Еластичний режим праці

Парламентарна опозиції теж не залишає без уваги, - називаючи зміни легалізацією «патології” в організації часу праці. Нові положення справлять, що працівник в одному мсісяці буде працювати більше, а в іншому дуже мало. Й менше заробить.

Про що оця авантюра? Найважніша зміна стосується продовження періоду обрахування часу праці з чотирьох до 12 місяців (обліковий період - перекладач). Це має допомогти фірмам протриматись в кризі. Працедавець отримає більшу свободі вирішувати, в якому моменту він віддаси працівникові вільний час [в укр. практиці це є так звані «відгули” - перекладач] за вже відпрацьовані понадрозрахункові [укр. практика – надурочні - перекладач] години. При коротшому період обліку більша частина наурочних годин була обрахована у формі додатковій оплати. Тепер буде можливо оті надурочні години обраховувати в довшому періоду. Нова система вимагає погодження з профспілками, або з  представниками особового складу [укр. – представник трудового колективу - перекладач]. “Еластичні” фірми будуть під наглядом Державної Інспекції Праці.

Працедавці та працівники ще відчують зміни в дефініції працівнича доба (чи/або доба праці; облікова доба; - перекладач). За попереднім визначенням доба означала попросту 24 години, починаючи від години початку праці. Початок чергового періоду праці в період тривання доби, трактуване є як… понадгодини (укр. – надурочні години - перекладач). Це провадить до абсурду, коли ж то, наприклад, в один день працівник почав працю о 9 ранку, а наступного дня о 8 ранку, то теоретично є, що перша година його прац міститься в «попередній добі”, аж вона є надгодиною. Працедавці наполягали на зміні та впровадження «рухомого часу праці” (укр. практика – гнучкий режим робочого часу - перекладач), який позволить починати працю в різні дні у різні години без ризику, що буде зламаний ритм працевничій доби (обліковій доби - перекладач).

Емоції, зв’язані з обліком часу праці, показують, що чергові зміни в кодексу праці буде трудно впровадити. А підприємці хотіли би ще більгих змін. Постулюють:

 (Зменшення ставки оплати за працю в надурочні години зі 100 процентів до 50 процентів (це стосується, наприклад, праці уніч та свята), а також з 50 проц. до 25 проц. (у дні звічайні). Підприємці посилаються на взірці з інших держав, де праця в надурочні години розцінюються нижче, наприклад, Німеччина – 25 проц. в звичайні дні та 50 проц. у неділю та свята; Франція – 25 проц. перша година і 50 проц. за кожну наступну.

 (Впровадження можливості праці у неділю та свята у транскордонних фірмах, наприклад, з надання постіійних послуг до інших часових поясів, або до підрозділів в країнах, де встановлені інши святкові дні.

 (Можливість  зменшення працівникам розміру посадового окладу/тарифної ставки (наприклад, з повного розміру на частичний – одна, друга, третя частки) без конечності виконування індивідуального повідомлення змін умов праці і оплати праці, тільки-но з посиланням на статтю 91 Кодексу праці; прийняття цього підходу як нової системи організації праці (розділення праці).

 (Зміна пропорції заміни надурочних годин на свобідний час (чи/або час відпочинку - перекладач). Тепер за годину праці працівник дістає півтори години свобідного часу. Працедавці ж хочуть, аби він діставав одну годину свобідного часу.

З тих постулатів особливо важливою видається справа транскордонних фірм, яких в Польщі щораз більше. Лічба працюючих в цієї сфері вже перевищує 120 тис. осіб. У такій ситуації вирішення проблеми праці, наприклад. 11 листопада (національне свято Польщі (День Незалежності – 11.11.1918 р. - перекладач), але день праці у світу) становиться надзвичайно суттєвим. А зміна права піднесла би конкуренційність польських фірм, хоча ж би вдарила в працівників, бо не достануть вони доплати за працю у свято.

ПИТАННЯ Чи підтримуєш впровадження еластичного часу праці?

Джерело: 18.06.13.

http://wyborcza.biz/Firma/1,101618,14112646,Elastyczny_czas_pracy_to_nie_niewolnictwo.ht

(з польської мови переклав: А. Грабовський,)

23.07.2013.; Дебальцеве

 За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.

При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.

Перекладач не завжди згідний з думкою авторів