З Інтернету огляд польських медіа для українських читачів
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
serwis wschodni Kresy24.pl
http://kresy24.pl/showNews/news_id/17531/
91 rocznica Bitwy Warszawskiej , 14.08.2011, 11:19:59, mm/Kresy24.pl, PAP ,
91 річниця Варшавської Битви http://kresy24.pl/showNews/news_id/17531/
Днями 13-15 серпня 1920 р. на передпіллі Варшави розігралась вирішальна битва польсько-більшовицької війни. Вона окреслена назвою «диво над Віслою” та визнана за 18-ту переломну битву в історії світу, бо ж вона вирішила збереження Польщею незалежності та врятувала Європу від більшовизму.
Польсько-більшовицька війна розпочалась скорі по відновлення Польщею незалежності. Операція «Вісла”, що започаткувала війну, була розпочата за наказом Леніна вже 18 листопада 1918 року. Підкорення Польщі для Леніна була тактичною ціллю, - головним же було надання допомоги комуністам, які в тому саме періоді спробували розпочати революцію в Німеччині та в країнах, повсталих після розпаду Австро-Угорської імперії.
Польсько-більшовицькі бої тривали до жовтня 1919 року. На три місяці їх перервали мирні перемови, які точились в Москві та в Мікашевичах на Поліссі. Ці перемови були своєрідною «димовою завісою”, бо ж бо більшовики увесь тої час готували плани інвазії стосовно Польщі.
Крім того, вивільнення частки сил Червоної Армії дозволило більшовикам завдати тяжких втрат війську «білого генерала” Антона Деникина, а також змусити українського вождя Семена Петлюру, що боровся як з Росіянами, так рівно і з Поляками, до відступу на територію Польщі.
З Петлюрою польський уряд уклав порозуміння, - взамін на визнання Україною прав Польщі на Східну Малопольщу (власне до Львова), Польща визнала уряд Української Народної Республіки. Також підписано спільну військову конвенцію. 7 травня 1920 року польсько-українські сили виступили до Ки
У цієї ситуація Червона Армія розпочала наступ, під керівництвом Михайла Тухачевського, одного з найвидатніших ловецьких командувачів. Концентрований напад Тухачевського мав на меті здобуття Варшави, водночас, армія Семена Буденного заатакувала Поляків в районі Львова, а корпус кавалерії Гай-Хана мав опанувати північне Мазовше, аби у такий спосіб оточити та остаточно розбити польські сили.
Здавалась такі, що столиця не здатна до оборони. Однак, за часи, коли Червона Армія збирала сили до вирішальної битви, Поляки перегрупували війська. Маршал Юзеф Пілсудський вже в першій половині липня планував до провадження до великої битви. На початку він намагався затримати відворот польської армії на лінії Нарва та Буг. Однак, хуткий та дуже драматичний відворот польських військ вимагав обрання нової дислокації.
Варшавська Битва точилась в днях 13-15 серпня 1920 року. Була розіграна згідно з оперативним планом, яки й на підставі загальній концепції Юзефа Пілсудського опрацювали шеф генерального штабу Тадеуш Розвадовський, полковник Тадеуш Піскор та капітан Броніслав Регульський. Головною метою операції було відсічення корпуса Гай-Хана від армії Тухачевського й від запілля, а також нав’язування сконцентрованої битви на передпіллі Варшави.
Операція складалась з трьох скоординованих, хоча й розділених, фаз: оборони на лінії Вепша, Вкри та Нарви, - що було щось як вступні дії; вирішальний наступ знад Вепша ( на північ, на фланг більшовицьких сил), та витіснення Червоної Армії за Нарву, переслідування, оточення та розгром армії Тухачевського.
Під час польської підготовці до остаточно вирішення більшовики наближались до Варшави. Вони вважали, що вона піддаси протягом кількох годин. Безпосередньо столицю мали атакувати три армії : III, XV та XVI, натомість IV армія разом з кінним корпусом Гай-Хана маршувала на Вроцлавек та Торунь з наміром переходу Вісли на Куявах, повороту на південь та узяття столиці в кліщі з заходу.
13 серпня Варшавська Битва розпочалась боями за передпілля столиці, м. і. про Радзимін, який кількинасту разів переходи з рук в руки. Остаточно, польські жолнежі, ціною великих втрат, утримали Радзимін та інши місцевості, відкидаючи неприятеля далеко від своїх позицій.
14 серпня зачіпні дії на лінії Вкри здійснила 5 армія генерала Владислава Сікорського, що мала проти себе сили совіцьких IV та XV армій. У запеклих боях під модлинською фортецею вирізнялась м. і. 18 Дивізія Піхоти генерала Францишка Краєвського. Тяжкі бої, що завершились польським успіхом, мали місце також під Пултиском та Сероцкому.
