З Інтернету
огляд польських медіа для українських читачів
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
http://www.tokfm.pl/Tokfm/0 ,0.html
'Jak mogam ani przez chwil nie pomyle o sobie?" [ФРАГМЕНТИ КНИЖКИ Д. ВАЛЕНСИ]
Anna Legierska, TOK FM , 23.11.2011 aktualizacja: 2011-11-23 10:43
“Як я могла й хвильку не подумати про себе?”
''В певний момент зауважила, що для чоловіка дім та родина вже не є так важливі (…) І тільки тепер задумуюсь, як могла стільки часу прожити, та хоч на хвильку не подумати про себе?», - пишіть про себе Данута Валенса. Не любить політику та камер. Немає радників, ані бюра. Говорить, що, перед усім, є дружина, матка та бабця. І що не було би такого Валенси, коли б не така Валенсова.
ЇЇ автобіографія «Мрії та таємниці”, сьогодні трафила до рук читачів. Це є перша отака щира публічна розповідь Данути Валенси.
http://www.tokfm.pl/Tokfm/51 ,103089,10692381.html?i=0
http://www.tokfm.pl/Tokfm/51 ,103089,10692381.html?i=1
http://www.tokfm.pl/Tokfm/51 ,103089,10692381.html?i=2
' 'Мрії та таємниці» Данута Валенса, опрацював Петр Адамович, Видавництво Літературне Краків
ПРОЧИТАЙ ОБШИРНІ ФРАГМЕНТИ КНИЖКИ:
Глава: Радість материнства і події Грудня70>>
Глава: Літа 70. – найліпші для родини>>
Глава: Від воєнного стану до Нобіля>>
Його світ, його політика, а я - сама
ЇЇ дорога до політичних салонів усього світу розпочалась в малому, мазовецькому селі. Мала 19 літ, коли з рідній місцевості втекла до Гданська, й ото власне там, як згадує у своєї книжці, народилась наново. Мрії про доброго чоловіка, дітях та власному куточку, почали здійснюватись двома роками пізніше…
"Коли працювала у квитковій ятці, зайшов до неї певний молодик. Він хотів тільки розміняти гроші. Пізніше прийшов знову. А в 1969 році побралися».
Данута Валенса, чи він носив вже тоді вуса, ані того, хто кого окрутив навколо себе, коли відходили від вівтаря, вже не пам’ятає. “Від чоловіка я молодша на шість літ, та вважаю, що ото він є мудріший за мене. Сама була закомплексована та вважала, що повинна йти у крок за ним. Й так є до сьогодні, хоча часами вискочу наперед. Я була тільки виконувачкою завдань”,
Скромна, закомплексована Данута не могла тоді ще припускати, що за пару літ буде друкувати летучки солідарності, прийме Нагороду Нобіля, зустрінеться з Яном Павлом II, Рональдом Рейганом, Маргарет Тетчер, Георгієм Бушем, та затим в вільній країні стане побік чоловіка, коли той складав президентську присягу. Вона не любила, коли про неї говорили «Перша Дама”. – Бо ж бо залишилась така саме Данута, так же поводилась, так же вдягалась, ба більше, навіть, не змінила зачіски. Тільки одна була різниця: стала президентова, – мовить.
Страйк, воєнний стан і Нобіль!
Надійшов грудень 1970 р, а разом з ним час страйків, страху та політичного неспокою. Валенсові були молодим подружжям, мали двомісячне дитятко та жадних заощаджень. Не розмовляли про політику, навіть тоді, коли Лех трафляв до арешту. На розпач не було часу.
"Були її тривоги, бо ж вона годувала груддю, тож дитинка була тоді для неї найважливішим. Мусила клопотатись біля нього. І більше ні на чому. Повертаюся до того, у який спосіб жила з чоловіком в отих перших літах. Кожний без слів робив то, що від нього залежало. Чоловік заробляв на родину, а я нею опікувалась. Ніколи не думала про себе, жила єдине для чоловіка та дітей. Тільки тепер думаю, як могла прожити стільки часу, щоб хоча б на хвильку не подумати про себе?»
Петр Адамович, гданський журналіст та приятель родини, якому Данута Валенса наважилась довірити свої таємниці, немає сумніву, що власне тоді родина Валенсів була найщасливіша. – То парадокс, гніздилися на 30 квадратових метрах, у тісному помешканні, з групкою дітей, з вузенькою кухонькою та темним туалетом. Валенсу тоді викидали з праці, жили дуже скромно. Але, власне тоді, як родина, творили спільноту. Були вони як затиснутий кулак. Були разом. Потім стався серпень 80-го року, коли велика політика брутально вторглась в їх життя. В її життя.
Та, опріч це, Данута Валенса –навіть по літах, нічого в тому житті не жаліє, й нічого не хотіла у нього міняти. В Адамовича немає сумніву, що ото власне Данута створила чоловікові умови до політичній діяльності. – Уся родина була тоді на її плечах. Це було запілля Леха Валенси, гарантія, що може він зайнятись політикою. Чи Лех Валенса був би Лехом Валенсою, коли б не така в нього дружина? – з посмішкою визнається Адамович.
