Польські волонтери в АТО їх враження...

З інтернету:   передруг з польських медіа    [для власного навчання]

Лекція життя – кому і як треба помагати в зоні АТО

Оля Соляр ПОДІЇ №48, 2014-11-30

Кілька днів тому я повернулася з зони АТО (антитерористичної операції – ред.). Вже вдруге їздила з гуманітарною допомогою до бійців батальйону «Айдар». Це була моя приватна ініціатива, яку я розпочала ще літом, адже хотіла допомогти друзям, які воюють у східному реґіоні України. Першу подорож здійснила у вересні, другу – минулого тижня.


Волонтерка Оля Соляр з «айдарівцями»

Останнім разом я везла півтонни теплого одягу для афганської роти «Айдар», адже попереднім разом, коли я перебувала на базі, солдати розповідали, що з головного складу їм нічого не виділяють. Отож і вирішила допомогти саме їм. З Києва я виїхала з двома іншими волонтерками, які також везли свої пакунки для конкретних вояків. Ми успішно доїхали на місце, передали речі, стали свідками розподілу гуманітарки між солдатами (при мені міряли і вибирали форми, які я їм привезла). Здавалося, що все йде успішно, аж…
Увечері на базу афганської роти заїхали невідомі нам чоловіки у балаклавах на головах, які забрали в нас документи, телефони і з застосуванням сили вивезли у місто Щастя. На в’їзді у місто закрили нам обличчя і по одній повели нас у підвал. Вони себе назвали контррозвідкою «Айдару». Кілька годин допитували нас про те, кому возимо допомогу, які речі і яким транспортом постачаємо. Все, як з’ясувалося, відбувалося у «віджатому» багатому будинку колишнього голови Державної автомобільної інспекції (ДАІ) міста Щастя (для пояснення: слово «віджати» означає «відібрати» – у Польщі це називається «вкрасти», в Україні функціонує от такий евфемізм). Групою керував чоловік з позовним «Барон», який поводився адекватно до свого псевдо. Вкінці нам пояснили, що допомогу ми повинні возити через їхній Благодійний фонд «Небесне сузір’я Айдару», тоді не матимемо ніяких прикрих несподіванок.
Ситуація вже з самого початку була для нас прозорою. Ми давно чули, що гуманітарна допомога замість попадати в руки хлопців, що стоять на передовій, на жаль, перепродується. Нею торгують не лише на базарах міст України, але і продають сепаратистам! Знаючи ці прикрі інциденти, ми передали допомогу не на склад і в невідомі нам фонди, але безпосередньо в руки солдатам. Група «Барона», діючи під керуванням самого комбата «Айдару», якого більшість солдатів пошепки називала бандитом, і який тепер став депутатом Верховної Ради України, підтверджує надзвичайно прикрий факт: хоч Майдан зібрався для того, щоб викоренити корупційні механізми в Україні, то, на жаль, на зміну однієї організованої групи корупціонерів прийшла інша організована група корупціонерів. Отже, щоб не стати інструментом у їхніх руках, допомогу треба передавати адресно.
Додам, що в цьому же самому часі на фейсбуці польські шовіністичні середовища припустили на мене атаку. В останньому періоді українські активісти в Польщі стали об’єктом посиленої уваги з боку промосковських сил. Ясно, їм не подобається факт, що допомагаємо Україні, адже наша допомога позитивно впливає на боєздатність хлопців у зоні АТО. Речі, які передають волонтери з Польщі та інших країн світу, дуже якісні. Вони не лише підтримують солдатів у матеріальному плані, але, перш за все, морально – українські воїни знають, що ми з ними!
Кілька днів тому в базі афганської роти «Айдару», коли один з бійців підписував українські прапори для школи в Білому Борі та домівки в Лемборку, – вони зібрали кошти, за які я купила термобілизну, – а на них написав: «Дякуємо Вам – Ви справжні українці, Ви наше майбутнє», я зворушилася. Тоді подумала, що ми – українці з Польщі – прекрасні, щирі, патріотичні і добрі. Наша історія, історія наших дідів і батьків виховала в нас дух солідарності і співчуття. Ми не стоїмо осторонь того, що відбувається в Україні, ми переживаємо і допомагаємо, як уміємо. Багато домівок у Польщі організує збірку коштів – це чудово! Однак прошу, хай моя історія буде лекцією, що допомогу треба віддавати в руки перевірених осіб. Корупція в Україні як була, так і є.
Додам лише, що мене інцидент з групою «Барона» не зупинить. Також не зупинить мене атака промосковських середовищ у Польщі. Я продовжую збирати кошти на потреби бійців у зоні АТО. Якщо хтось захоче мене в цьому підтримати, подаю свою електронну адресу та номер телефону. Ґарантую, що речі дійдуть до рук хлопців на передову, а з усіх зібраних коштів ретельно розрахуюся.
+48 694 683 863
[email protected]

Від імені цих мужніх українських воїнів, які віддано стоять на передовій і ризикують своїм життям, усім Вам дякую!

надав:  А. Грабовський;   03.12.2014.

http://www.nasze-slowo.pl/лекція-життя-кому-і-як-треба-помагат/