З Інтернету
огляд польських медіа для українських читачів
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Publicystyka Wydarzenia Tygodnia Sowieci zaoyli "polski Guag"
Dodane przez wachmistrz_Soroka , Opublikowano: Pitek, 04 listopada 2011 o godz. 11:11:32
http://www.kresy.pl/publicystyka ,wydarzenia-tygodnia?zobacz/sowieci-zalozyli-polski-gulag
“Совіти заклали польський Гулаг"
Це НКВД заклало табори в Польщі та певний час ними провадило, а потім передало польської безпеці, - підкреслив доктор Богуслав Копка з Інституту Національній Пам’яті у часі сесії «Совіцька система таборів та в’язниць”, яка відбувається в Лодзі.
- Першими господарями отих таборів були власне Совіти, пізніше, враз з відведенням тих підрозділів, вони були передані місцевому керівництву безпеки, - підкреслює доктор Копка.
Історик з варшавського відділу IPN рахує, що на теренах Польщі існувало після війни 206 таборів праці, званих «польським Гулагом”.
В який спосіб у такому короткому часі повстало стільки таборів? - Попросту, була використана уся мережа таборів, які були збудовані німецьким окупантом, - стверджує Богуслав Копка. Першим табором, що його зайняла Червона Армія, був Майданек. - Практично наступного дня він був прийнятий НКВД, – указує Копка. – Другим табором, пристосованим Совітами, був Аушвитц, - додає.
Черговий табір, що тішився злою славою, це Швентохловице, комендантом якого призначено було Соломона Мореля. – Зі своєю компанією, так ще висловимось, знущався він над людністю, інтернованій в цьому табору, мали місце випадки тортур, - указує історик. Морель був звільнений після вибуху епідемії тифу, що зумовило дразливий зріст смертності в’язнів. Але, як він підкреслює, пізніше його кар’єра покотилась без проблем, став він м..і комендантом табору в Явожні. По 1989 році, був розшукуваний за ордером на арешт, але влада Ізраеля принципово відмовила його видання.
Помер Морель кільки літ тому, але до кінця життя отримував польську пенсію в розмірі 5 тис. злотих щомісячно.
Копка підкреслює, що дослідження історії польських таборів праці затрудняється тим, що документи на них були знищені. Від того, Історики звертаються до дотичних джерел, м. і. з Міністерства Публічної Безпеки ,чи, наприклад, актів цивільного стану. Оті останні, допомагають визначити рівень смертності в тих таборах, та у цілому це не так вже легко. - «Польський Гулаг” поглинув близько 25 тис. осіб. Це – мінімум, - зазначає доктор. Копка підкреслює, що у порівнянні з російськими таборами, закладеними НКВД в Польщі, там панувала більша смертність.
Через оті табори праці пропустили десятки тисяч осіб. У 1947 р., коли зафіксовано апогей цього типу репресій, в них перебувало понад 57 тис. в’язнів. Після 1950 р. ці табори отримали нову форму. – Це не означає, що маємо справу з кінцем Гулагу, - мовить історик IPN. Появилась ж бо нова форма репресій, - такі осередки праці в’язнів, як гірничі табори чи будівельні. В 1950-1954 роках до таких таборів праці була скарано 60 тис. осіб.
- До совіцьких таборів спрямовувались особи без жодного обґрунтування, вина тут не мала значення, - підкреслює доктор Meelis Maripuu з Естонського Інституту Історичної Пам’яті у своєї доповіді. - В’язні Гулагу становили резерв дармової робочої сили на різних будовах, - стверджує
Maripuu. Історик підкреслює, що вони були туди направленні незалежно від їх поводження. – До значення був тільки совіцький економічний інтерес, - підкреслив науковець. Історики нагадували, що в’язні вмирали від хвороб та тяжкої праці.
Edita Jankauskiene з Центру Досліджень Геноциду та Руху Опору Мешканців Литви пригадала, що по смерті Сталіна в 1953 році було звільнено близько 1 мільйона в’язнів, головним чином кримінальних злочинців. Проте, й надалі в таборах позосталось понад 150 тис. в’язнів, головним чином політичних в’язнів. Вони піднімали повстання та страйки, аби отримати звільнення з Гулагу. Jankauskiene вказує, що серед в’язнів тоді було більше молоді у віці 25 – 30 літ, які участували в русі опору проти комуністичної влади в різних регіонах совіцької держави. Обумовило це ліквідацію спеціальних таборів та відмову від примусової праці.
Організатором конференції «Совіцька система таборів та в’язниць. Форма політичної репресії в Центрально-Східної Європі в перший половині XX віку” – є лодзький відділ Інституту Національної Пам’яті. Як підкреслює його репрезентант доктор Єжи Беднарек, головною метою конференціє є «підсумування досліджень стосовно совіцької пенітенціарної системи 1922 - 1953 років, та їх ілюстрація м. і. на прикладах поодиноких таборів чи в’язниць».
За Беднарком, ця зустріч істориків Центрально-Східної Європи, є нагодою до «співставлення знань на тему організації та функціонування совіцьких таборів та в’язниць поміж науковцями з Центрально-Східної Європи” . Патронат над сесією обійняв „Nasz Dziennik”.
Zenon Baranowsk i Зенон Барановський
„Nasz Dziennik”
Див. джерело : 05.12.2011.
http://www.kresy.pl/publicystyka ,wydarzenia-tygodnia?zobacz/sowieci-zalozyli-polski-gulag
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
07.12.2011.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились; також перекладає
тексти авторів, з якими він не погоджується.
Коментарі