чи війна на мапах - МЗС України чи..

  З Інтернету:    огляд польських медіа  [для власного навчання]

Publicystyka   Opinie     Porozmawiajmy o Wielkiej Polsce – w odpowiedzi na mapy ukraiskiego MSZ

Поговоримо про Великопольщу -  у відповідь на мапу українського МВС

джерело:   профіль МЗС України на Фейсбуку

Porozmawiajmy o Wielkiej Polsce – w odpowiedzi na mapy ukraiskiego MSZ

Dodane przez Marcin_Skalski        Opublikowano: Niedziela, 07 grudnia 2014 o godz. 20:08:00

“Напевно, не стане нам встановити, “що мало, на думці українське МЗС”, публікуючи мапу, на якій Пшемишль і Хелм “[тут далі так будуть подаватись польські назви цих міст: в української топоніміки минулого і сучасного це міста Перемишль і Холм - перекладач  ]” були позначені як Україна.  Безсумнівне однак то, що коли б Україна рахувалась в абиякий спосіб з Польщею, то мапа ця, що є підтекстом, що державний кордон України на заходе не обіймає усі “українські землі”, не оказалась би на профілі українського МЗС та амбасад в США і Німеччини”

 Коли у квітня поточного року письменник і поет Марцин Галас отримав відмову в’їзду на територію  України за авторство книжки “Віддайте нам Львів”, то не викликало в широких колах великого зацікавлення, повз те, що Галас не наголошував ніяк на повернення Львову в кордони Польщі, а єдине-но домагався повернення пам’яті про Львів як про місто польське, хоча воно й знаходиться з відомих причин в кордонах української держави.  Та отримали ми незвичайно гостру демонстрацію з української сторони. Київ, вбиваючі Галасові в пашпорт печатку з забороною в’їзду, вислав Варшави однозначний сигнал.  – Не жадаємо собі розмов про польський Львів. Узагалі, в нашому часі пам'ять про Львів та Кресах є умовою (sine qua non – латина/ від перекладача) потрібною нашого існування як національної спільноти.

З усього того, досконале здавали собі справу вболівальники Легії Варшави, який підчас матчу з Металістом Харків в Києві вивісили прапори плакати з написом “Вільно -  Львів”.

 Одиноким голосом була оцінка співпрацівниці  Телевізії Республіка, яка назвала вболівальників “громадянами Росії, направлених Путином”.  Абсолютно так, якби самому то Путинові дійсно залежало на тому, аби ж Львів був польським, та аби Поляки узагалі пам’ятали про те, що є народом, питаючим 600-річною історією Львова і тільки.

Тож не дивина, що опублікування українським Міністерством Закордонних справ історичних мап, на яких Пшемишль і Земля Хелмська  були означені як “Україна”, пройшло без луни і що, наголос на той факт як на висування територіальних претензій, зустрілось з знайомим до нудоти звинуваченням о проросійськісь.

Напевно, не стане нам встановити, “що мало, на думці українське МЗС”, публікуючи мапу, на якій Пшемишль і Хелм “[тут далі так будуть подаватись польські назви цих міст: в української топоніміки минулого і сучасного це міста Перемишль і Холм - перекладач  ]” були позначені як Україна.  Безсумнівне однак то, що коли б Україна рахувалась в абиякий спосіб з Польщею, то мапа ця, що є підтекстом, що державний кордон України на заходе не обіймає усі “українські землі”, не оказалась би на профілі українського МЗС та амбасад в США і Німеччини.

Завдяки публікації офіціальній агенції української держави та амбасад у двох найбільш впливових західних країнах пересічний користувач на Заході дізнався, що ще недавно Земля Хелмська і Земля Пшемиська біли українськими, а сьогодні з якійсь причини не є.  Оминаючи факт, що пропагандою такого типу не мусять бути в захваті мешканці сьогоднішній східний Польщі, то виробництво їх українським міністерством в рамах проекту названого просто “картографічна пропаганда” надає цієї справі найвижчий  ранг.

У 2008 році в телевізійному виступі президента Леха Качинського появилась мапа Німеччини в передвоєних кордонах.  Одним з “земляцтв” в наших західних сусідів ця мапа була знайдена в інтернету, і що для Польщі обернулось загрозою німецького ревізіонізму.  Тому не є прецедентом звернення уваги на цього типу загрози, що напливають з країни порубіжній, - тим більш, що у тому випадку під мапами про польську приналежність части території Річіпосполитої, підписується неурядова організація, як у випадку REN  [модель фотоапарата - перекладач] , а міністерство сусідньої держави в рамах пропагандового проекту.

 У