З Інтернету огляд польських медіа в Україні для українських читачів
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej
Pitek, 11 listopada 2011 Prezydent na mszy w. w intencji ojczyzny
Президент на богослужінні за Вітчизну...
Богослужіння за вітчизну за участю зверхника збройних сил, президента Броніслава Коморовського і першої дами Анни Коморовської, у Польовій Катедрі ВП розпочались зранку у п’ятницю заходи 93-ї річниці відновлення незалежності Польщею.
http://www.prezydent.pl/aktualnosci/wydarzenia/art ,2010,prezydent-na-mszy-sw-w-intencji-ojczyzny.html
Богослужіння провадив польовий єпископ Війська Польського Юзеф Гуздек. - Патріотизм у часи миру найліпше виражається через працю, на користь спільного добра, якому ім’я Польща, - підкреслив єпископ Гуздек. - Той, хто гідно виконує обов’язки, виникаючи з призначення та професії, хто є учтивий, хто піклується про добре ім’я країни, - заслуговує на ім’я патріота, - додав.
У проповіді, виголошеній з нагоди 93-ї річниці відновлення Польщею незалежності польовий єпископ сказав:
У світлі відчитаного Євангелія, Бог на кінці часів буде питати тільки про любов. Бо любов – це відповідальність – відповідальність за люди, яких нам Бог довірив та спільне добро, якому ім’я Вітчизна.
I. Збройна боротьба
У довгий, понад тисячорічній історії нашого народу, було багато видатних перемог. Річпосполита була краєм вільних людей. Був час успішного господарчого розвитку. Проте, траплялось, що як результат різний обставин, над усе ж приватних та інших народних вад, нарід втрачав незалежність. Найдовше, аж бо 123 роки тривала неволя під ярмом трьох заборів. З того часу відомі два повстанчих зриви. Нажаль, обидва народні повстання закінчились поразкою.
Сьогодні з особливою пошаною та вдячністю згадуємо народних героїв, завдяки яким Польща в 1918 році відновила незалежність. Молимось за них, дякуючи за данину терпіння та крови, покладеної на вівтар Вітчизни.
II Річпосполита недовго тішилась відновленою свободою. Скорі знову мусила робити збройний чин, аби відкинути ворога з кордонів Речипосполитої. Вистачить згадати серпень 1920 року, варшавське повстання та збройні зусилля польського жолнежа, воюючего на багатьох фронтах II світової війни. А потім, знову прийшли змагання з системою, яка за усяку ціну хотіла знищити багатовікове почуття патріотизму, національній історії та культури, та прив’язаність до віри наших батьків.
Тут, у польовій катедрі Війська Польського, часто проводимо урочисті богослужіння на пам'ять національних героїв. Згадуємо жолнежів і повстанців, які для Вітчизни не щадили крові. То вираз нашій вдячності! Заразом це є неустанне нагадування, що в часи, коли незалежність Вітчизни буде загрожена, належить піднятись на боротьбу зі зброєю в руках, під знаком Орла Білого та біло-червоного прапору.
II. Права на користь спільного добра
Патріотизм у мирний час найліпше виражається через працю, здійснену на користь спільного добра, ім’я якому Польща. Той, хто догідно виконує обов’язки, виникаючи з призначення та професії, хто є учтивий, хто піклується про добре ім’я країни, - заслуговує на ім’я патріота.
Так розуміли свою любов до Вітчизни багато наших родаків, навіть, у часи заборів.
Ксьондз Геронім Кайсевич, один з учасників листопадового повстання, виконуючи після його упадку душпастирські послуги на еміграції, охолоджував гарячі голови. Закликав до праці в основах – до праці над укріпленням серці та намірів. Найперв, внутрішня свобода, - казав, свобода від національної клотні, гріху ленівства і пихи, а потім, тільки свобідна держава. Підкреслював, що найперв потрібно підготувати еліту на весну свободи: вчителів, духівників, дипломатів, інженерів та землеробів, аби коли прийде свобода, можна було би нею добре загосподарювати.
У тому ж саме часі Ципріян Камил Норвід поставив трафний діагноз:
„Ми є одним суспільством. Ми є великим національним прапором”
- „не вміємо різнити гарне і міцне»
Водночас він апелював, “… аби не занедбано було мучеництво. Закликав до праці про сумління народу, так – як написав: «Не має майна без сумління”
Також згадаємо Ігнація Падеревського, великого музику та політика – патріота, який своїм таланом розславив ім’я Польщі, а дипломатичними заходами підтримував родаків, боровшихся за відновлення незалежності.
Вже у вільній Польщі, заохочував до праці на користь спільного добра. Гідні повторення його слова, висловлені у часі останнього побуту в Познані, де зустрівся він з гімназистами: «Належиті до народу з багатьма годностями. Є народи сильніші, таки ж войовиті, як ми, але народу гіднішого ще бачив. Й коли ж би ми хотіли працювати, були би ж ми одним з найвеликих народів. (…) Праця підносить людину на дуже високий рівень, вона зміцнює його дух, оточує істоту людини якби локоном, стереже від морального занепаду, вона дає ото незрівняне багатство, якого вкрасти ніхто вже не здатен… Податок праці – ото обшир, потуга людини, народу”. Власне це Падеревський мав сказати, тому, що своєю кар’єрою на 5% завдячує таланові, аж на 95% - праці.
У сьогоднішнє радісне Свято Незалежності з великою вдячністю згадаємо усіх тих, для кого Вітчизна була Маткою, які присвятили неї свою силу, талан та життя. Сучасне покоління увійшло у здобуте ними. Не змарнуймо цього! Ще більше – стараймося примножити спільне добро, нашою працею у часах миру. Це вимога дужій самопожертви, бо ж чи легше на один героїчний зрив, аніжелі на видатну працю усі 365 днів в році.
Згадуваний вже мною Ігнаці Падеревський казав про себе: «належу до віруючих, й з переконання , від серця, з почуття обов’язку Поляка при святій вірі батьків наших стою”. Оці слова свідчать про те, що його патріотизм мав своє джерело в Євангелії, був закорінений в Богу. Костьол був для нього духовним опертям. Так є й сьогодні, автентична та зріла віра стає для багатьох додатковим мотивом служіння Вітчизні.
Тому, стоячи в національне свято перед обличчям Бога, повторяймо за співцем:
„Бог є для нас притулком і силою:
Легко знайти у Нього допомогу при негараздах.
Тому то не боїмося, хоч би валилась земля
і гори западали у глибини моря.
[…] Пан Всемогутній є з нами
Бог Якуби є для нас обороною.
[…] Затримайтесь і уві мені пізнайте Бога,
Вознесеного серед народів, вознесенного на землі» (Ps 46, 2–3, 7, 11).
Нехай молитва, повна віри в милосердя Боже, відкриє браму неба тим, хто девятьдесять три роки тому причинились до відновлення незалежності.
Нам же, живучим на початку XXI віку, нехай добрий Бог даси благословення, аби ж ми як найліпше потрафили загосподарювати простір свободи гармонійною, повною згодою та присвяченням праці на справу Вітчизни.
Вітчизна є спільним добром усіх громадян, але заразом також й великим зобов’язанням.
Див. джерело : сайт амбасади Польщі , 11.11.2011
http://www.prezydent.pl/aktualnosci/wydarzenia/art ,2010,prezydent-na-mszy-sw-w-intencji-ojczyzny.html
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
12.11.2011.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Перекладач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились.
Коментарі