Акція Буря...

З Інтернету огляд польських медіа для українських читачів …………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Akcja Burza Акція Буря Акція “Буря” – військова акція, організована й проведена відділами Армії Крайової проти німецького війська у кінцевої фазі німецької окупації, безпосередньо перед вторгненням Червоної Армії, проведена у кордонах II Речі Посполитої. Тривала від 4 січня 1944 р., коли совецькі війська перетнули на Волині польсько-совіцький кордон 1939 р., до січня 1945 р.. Наказ про початок акції видав у листопаді 1943 р. Головнокомандувач АК генерал Тадеуш Коморовський. 26 жовтня 1944 р. Головнокомандувач АК ген. Леопольд Окуліцький видав наказ про її закінчення. У акції Буря було задіяне близько 100 000 жолнежів та офіцерів АК. …

http://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Plik:AkcjaBURZA.JPG&filetimestamp=20080526154410 Форми Як наслідок викриття могил польських офіцерів в Катині у квітні 1943 р., були розірвані дипломатичні стосунки між Польщею та СССР (попередньо встановлені угодою Сікорський – Майський в липні 1941 р.). Уряд в Лондоні в інструкції від 27 жовтня 1943 р. на випадок не поновлення офіціальних польсько-совецьких стосунків, забороняв співпрацю з Совітами, зоставляв підпільну владу в краю й АК в конспірації, а на випадок репресій та можливих арештів – перехід до самооборони. Вказував на посилення саботажних та диверсійних акцій проти Німців, але виключно у характеру демонстрації та охорони, що стало у суперечності з засадами конспірації. Окремої думки в питанні позо ставлення в конспірації були Делегат Уряду в Краю Янковський та ген. Бур-Коморовський. Вони вважали, що за браком репрезентантів легальної влади Речі Посполитої на операційних теренах совецьких військ, це створить можливість зайняття місця легальної польської влади підлеглим Совітам організаціям, й у рапорті від 14 липня 1943 р. доводили, що бездіяльність АК на теренах, зайнятих совіцькими військами, була би шкідлива, але ж вже не було би перешкоди для симулювання волі польського народу на створення 17-ої совіцької республіки. Після обміну телеграмами між краєм і Лондоном, уряд погодився з настановою влади в краю й у переданій 12 лютого 1944 р. депеші ген. Соснковський написав «…уряд і я вважаємо, що воля краю є чинником не для обговорення у порядку денним». Уніч з 3 на 4 січня 1944 р. совецькі війська перейшли передвоєнний польський кордон в районі міста Сарни. Акція «Буря мала бути проведена Армією Крайової незалежне від Червоної Армії. Наказ ГК АК натомість передбачав співпрацю з Червоною Армією на тактичному рівні у ролі союзника, що тягло розконспірування керівництва АК перед командуванням Червоної Армії. Водночас, при невизнанні Урядом РП на еміграції анексії території II Речі Посполитої від 1 вересня 1939 р., незаконної з точки зору міжнародного права, відділи Війська Польського та репрезентанти цивільної адміністрації Польської Підпільної Держави мали виступати щодо совіцької влади як представники легальної влади Речі Посполитої на її договірній території. Форми акції залежали від стану та розташування німецький відділів та передбачали: збройне повстання (за наявністю відповідних військових і політичних умов); посилення диверсійних акцій в тилах німецької армії. Місце

Територія Польської Держави в кордонах до 1939 р. у міру відступу Німців перед військами СССР. Напочатку з акції були виключені великі міста з метою збереження мешканців та забудови, однак з липня 1944 р. Командувач АК ген. Тадеуш Бур-Коморовський дозволив жолнежам АК зайняття також й великих міст. На нараді у Варшаві 12 червня 1944 р. командування Округів АК Вільно та Новогрудек ухвалене, що зайняття великих міст є конечним, якщо Польська Підпільна Держава має виступати у ролі господаря відносно вступаючих відділів Червоної Армії. Визнано, що в територіальному спорі з СССР, який не хотів визнавати Польщі на її передвоєнних східних теренах, лічить політика доконаних фактів, елементом якої було здобуття контролю на ключовими міськими осередками на сході Польщі.

