Це не заспокоїло противників об’єднання. Вони говорять, що MAiC їх не слухає, а рухи міністерства є «тільки позірними”. Протестанти боронять шкільні бібліотеки та бібліотечні заняття для учнів, та бібліотечних вчителів, які в школі заробляють більше, ніж в публічних закладах, та мають коротший робочий день.
Розмова з Магдаленою Млоховською, віце-міністром адміністрації і ци i cyfryzacji
Олександра Пезда: Хочете об’єднати публічні бібліотеки зі шкільними. Які будуть з того заощадження, чи це варто таких змін?
Мадгалена Млоховська: Хочемо надати більше свободи самоврядуванню, бо воно є досить сковане ретельно виписаними завданням, й не може впроваджувати інновації. Тепер на підставі отих саме приписів функціонують малі села і великі міста. А насправді їх там мало, жадане, щоби це самий підхід добре пасував в обох місцях. Якщо ж, при тому з’явиться там якійсь заощадження, тим ліпше.
Позволимо об’єднати бібліотеки і на селі люди втратять працю, а у великих містах будуть снувати по школах люди сторонні, під претекстом читання.
Школи й так відкриті на різні імпрези та додаткові заняття не тільки для учнів, в моєму ліцею, наприклад, була школа чужоземних мов. Обов’язком органів самоврядування є впровадження тільки таких підходів, які забезпечують безпеку дітей. Вже маємо 185 школьно-публічних бібліотек, й вони добре собі радять.
Самоуправлінню перед усім залежить на заощадженнях. Скорочують витрати, бо затрудняють бібліотекарів не вчителів.
Не йдеться про фінанси, але про тривалість робочого часу. Тепер шкільні бібліотеки не працюють у свята та вакацій. А публічні бібліотеки наприклад організують літо для дітей у місці. Діти мають більше вільного часу, ніж їх батьки, потрібно їм забезпечити опіку та заняття.
Позаяк публічні бібліотеки мають більше можливостей пошуку грошей з різних програм, наприклад, з урядовій програми «Бібліотека плюс”, або з «Програми розвитку бібліотек” Фундації Gatesw. Шкільні бібліотеки від цього після об’єднання скористатись.
Не вірю, щоби якійсь війт хотів це впровадити, воно ж буде шкідливим, бо ж таки його люди за тим будуть оцінювати.
Приклади втискування шестіліток до неприготованих класів, або прийняття вчителів без Карти на голодні посадові оклади, радше вказують, що так ще станеться.
Якщо самоврядування не діє раціонально, то маємо багато засобів, аби це перевірити, наприклад куратора освіти, воєводу. Окрім того, професіональні союзи також пильнують, аби були додержані записи Карту вчителя.
Це означає, що не захистити бібліотечних вчителів від втрати праці, або зменшенням окладів?
Шукаємо виходу з проблеми, готові до перемов, це ж понад 14 тис. посад.
Проте мусимо собі такі доконечно зрозуміти: спір про бібліотеки власне справді стосується статусу працівників. Бо то, що діти мусять мати ліпший доступ до книжок у школі, не викликає жадних сумнівів.
Джерело : 27.02.13.
http://wyborcza.pl/1,75478,13468042,O_co_chodzi_w_sporze_o_biblioteki.html
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
23.07.2013.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Перекладач не завжди згідний з думкою авторів
Коментарі