Інтернету огляд польських медіа для українських читачів
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Культ титулованого дурня
http://www.kresy.pl/kresopedia ,literatura?zobacz/kult-poczciwego-durnia
Т
ож так ми, Поляки, не виносимо виразних люди на відповідних їм місцях. Ми не любимо начальників, шефів, інтелігентних вождів. Навіть, головами наших об’єднань, партій, організацій з радістю вибираємо людей не бойових, себто позбавлених індивідуальності. Культ поштивого дурня є єдиним загальновизнаним культом в Польщі.
Дуже важко зрозуміти психологію людей, які жили двісті літ тому. Може від того у розмислах про оті часи вдаємося до солідарній брехні.
Бо так, ані інакше, потрібно називати оце солідарне переінакшення усіх наших істориків відношення тодішнього польського суспільства до Августа III. Польський романтизм, за часів якого повставали наші розмисли про наше минуле, зобов'язуе до цього дня отак без критично, заволав: «За короля Саса їж, пий та пасок відпускай”.
Це прислів’я, що повстало в XVIII віці, наш романтизм витлумачив, а ми ж ми усі оцю інтерпретацію прийняли у сенсі: що ж то за мерзенність отой король Сас, який намовляв Поляків до обжерства та пиятики, ані до високих речей.
Й мені також довго до голови не приходило жадній розумній думці щодо дійсного значення цього прислів’я, аж тут натрафив на білоруське прислів’я: «За Саса було й хліба й м’яса; настав Понятовські, вже й хліб не таковські.”
Це хлопське прислів’я як близнятко подібне до шляхетського, виражає похвалу Сасові та ствердження упаду добробуту за Понятовського, себто має зовсім інший сенс, аніж той, що ми традиційно надавали йому: «За короля Саса, їж, пий та пасок відпускай”.
Оскільки пізніше пересвідчився, що в книжці народних прислів’я Казимира Владислава Вуйціцького, на сторінці двісті четвертій, є зацитовані прислів’я, що стверджують задоволення з добробуту, збитку, заможності та багатства краю, й серед отих прислів’я читаємо наступне:
“Що Поляк за день вип’є, то Німцю маєток”
“За короля Саса їж, пий та пасок відпускай”
“В нашій короні з Божої ласки є льон на полотно, вівці на сукно, череда та коні, руда для зброї”
Та оце “За короля Саса їж, пий та пасок відпускай” мало тоді дещо інше значення, ніж наше романтичне припущення. Мало воно виражати задоволення з добробуту, похвалу Сасу, ані його нагінку.
То правда, що Август III став королем та великим князем завдяки чужим багнетам, що був країні накинутий, що край в 1733 році зичив собі Станіслава Лещинського. Але також правда, що пізніше цей король порозумівся з суспільством та припав до серцю народові. Чому?
Тільки-но писав, що часами не потрафимо зрозуміти людину XVIII віку. Проте, однак, є речі, які повинні ми зрозуміти легко. Бо ж ми, Поляки, не терпимо належних люди на належних місцях. Ми не любимо начальників, партій, в організаціях радо обираємо людей не бойових, себто, позбавлених індивідуальності. Культ титулованого дурня є єдиним, загально визнаним культом в Польщі. Якщо колись через помилку або недогляд, допустили ми це нещастя, що керує нами людина з головою, то зараз ми стараємось йому життя затруїти, або випхнути.
Август III був в істоті глупий як ніжки столу, але мав добре серце та жирні свої руки подавав усім для поцілунку. Польща його обожувала. Повторюю: обожувала.
Боже Мій! Якщо щось читаєте, то прочитайте промови, які в нас виголошено до Казимира Ягеллончика, не тільки безсумнівно найліпшого з наших королів, але, узагалі одного з найвидатніших монархів в Європі. Були це промови образливі, простацькі, революційні, огидні. А чого ж наслужився Зигмунт Август, Владислав IV, Ян Казимир, Ян Собецький! Прошу, нехай наші історики зацитують мені хоча б приблизно таких саме образливих висловлювань стосовно Августа III.