Мета Усвідомлення совецькою владою того, що на визволених з німецької окупації теренах Польщі у кордонах перед 1939 р., господарями є Поляки, визнання влади Еміграційного Уряду, як єдиної легальної структури влади польської держави перед 1939 р.. Невизнання альянтского поділу на операційні сфери, за яким Польща знаходилась в совецькій операційній сфері й війська західних альянтів, ані підпорядковані їм відділи, не мали тут оперувати. Нахиляння СССР до визнання влади Уряду РП в Лондоні (представленого в Краю Делегатурою Уряду в Краю) в Польщі та східного кордону перед 1939 р. (який СССР визнав ризьким трактатом 1921 р.), прав Польщі на східних теренах, незаконного загарбаних в силу положень пакту Риббентропа – Молотова агресією СССР на Польщу 17 вересня 1939 року. Зумовити прибуття до Польщі сил західних альянтів і підрозділів PSZ (Польських Сил Збройних – перекладач) на Заході, і в першу чергу 1 SBS. У плані «Буря” Варшава не розглядалась як терен військових дій з причин безпеки населення та згромаджених там здобутків національної культури. Відділи АК єдине мали завдання охорони цивільного населення у випадку можливої евакуації. Таким чином, головні військові цілі акції «Буря” були окреслені. Відновлення структур польської армії відповідно до передвоєнній організації підкреслювало тяглість Польських Збройних Сил й ставило Армію Крайову у становище учасника воєнних дій у якості альянта. Совецький наступ, діяльність спецслужб СССР проти Армії Крайової, зумовило зміну цих намірів, що у значній мірі спричинилось до політичної невдачі плану «Буря на Східних Кресах. Ускладнило ситуацію також створення залежного від СРСР маріонеткового уряду PKWN (Польського Комітету Національного Визволення – перекладач). Діяльність спеціальних служб СССР Великий вплив на недосягнення мети акції «Буря” мала діяльність совецьких спеціальних служб (головним чином НКВД та військової контррозвідки Смерш), вступивших на польські землі разом з відділами Червоної Армії. Доходило до арештування, роззброєння та розстрілів невеликих відділів Армії Крайової силами НКВД, яке провело екзекуції жолнежів АК м.і. в Розрищю, Пшебражу, Лозові та Антонувці. Арештованих жолнежів примусово направляли в Армію Берлинга, а офіцерів вивозили вглиб Росії. Порушено також усі умови порозумінь поміж Армією Крайовою з совіцькою партизанкою чи Червоною Армією. По зайняттю Вільна 13 липня 1944 р. за дієвою участю сил АК віленській та новогрудській округи (близько 5500 осіб), польські командири підступом були втягнуті у «перемови”, арештовані та вивезені вглиб СССР. Затим, у великій облаві захоплено жолнежів АК, яких зібрано у таборі в Мідниках, а, оскільки, вони відмовились вступити до армії Берлинга, то були вивезені в табори вглиб СССР, головне до Калуги. Подібні заходи застосовувались проти жолнежів Львівської округи АК, де НКВД арештувало в останніх днях липня 1944 р. усю делегацію офіцерів Армії Крайової, у тому числі Окружного Делегата Уряду у Львові, Адама Островського. В любельській окрузі АК дошло до підступного роззброєння трьох дивізій Армії Крайової підчас спільного наступу з Червоною Армією на Варшавському напрямку; вони були оточені совецькими військами, а затриманих польських жолнежів транспортоване на Схід: 2700 з них транспортоване до концентраційного табору у Майданеку, переважну більшість вглиб Росії. Наслідки З мілітарного погляду акція «Буря” досягла головної мети, - крім діяльності на терену, Армія Крайова зайняла кілька великих міст, наприклад, Вільно чи Львів, перед фактичним вступом до них відділів Червоної Армії. Відновлення певної часті бойових дивізій та полків 1939 р. підкреслювала безперервну тяглість Польських Збройних Сил, що мало не тільки політичне значення, але, також у серпні 1944 було вираженням офіціального визнання Армії Крайової як союзної армії. Проте, з політичного погляду позитивних результатів не досягнуто. Західні альянти, поінформовані розвідкою АК про проводимі НКВД масові арешти жолнежів АК, командирів та представників Делегатури Уряди в Краю, не реагували рішуче, не вимагали зміни совіцької політики стосовно Польщі та її громадян. Вбрів очевидним фактам часів акції «Буря”, Сталін й далі переконував західних союзників, що Армія Крайова є слабкою і нездатна до будь-яких військових дій, та не має підтримки суспільства, а єдиною політичною силою, з якою Поляки пов’язують надію на відродження незалежної польської держави, мала бути нібито польська левиця і комуністи. Ці установки розповсюджувались в краю за допомогою підлеглого СССР пропагандивного апарату, який створювався до цього ще за багато місяців перед вибухом акції «Буря”. http://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Plik:Al_Krzy%C5%BCanowski.jpg&filetimestamp=20081112111542

