З Інтернету огляд польських медіа для українських читачів
Start Artykuy Niepodlego jako proces spoeczny
Творення національної свідомості, себто того, що називаємо повстанням
сучасних європейських народів, було довготривалим процесом, який розтягнувся на увесь XIX вік. На польських землях цей процес тривав до 1914 чи, навіть, до 1919 року.
Цей процес було був започаткований в період французької революції, був поглиблений в наполеонівському періоду, а його кінцевим ви слідом було скидання неволі та підданства шляхом процесу розкріпачування, себто набування майна суспільством. У трьох заборах це відбувалось різноманітно. Найраніше започаткувалось в прусському заборі й тривало до 50-х років XIX віку. У австрійському забору натомість процес здійснився після Весни Народів 1846 року. У Польському Королівстві процес розкріпачення був започаткований Національним Урядом декретом від 22 січня 1863 року, який пробував впровадити в життя Ромуальд Траугутт. У наслідку цю справу мав завершити цар Олександр II, що він зробив, видаючи укази наділення селюків майном весною 1864 року.
http://www.muzhp.pl/artykuly/14/niepodleglosc-jako-proces-spoleczny ,
[Aut. anonimowy, r. Biblioteka Narodowa]
Ретушована світлина, що представляє січневих повстанців – косинерів. 1863рік
Тут не можна оминути чинників ідейного та менталітету, започаткованих філософією просвітництва, і розвинутого затим романтичною філософією, яка довела люд до того рівня, що став він частиною народу. З цього моменту культура та народні звичаї стають рівноправною часткою культури європейських народів. Від народності відштовхується художня література, м. і., для того, щоб ототожненість люду була підперта процесами програмово-політичними. Можна сказати, що процес становлення хлопів рівноправної частиною народу на переломі XIX та XX віків був настільки латвий, що у високій культурі знаходились народні первістки, впровадженні ще в добі романтизму.
Вже Конституція 3 Травня заповідала опіку над хлопами. Цей запис розвинув Тадеуш Костюшко в полянецькому універсалі. Тут не місце, аби говорити про багаття правних актів, про проекти різноманітних політичних угрупувань, починаючи від Великої еміграції Демократичного Польського Товариства. Найґрунтовніше зрозумів це Траугутт, говорячи, що без люду боротьба за незалежність є практично неможливою. Пізніше, почала з’являтись сув’язь в постатях тодішніх політичних партій, таких як PPS, Народна Ліга та народні угрупування. В XIX в. здійснений був огром інтелектуальній та політичній праці. Без цього втягнення широких верств мешканців сіла в боротьбу, чи то незалежніцькі дії, було би неможливе.
http://www.muzhp.pl/artykuly/14/niepodleglosc-jako-proces-spoleczny
Тадеуш Костюшко складає присягу на краківському ринку. 24 березня 1974 р.malarz Franciszek Smuglewicz, rdo wikipedia]
Існує ще один дуже важливий чинник незалежності, про який історики часто
забувають. Отим чинником є демографія. Поляки почали мати вагу в міжнародній політиці з поглядів чисто демографічних. До такого стану речі дуже сильно спричинились такі чинники як от подвоєння лічби населення на польських землях та покращення якості життя, у тому й зростання гігієни та зміни в харчуванні, які в засаді зарадили звести голод на подальше.
Як подивимось на мілітарні події на фронтах I світової війни й на те, що діялось в окопах, то, з одної сторони, кров польського жолнежа та його хоробрість в Легіонах та інших польських формаціях, показала, що цей жолнеж є дуже бойовий. У тому моменті, коли Німці застосували на західному фронті тактику війни на знесилення й не сподівались, що держави Антанти притягнуть колоніальні війська, оказалось, що їм бракує доброго жолнежа й потрібно було податися на поступки, щоби використати отого хороброго польського вояка. Кров легіонистів не була марною. Підписаний був акт 5 листопаду 1916 року. Потім, відповіддю Антанти в декларації Вільсона було визнання права на незалежність Польщі.
Черговою справою є брутальні винародовнювальні дії загарбників, а, особливо, політика епохи Бісмарка та систематична руссифікація, - реалізація замислу, аби Поляки втонули в великій слов’янській родині під зверхністю Росії. Чергові спроби накидання освіти німецькою та російською мовами та, у випадку Росії, - православній віри, зумовили удари в найглибші закорінені почуття самоідентифікації широкого загалу людності. Ці дії, вбрів намірам їх ініціаторів, приспішили процес дозрівання національній свідомості.
У цієї великій праці виховання люду як громадян з національною свідомістю
належить на першому місці відзначити Костьол. Він став носієм традиції, чим
заступив неіснуючу державу. Відтоді, - ідентифікація більшості суспільства сполучена з Костьолом.
Яскравим прикладом того може бути тут Gietrzwad та ролля, яку він відіграв. В період пруссифікацї Вармії та Мазур, урядів Бісмарка та Боротьби Культур, себто в часі так званої «боротьби культур”, яка мала бути оперта на протестантизму, Костьол наголошував з’явлення Марії. Божа Матір з’явилась дітям, зверталась до них по-польську, як би розриваючи нанівець процес германізації та тих теренах. У Шльонську католицизм великою мірою ототожнювався з польськістю через видавання преси польською мовою. Німецька католицька партія Центр підтримувала ці дії, хоч й не з доброї воли, чи з приязні до Поляків, а з того, аби знайти підтримку в парламенті. Подібним чином більшість земель під російською анексією була піддана сильному тиску в релігійній сфері життя. Далеко на Сході, на так званих землях приєднаних, Росіяни, після ліквідації в 1839 році уніатського Костьолу, намагались накинути католицькому Костьолу мову та літургію православну.
Навіть, впроваджені молитовники gradank (тут: у значенні – офіціальною
абеткою, себто, мовою русскою – перекладач). Однак, ці дії спричинили до
ототожнення польських устрімлень самоідентифікації з обороною віри.
Слід згадати про батьківський дім та традиції, яки він передавав, а також про таємну польську освіту. Важливу роллю в її розвитку відіграла таємна Народна Ліга. Конспіративне навчання пішло вглиб суспільства і функціонувало незалежно від офіціальної освіти німецькою чи/або русскою мовою. Затим, на відновлення незалежності Поляками спричинилось ще багато чинників, які лежали в ґрунті численних, довготривалих змін. У результаті оці зміни видали найгарніший плід, - плід, не тільки свободи мешканців, але, також, суверенності земель, на яких вони народились.
Доктор Тадеуш Кравчак dr Tadeusz Krawczak
2010 © Музей Історії Польщі & © Fortepresse & © route8
Джерело :
сайт Амбасади Республіки Польща в Україні , 1.10.2010.
http://www.muzhp.pl/artykuly/14/niepodleglosc-jako-proces-spoleczny
(з польської мови переклав: А.Грабовський,
02.07.2011.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Перекладач не завжди згідний з думкою авторів
Коментарі
Росомон
12.07.11, 16:44
Невелика *очепятка*. Замість 1794р під світлиною вказано 1974 ! тадеуш костюшко все ж таки історичний діяч.а не Дункан Маклауд. А так дійсно добре.
Obriy
27.07.11, 13:43
механізм той же а от люди і ментальнсть інша. Народ не треба вмовляти вставати до зброї - він сам має знати що треба!!!
ab absurdo
37.07.11, 20:02Відповідь на 2 від Obriy
100%!
Oleksander
47.07.11, 23:11
Obriy
58.07.11, 08:15Відповідь на 3 від ab absurdo