“Тиф. Стороннім вхід заборонений”
Однак, разом з Серпнем 80', коли прізвище майбутнього Нобиліста знав вже увесь світ, у житті Давнути Валенси щось сталось. “Після народження шостої дитинки – Ані, почувалась геть слабкою. У приміщеннях, “де мешкали” з малими дітьми, постійно тривав ремонт. Пухкання, стукіт, свердлення, хмари пилу. Діти бігали в піжамах, а в приміщення вже валили тлуми. Від світанку до пізнього вечору в нашому помешканні роїлись тлуми журналістів, зв'язників, радників, політиків та одержимих люди. Щотрудніше ставало мені оце усе виносити. Початкова неміч перероджалась в бунт. Аж кипіла. Якогось гарного ранку не витримала й при отих усіх людях зробила чоловікові велику авантюру! І добре! Чоловік встав й мовчки вийшов. Враз з ним вийшли й інши. Через кільки годин він повернувся і сказав: - Як собі зичиш, повісимо на двері табличку: «Тиф. Стороннім вхід заборонений”.
По місяцю життя в такому колгоспі настав спокій. Були вже тільки ми, діти та ремонтники. Кінець візитам. Зацікавлені шли до бюра в союзу. А вже після Серпня, Данута Валенса розуміла, що ніколи вже не буде жити для себе.
"Зауважила, що для чоловіка вжє не є так важливим дім та родина. Має він щось інше, себто політику” – з горіччю пишіть Валенсова. – Хочу й мушу про це розповісти. У короткому часі по повстанню «Солідарності” зник й батько й чоловік. Був його світ, його політика, а я - сама». І так було роками.
Хочу й мушу про це розповісти
Введення воєнного стану не вразило Валенсову. Леха інтернували, 13 грудня, майже на рік залишилась сама з шісткою дітей. При цьому, окрім ролі матки, виконували також функцію пресового речника свого чоловіка. Це завдяки неї, світлини інтернованого Валенси оббігли увесь світ. Покладала вона також квити у пам’ятнику полеглим суднобудівникам. Цю свою місію так згадує по літах: «Повз смуток розмовляла зі усіма, вважаючи, що є це мій обов’язок, обов’язок дружини Валенси”. Однак, отой найважнішій, тільки ще мав надійти.
Про Нобелівську нагороду для чоловіка Данута довідалась з Радіва Вільна Європа, а про те, що вона має їхати до Осла на вручення нагороди, від якогось припадкового журналіста. «Як скоро маю їхати, то поїду. Як автомат, машина. Як у війську. Наказ та його виконання”. Завше була осторонь від залагодження трудних справ, ніхто не запитував, чи дамо собі раду. – Якщо в тих часах потрібно було би унести тисячу кілограмів, то також би стало. Підготовка рушила повним ходом, перша пара – пашпорт, дипломатичний протокол, завчання тексту з подякуванням.
"Поїхала за Нобелівською нагородою не як Данута, дружина Леха Валенси, поїхала як Данута, жінка, Полька», - пишіть у своїх споминах, в яких не приховує вдячність своєму чоловікові за оту гарну життєву лекцію. - Дозріла до буття жінкою, раніше була закомплексованою дівчиною. Боже, що то були за часи!, - з сентиментом додає пані Данута. З тих пір в дому Валенси, окрім зв’язників, приятелів та сусідів, з’явились також й люди фільму, серед них м. і. Жанна Фонда, Роман Полянський чи Роберт де Ніро, та великі політики – Рональд Рейган, Маргарет Тетчер, Георгий Буш. Кожний хотів мати світлину «з живою легендою”. А потім Лех Валенса сказав дружині про свій намір кандидування на президента. Як зазвичай, не запитав про її думку.
Данута вважає, що політична пенсія не для її чоловіка. Не потрафить відпочивати, часом щось робить в городі. Удень слухає Радіво TOK FM, вечором, коли лягає у ліжко, кладе слухавку з Радівом Марія до вуха, мобільник поряд себе, й так усю ніч. Так, це правда, що кажу, - Лех Валенса замінив дружину на мобільник, - додає з усмішкою Данута Валенса.
Читачки можуть зустрінутись з авторкою у Варшаві у середу у 18:00 год. в книгарні EMPIK Junior на вулиці Маршалковськой. У п’ятницю – 25 листопаду – запланована авторська зустріч у Двірці Артуса в Гданську (17.00 год.), а 13 грудня в 30-ту річницю введення воєнного стану, - в Державній Вищий Театральній Школі в Кракові (18.00 год.).
Данута Валенса про свою книжку: Вона написана життям
ТАКОЖ ДИВИСЬ: Данута Валенса. Чоловік вважав, що жінка є його власністю
Див. джерело : 23.11.2011.
http://www.tokfm.pl/Tokfm/1 ,103089,10692381,__Jak_moglam_ani_przez_chwile_nie_pomyslec_o_sobie__.html
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
25.11.2011.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Перекладач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились
.
Коментарі
Медик
129.11.11, 23:12
Дивовижна жінка! Взірець відданості, розважливості, самопожертви...![](//i3.i.ua/v2/smiles2/bravo.gif)
![](//i3.i.ua/v2/smiles2/rose.gif)
Zaremba
230.11.11, 11:02Відповідь на 1 від Медик
Zaremba
319.01.12, 09:48Відповідь на 1 від Медик
дякую пані Медик...![](//i3.i.ua/v2/smiles2/rose.gif)
чи буде Ваша ласка подивитись й Дануту Валенсу 2 (вже після цього допису; бо Вам вона цікава..)
Медик
419.01.12, 18:33Відповідь на 3 від Zaremba
Щиро дякую! З радістю перегляну.![](//i3.i.ua/v2/smiles2/spasibo.gif)