Загалом, внаслідок дій совіцьких спецслужб, головним чином НКВД, у в’язницях та таборах очутилось 50 000 жолнежів АК, учасників акції «Буря», головне за їх відмову до вступу у контрольовану СССР армію Берлинга. Результатом дій НКВД був терор проти Поляків, замешканих на східних теренах, з листопада 1944 р. посилились совіцька пацифікація (упокорення – перекладач) на Кресах, наприклад, тільки у повіті Лідзьким замордовано 9800 Поляків, у щецинським ще чергові 8000, а в ошмянським повіті – 6000. Найбільш потерпіли у цих акціях міста Ерщички і Беняконє.

Облави на членів Армії Крайової проводились регулярно - , наприклад, на Любільщизні восени 1944 р., також на переломі 1944 та 1945 рр. на Віленщизні та Новогродчизні. З Вільна депортовано 35 000 Поляків, із примусом засвідчення їх виїзду з власній волі, - на місця вивезених поселене Росіян. СССР також пограбував польські культурні добра, м. і. вивезені було були усі архіви Наукового Товариства та Університету Стефана Батори у Вільні.

Професор Єжи Боклажець був публічне повішений у Ліді в лютому 1945 року. Перебіг операції 1944 1. Акція Буря на Волині - 15 січня – 18 березня – 21 квітня – 21 травня 2. Акція Буря на Поділлі - 7 березня – квітень 3. Акція Буря в Округах Вільно та Новогрудек АК - 1 липня – 13 липня 4. Акція Буря у Вільні (операція Остра Брама) 7 липня – 13липня 5. Акція Буря в Окрузі Білосток АК - 14 липня – 20 серпня 6. Акція Буря в Окрузі Полісся АК - 15 липня – 30 липня 7. Акція Буря в Підокругах Тернопіль, Станіславів та Львів АК - 16 липня – 26 липня 8. Акція Буря у Львові 22 липня – 27 липня 9. Акція Буря в Окрузі Люблін АК - 20 липня – 29 липня 10. Акція Буря в Окрузі Краків АК - 23 липня – 30 серпня 11. Акція Буря на варшавському терені АК - 26 липня – 2 жовтня 12. Повстання Варшавське - 1 серпня – 2 жовтня 13. Акція Буря в Окрузі Радом-Кельце АК - 1 серпня – 6 жовтня 14. Акція Буря в Окрузі Лодзь АК - 14 серпня – 26 листопада 15. Акція Буря в Окрузі Краків АК - 21 вересня – 21 листопада В рамах акції Буря також була проведена акція під шифром «Jula” (Юля – перекладач), як одночасна диверсія на кількох залізничних лініях. Згоду на акцію дав Верховний Головнокомандувач ген. Соснковський. Сигнал про початок дій надійшов з Лондону 3 квітня 1944 р., а вже 6 квітня перервані комунікації в наступних місцях: на лінії Пшеворськ – Розвадув зірване арочний проліт моста на Вісліці – перерва руху поїздів тривала 48 годин; під Рогозним зірваний водоспускний тунель під проходячим поїздом – перерва руху тривала 34 години; на лінії Ясло – Санок, в околиці Новоселець, зірваний водопропускний тунель при проходженні поїзду – перерва руху 33 години. Акція «Jula” досягла жаданої мети, показала здібність відділів АК, з тим британський міністр граф Selborne у листу до ген. Соснковського від 13 травня 1944 р виразив подив та визнав успішним її проведення. Акції меншого значення, проведені у жовтні та листопаді, означені шифром «Deszcz” (Дощ – перекладач). Вони закінчилась демобілізацією лісних відділів. 