До цього короля промовлялось в такий ото спосіб:
„Найясніший, ні так блиском корони, як люстром цнот, більше Отче ніж Пане наш милостивий».
„Майже тридцятирічний перебіг свобідних урядів Августа Польського, ласунчика миру, який смакуємо собі до ситості, кликаного суворим поглядом Європи, щастя, збережене та принесене до Польщі, оці наслідки благословення Божого, які добрі та побожні королі звикли старатись для держави та народу своїм урядом від Найвищого наданого…»
Чисельні та поважні становиська, що трон найліпшого з королів, розумно оточують, праве усі обсадивши, Ваша Королівська Милость… гмін тих урядами, якими на взір сонячному промінню наповнюєш, Ваша Королівська Милість, воєводства і землі…»
„...столична та Варшава, пред тим у більшої части деревл'яна та вбога, тепер пишнотою палаців та камениць оздоблена, так ще відмінилась за панування Вашої Королівської Милості, що її ледве впізнаємо…»
„...є це фортеця несмертельної слави Отця Вітчизни, є це задатки на милість потомків Вашій Королівської Милості потомкам нашим залишені».
Усі ці похвальби межують з блюзнірством:
„Бог, якого Ваша Королівська Милість, і Намісником в житті є взірцем».
Нарешті задоволення з родинним становищем короля серед династій Європи, виражають слова:
„Ваша Королівська Милість, нехай між Найяснішою Панською Родиною поділіть та роздаси європейські булави, а кров Августа Польського з усіма монархами поєднана, хай же вливає Його цноти в доми цесарів та королів».
Тон цієї промови частково трактується через розповсюджене тоді в Польщі замилування до гіперболи, суєвір'я, перебільшення. Тут діяла ота милість до великих жестів, так же вимармурована та вигіпсована в наших костьолах єзуїтським бароко в XVII віці. Але, не спосіб не почути у цієї промові ноток щирого почуття до коханого та шанованого монарха.
Чи не означає це, що королівська влада тоді мала в Польщі якусь силу? Принаймні. Особиста популярність Августа III ґрунтувалась на тому, що він жодної влади не виконував й до нічого особисто не мішався. Як конституціоналіст, сказав би, що ця ота популярність ґрунтувалась власне на тому, що був він королем без політичній програми, без волі, без розуміння державних справ, себто, узагалі не був він королем-владцем.
Тож то особиста популярність короля в Польщі єдналась з загальною нехіттю та недовір’ям до того, хто діяв політично від його імені, та за його призволенням, а саме, до його всевладного міністра, графа Брюхля.
Stanisaw Cat-Mackiewicz Станіслав Цат-Мацкевич
З книжки «Станіслав Август”, Видавництво Універсітас, Краків 2009 р. ( "Stanisaw August", Wydawnictwo Uniwersitas, Krakw 2009. )
Запрошуємо на сторінку Видавництва Універсітас: http://www.universitas.com.pl/
Див. джерело : 19.11.2011.
http://www.kresy.pl/kresopedia ,literatura?zobacz/kult-poczciwego-durnia
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Портал повстав при підтримці:
Сенату Речіпосполитої Польської
Міністерства Культури і Національної Спадщини
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
29.11.2011.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Перекладач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились .
http://www.kresy.pl/kresopedia,literatura?zobacz/kult-poczciwego-durnia
Тож так ми, Поляки, не виносимо виразних люди на відповідних їм місцях. Ми не любимо начальників, шефів, інтелігентних вождів. Навіть, головами наших об’єднань, партій, організацій з радістю вибираємо людей не бойових, себто позбавлених індивідуальності. Культ поштивого дурня є єдиним загальновизнаним культом в Польщі.
Коментарі