16 серпня генерал Сікорський сміливою атакою здобув Насельськ. Понад то, інши совіцькі підрозділи не заступили марш в напрямку Бродниці, Влоцлавка та Полоцька.
Одним з важливих фрагментів Варшавської Битви було здобуття 15 серпня калішським 203-м Полком Уланів штабу 4-ої совіцької армії в Цеханові, а разом з ним, - канцелярії армії, магазинів постачання та однієї з двох радіостанцій, що служили Совітам для зв’язку з керівництвом в Мінську. Швидко прийняте було рішення про переналадку польського передавача на совіцьку частоту та глушення передавачів ворога, завдяки чому друга з совіцьких радіостанцій надавала дві доби без перерви тексти Святого Письма, - єдині достатньо обширні тексти, які вдалося швидко знайти.
Брак зв’язку практично такі виключив 4-ту Армію з битви за Варшаву.
Оборонна фаза Варшавської Битви тривала до 16 серпня. Коли то, завдяки діяльності маршала Пілсудського, наступив перелом. Керована ним так звана маневрена група, до складу якої входило п’ять дивізій піхоти та бригада кавалерії, проломила оборону противника в районі Коцка та Цицова, а, затим, заатакувала тили більшовицьких військ, насуваючих на Варшаву. Тухачевський мусив відступати на Неман.
Остаточну поразку більшовики понесли під Осовцем, Білостоком та Кольнем. Відповідно до новій концепції (напрацьований разом з генералом Розвадовським) польська ударна група мала сконцентруватись на нижньому Вепшу, між Дембліном і Холмом, та увійти до складу ґрунтовне реорганізованих польських загонів. Лінію оборони (лічбою близько 800 км) Пілсудський опар на річки: Ожиць-Нарва-Вісла-Вепш-Серет. Він поділив її на три фронти, надаючи керівництво ними генералам, до яких мав найбільшу довіру: Юзефові Галлерові (Північний Фронт – оборона Варшави), Едвардові Ридзи-Шміглому (Центральний Фронт – удар на армію Тухачевського) та Вацлавові Івашкевичеві (Південний Фронт).
18 серпня, по сутичках під Станіславом, Лосицями та Славатичами, польські сили вийшли на лінію Вишков-Станіслав-Дрогобич-Семятиче-Янув Подляський-Кодень.
На тої час 5 армія генерала Сікорського, пов’язуючи переважні совіцькі сили з заходу, перейшла до наступу у східному напрямку, здобуваючи Пултиск, а затим й Сероцьк.
19 серпня польські підрозділи за наказом Пілсудського перейшли до переслідування ворога, намагаючись унеможливити відворот головних сил Тухачевського, що знаходились на північ від Варшави.
21 серпня почалась вирішальна фаза переслідування: 1-ша дивізія піхоти 3-ої польської Армії форсувала Нарву під Рибаками, перерізаючи шлях відходу решткам XVI совіцької армії в напрямку на Білосток, натомість, 15-та дивізія піхоти 4-ої польської Армії після опанування Високого Мазовецького, відрізала відхід відділам XV совіцької Армії з району Остроленків. Аналогічно 5-та польська Армія просунулась в напрямку Млави.
IV більшовицька Армія, не відаючи про поразку під Варшавою, згідно з директивами атакувала Влоцлавек, - закриваючи у такий спосіб собі шлях відступу. У такій ситуації виходом для совіцьких загонів був перехід кордону Східній Пруссії, що вони зробили 24 серпня. Там частина з них була розбройона.
25 серпня польські загони дійшли до прусського кордону, закінчуючи там самим переслідування.
В результаті Варшавської Битви втрати польської сторони становили: близько 4,5 тис. вбитими, 22 тис. поранених та 10 тис. пропали безвісти. Втрати Совітів невідомі. Приймається за вірогідне: що близько 25 тис. жолнежів Червоної Армії полягло або було тяжко поранено, 60 тис. трафило до полону, а 45 тис. були інтерновані Німцями.
Відповідно до віднайдених в останні роки та уявлених у серпні 2005 р. документів Центрального Військового Архіву, вже у вересні 1919 року шифри Червоної Армії були зламані поручником Яном Ковалевським. Маневр польського контрнаступу удався тому ще, м. і. завдяки знайомості планів та наказів російської сторони та справності використання цих відомостей польським командуванням.
Варшавська битва була визнана за 18-ту переломну битву в історії світу. Вона вирішила питання збереження незалежності Польщі та затримала марш більшовицької революції на Західну Європу.
mm/Kresy24.pl, PAP
Джерело: сайт, 14.08.2011.
http://kresy24.pl/showNews/news_id/17531/
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………
(з польської мови переклав: оглядач А. Грабовський,)
10.09.2011.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор/автори.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Оглядач/перекладач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились.
http://kresy24.pl/showNews/news_id/17531/
Коментарі