1945 У січні 1945 р. певні елементи збройних виступів були в округах: краківському, шльонському, кєлецькому та познанському, а також на Мазовше в поморській окрузі. Відновлення Збройних Сил в рамах акції «Буря” Велика Одиниця округа відновлення Склад дивізії 2 Піхотна Дивізія Легіонів АК «Pogo” Радом-Кельце АК 2 піхотний полк Легіонів АК; 3 піхотний полк Легіонів АК; 4 піхотний полк Легіонів АК 3 Піхотна Дивізії Легіонів АК Люблін АК 7 піхотний полк Легіонів АК “Garuch”; 8 піхотний полк АК; 9 піхотний полк АК 5 Піхотна Дивізія АК «Львівські діти” Львів АК 19 піхотний полк АК; 26 піхотний полк АК; 40 піхотний полк Діти Львівські;14 полк Уланів АК 6 Піхотна Дивізія АК Землі Краківської «Odwet” – Краків АК – 12 піхотний полк АК Землі Бохенській; 16 піхотний полк АК 7 Піхотна Дивізія АК «Орел” Радом-Кельце АК (Лодзь) 25 піхотний полк АК; 27 піхотний полк АК; 74 піхотний полк АК 8 Піхотна Дивізія ПК ім. Ромуальда Траугутта Підокруга Варшава Схід АК 13 піхотний полк АК; 21 піхотний полк АК; 22 піхотний полк АК; 32 піхотний полк АК; 7 полк Уланів АК; 9 Підляська Піхотна Дивізія АК Люблін АК 34 піхотний полк АК; 35 піхотний полк АК 10 Піхотна Дивізія АК ім. Мацєя Ратайя Лодзь 11 Карпатська Піхотна Дивізія АК Терен Львів підокруга Станіславів 48 піхотний полк АК; 53 піхотний полк АК 12 Піхотна Дивізія АК Терен Львів підокруга Тернопіль 51 піхотний полк АК;52 піхотний полк АК 21 Піхотна Дивізія АК Краків 1 Підгальський полк Стрільців АК 22 Піхотна Дивізія АК «Ярославська” Краків АК, підокруга Жешув 38 піхотний полк АК; 39 піхотний полк АК 24 Піхотна Дивізія «Жешувська” Краків АК, підокруга Жешув 17 піхотний полк АК області Ланцют 25 Піхотна Дивізія АК Лодзь АК 26 Піхотна Дивізія АК Лодзь АК 10 піхотний полк АК; 18 піхотний полк АК; 37 піхотний полк АК 27 Волинська Піхотна Дивізія АК Волинь АК 23 піхотний полк АК; 24 піхотний полк АК; 43 піхотний полк АК;45 піхотний полк АК;50 піхотний полк АК; 19 полк Уланів АК; 21 полк Уланів АК 28 Піхотна Дивізія АК ім. Стефана Окжелі Радом-Кельце АК ( Варшава – Схід) - 15 піхотний полк «Вовків”; 72 піхотний полк АК; 1 полк Кавалеристів АК; 33 піхотний полк АК; 41 піхотний полк АК; 42 піхотний полк АК; 9 полк кінних Стрільців АК 30 Піхотна Дивізія АК «Twierda” Полісся АК 82 піхотний полк АК; 84 піхотний полк АК 106 Піхотна Дивізія АК «Dom” Краків АК 112 піхотний полк АК Землі Мєховської; 116 піхотний полк АК Землі Олькуцької; 120 піхотний полк АК Землі Пінчовської Краківська бригада моторизованої кавалерії АК Краків АК - 5 полк Стрільців Підгальських АК; 6 полк Стрільців Пішіх АК; 8 полк Уланів АК Угрупування округи Новогрудек округа Новогрудек АК - 23 полк Уланів АК; 27 полк Уланів АК; 77 піхотний полк АК; 85 піхотний полк АК Келецький Корпус АК з 10 липня до 26 серпня: - 2 ПД; 7 ПД; 25 піхотний полк; 72 піхотний полк Варшавський Корпус АК з 20 вересня: - 8 ПД; 10 ПД; 28 ПД. Alan Sohn redaktor Wikipedii ……………………………………………………………………………………………………..див. джерело: http://pl.wikipedia.org/wiki/Akcja_Burza ……………………………………………………………………………………………………. (з польської мови переклав: А. Грабовський,) 07.2009. - 20.12.2011.; Дебальцеве За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор. При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело. Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає за фактичні помилки, яких вони припустились; також перекладає тексти авторів, з якими він не погоджується.

Zaremba

Акція Буря...

Останні статті

Коментарі