермаркетів Lidl Czechy оплатила великі оголошення, в яких виражає смуток, що відійшов у засвіти діяч свободи, й складає співчуття усім, кого вразив відхід Вацлава Гавела.
Панахиду по душі померлого – таку офіціальну назву подавали мас-медіа, - розпочалась Реквієм Anton~na Dvo ka, яку заспівала та зіграла Капелла Національній Філармонії.
Присутні були м. і.: подружжя Клинтоні, Ніколя Саркозі, Давид Камерон, Жозе Мануель Баррозо, Єжи Бузек та Лех Валенса. Дуже шанований Гавелом актор Юзеф Абрхем (відомий як доктор Блажей з серіалу «Шпиталь на періферії”) вичитав фрагменти Книги Хоба. Абрхем зіграв головну роллю в першому і останньому фільму режисури Вацлава Гавела, роком раніше, – «Відхід”, де він грав роллю канцлера, прототипом якого був сам Гавел. У часі панахиди відчитаний був лист від папи Бенедикта XVI, а після Евхарістії промовили президент Чехії Вацлав Клаус, міністр закордонних справ князь Карел Шварценберг та приятелька небіжчика – колишній американський державний секретар Madeleine Albright.
"З Вацлавом Гавелом без сумніву багато відходить, але, й багато не відходить», - сказав президент Вацлав Клаус та перелічив кільки десять речей, які з нами залишаються, м. і.: «Не уходить думка, що свобода є вартістю гідною жертв, й що за правду варто боротись з особистим ризиком”. Затим додав, що «”не відходить думка, що маємо говорити неприємні речі”, й “не відходить думка, що погляди меншості потрібно оголошувати та про них дискутувати”. Оці два останні приклади потішили журналістів, які стояли на хорах, та іронічно коментували, що Клаус у такий спосіб звертає увагу на себе та свої «особливі” погляди.
Симпатичну та єдину посмішку на зболілому обличчю дружини Вацлава Гавела, Дармарі, викликав акцент чеської мови, з яким Madeleine Albright (яка дворічною дівчинкою втекла з батьками з окупованій Чехії в 1939 році) з яким вона казала про славну наївність Гавела: «Оті, які думали, що він наївний, помилялись. Він попросту знав людські слабкості”.
Приятель Вацлава Гавела, журналіст та есеїст Karel Hv~`ala відразу потім сказав на телебаченні, що Гавел як творець театру абсурду мусить бути задоволений, що усі поховальні урочистості організує його найбільший противник Вацлав Клаус, бо ж обидва «так дуже не співпадали”.
Урочистість закінчилась виносом гробу жолнежами почесної гвардії під оплески тисяч люди, що громадились на подвір’ї замку та навколо нього. Багато людей дзвонило ключами.
Гроб перевезено до крематорію Stranice, де померлий буде кремований. Ця частина урочистості тільки для родини та приятелів. Там, свою найславетнішу пісеньку «Молитву для Марти” – гімн Серпня '68, коли армії Варшавського Договору вторглися в Чехословакії, - заспівала приятелеві Марта Кубішова.
Коли повертався метром зі станції Градської, дві дівчинки дискутували про якось викрадача. – Дивись, як він гарно вмів викрадати, - емоціональне казала одна. Придивився, вони тримали в руцях кольоровий тижневик. – Прочитаю тобі, казав він так: «Перепрошую дуже, але, чи не міг би покласти руку на таке прехороше коліно пані”. Подивився на заголовок: «Дівчини падали навзнак – президент у спомінах”.
Тлум на похованні Гавела
У п’ятницю до чеської столиці з усього світу з’їхались політики та зірки музики, фільму та літератури.
У холодному повітрі катедри святого Віта честь Гавелові віддавало тисяча осіб. З багатьма з них, як, наприклад, з колишньою шефинею американської дипломатії Madeleine Albright, політик був знайомий близько.
На похованні були президенти Франції, Німеччини, Австрії, Словакії, Хорватії, Естонії, Фінляндії, Грузії, Косова, Литви, Латвії, Македонії, Чорногорії, Угорщини, Румунії, Словенії. Також були Хілари та Білл Клинтоні, шеф Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозо, головуючий Європейського Парламенту Єжи Бузек та прем’єр Великої Британії Давид Камерон.
Польську делегації очолював маршалок Сенату Богдан Борусевич. Разом з ним приїхали: Лех Валенса, співпрацювавший з Гавелом ще в антикомуністичному підпіллі, міністр культури Богдан Здройєвський та колишній прем’єр Тадеуш Мазовецький. Натомість, Москва, яку донедавна Гавел гостро критикував за потоптання демократії, вислала тільки речника прав людини Володимира Лукина.
Гавел був не тільки політиком, але й драматургом, письменником, режисером та шанувальником музики. У п’ятницю честь йому віддали м. і. зірка французького кіна Ален Делон та чеський пісняр Карел Готт. А американський роксмен та поет Lou Reed на своєї інтернет-сторінці перепросив за те, що не може бути на похованні свого приятеля.
Увечері, у Палаці Люцерни Гавела були рок-проводи. Чотири тисячі квитків на концерт та огляд його мистецтва розійшлись за кільки хвилин.
matsza
rdo: Gazeta Wyborcza
Див. джерело : 25.12.2011
http://wyborcza.pl/1 ,75477,10869699,Swiat_pozegnal_Vaclava_Havla.html
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
26.12.2011.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились; також перекладає
тексти авторів, з якими він не погоджується.
Коментарі