З Інтернету:
огляд польських медіа [для власного навчання]
Gazeta Wyborcza / Artykuy
Czego strzega kobra przed polskimi archeologami?
Що стерегла кобра від польських археологів? Розмовляла Іоанна Грабовська 18.12.2012. Від на розкопки західній сторони піраміди Desera (Fot. W. Wojciechowski/ Centrum Archeologii rdziemnomorskiej im. K. Michaowskiego UW) Zobacz zdjcia (4)
Польські археологи відкрили в Єгипту щось таке, чого ніхто раніше не бачив. Це археологічна сенсація, - мовить професор Кароль Мишливець. Початок праці він згадує так: - Робітники скочили з піску та рушили у мою сторону з піднятими мотиками та лопатам. Думав вже, що то за мною Іоанна Грабовська: Знову пан щось відкрив в Єгипту?Проф. Кароль Мишливець, шеф польських роскопок в Sakkarze: То, що цього року знайшли в Сахарі, є феноменальне: поверхи могил, видовбаних в скальній стіні. Дійсно ніде, ні тільки в Сахарі, але й в усієї Європі, - чогось такого не було.
Де були видовбані? - У скалі на майже 20-метровій висоті. Це західна стіна так званого сухого фасу, що оточує пирамиду Джесера. За часів будови найстаршій пирамиди (близько 4650 літ тому) це була каменоломня, з якої брали будівельний камінь. З часом, коли пісок, навіюваний з Сахари, поступово засипав фасад, можливо було відовбуваня гробниць на різних рівнях стіни, бо до них повстав природний доступ. Чиї ж це могили? - Горна гробниця, який понад 4200 літ, яку відкрили вісім літ тому, належить Іщі Мері (Ichi Meri), який жив в часах Пері I-го, й був комендантом виправ у Східну Пустиню за цінним камінням для будову посагу та королівській гробниці. Тільки у цьому році, завдяки відкриттю інскрипції (написів – перекладач ) на фасаді його гробниці, оказалось, що він також був генералом, постаттю, нечувано близькою до фараона. Побіч візира був це найвищий рівень достойника в державі. Тільки ж но генерал важив більще, бо за ним стояло військо, а візир мав єдине армію не зовсім лояльних урядовців. Хто похований в нижній, старшій гробниці?- Не знаємо. Досі вона засипана піском. Відкрили ми тільки верхнє нашарування та частину входу. Дізнаємось через рік, якщо політична ситуація в Єгипту позволить нам нормально працювати. Спершу маємо перемістити вісьміметровий шар піску, в якому є поховання з птолемейсько-римського періоду Тільки тоді у «сухій траншеї” опустимось до рівня, на якому знаходиться вхід до гробниці, й отримуємо змогу його дослідити.
Але вже до нього заглядали? - Через невеличку шпаринку, яку відкопали ми у верхній частини входу. Внутрі праве до стелі усе засипане уламками. Тому зараз трудно сказати, з якого то є періоду. Але, то є найменш на 100 літ старша ніж гробниця генерала Ichi Meri, бо принаймні, такий час потрібний, аби пісок пустині присипав ту старшу гробницю, та позволив вирубати наступну. То є абсолютна археологічна сенсація. Не може пан здогадуватись, кому може належати ця гробниця? - То дуже трудно, бо, навіть, не знаємо, з якого то періоду походить. Чи то V, чи то VI, може навіть IV династія. Це мусить бути якась дуже важна особа. Не думаю, щоби то була гробниця Imhotepa, посмертно визнаного архітектора фараона Desera, якого усі шукають. З другої сторони, місце є ідеальним для когось з тієї ранги.У входу до гробниці відкривається прегарний вид на пирамиду Desera. У фараонські часи вона була найсвятішим об’єктом для Єгиптян. Тому посідання гробниці з виходом чи видом на пирамиду мусило бути невірогідним відзначенням.
Що пан сподівається знайти у цієї гробниці? - Думаю, що будемо мати два приміщення величиною щонайменш п’ять на п’ять метрів. Цікавими є її настінні декорації, бо наразі ж не знаємо, до кого він належав. І перш за усе, маємо шурфи, які, - якщо не були пограбовані в давнину, - можуть мати речі нечувані цікаві. А що ж з гробницею генерала Уші (Ichi)? Чому дослідження тривали вісім років?- Достались ми до неї через отвір в стіні іншій гробниці, який зоставили стародавні злочинці. Тоді дослідили ми культову каплицю, але не дійшли ми до шурфу гробниці, бо на глибин близько дев’яти метрів його заблокувала величезна камінна плита – сліпі ворота. До середини її вкинули правдоподібно грабіжники. Цьогорічну працю ми почали з закінчення розкопу того шурфу. Ми збудували великий пристрій для витягування коловоротом тієї плити, аби увійти до камери гробниці, але знову до неї не дійшли, бо оказалось, що скеля далі є дуже крихка. В наступному році (мова про 2013 рік - перекладач) укріпимо її дерев'яними стояками і тоді побачимо, чи не була вже пограбована камера гробниці. Натомість, фасад тоді ми не могли відкопати, бо був присипаний величезним шаром піску з пізнішими похованнями за дві тисячі літ. Це вимагало кількирічной праці.
Якою є гробниця генерала? - Незвичайна. В цьому році оказалось, що має вона прегарний фасад. Вирубана в скелі, але викладена сніжно-білими вапняними плитами. ЇЇ декорації мають м.і. іерографічні написи. Серед тих написів є титули та функції властителя гробниці. Також й такий напис, Якість цих ієроглифів є незвичайною. То найвища школа їзди, якщо йдеться про різьбярство. Фасад закінчений не був, але завдяки тому можна на ньому прослідкувати усі фази робіт на ньому. Маємо тут наброски та цілі сцени намальовані, або розрисовані та видовбані. Деякі рельєфи є закінченими. На жаль, не збереглись у горішній частині. Тому маємо наприклад тільки ноги з відображенням генеральських сандалів. У ці хвили з затриманням дихання чекаємо, аж от виясниться, на чиєї гробниці стоїть гробниця генерала. Бо вона знаходиться дослівно на стелі тієї гробниці, яку в цьому році відкрили. Коли перший раз пан мав заглянути у гробницю візира Merefnebefa, здійнялась пісчана буря, - вітер порвав намети, пісок засипав реманент і автомобіль, а ще потім приїхали екскурсії, яких потрібно було відпровадити. Чи щось сталось на цих гробницях? - Десь літ десять тому була така історія. Став я на вершину пагорбу, майже дослівно над тими двома гробницями, й дивився в напряму пирамиди Джезера. У якийсь момент наші місцеві робітники, які сіділи поблизу на піску, зірвались на ноги, та почали рухатись в мою сторону з мотиками та лопатами. Думав, що вже за мною, а вони побачили кобру, яка піднімалась тут же перед моїми ногами. Забили її в останню хвилину, урятували мене життя. * професор Кароль Мишливець – директор Інституту Середзімноморських та Орієнтальних Культур ПАН в Варшаві, учень проф. Казимира Міхаловського, шеф польських розкопок в Sakkarze. У 1986 р. в Tell Atrib відкрив дільницю ремісників та артистів, в 1987 п. в Sakkarze – гробницю візира Merefnebefa, в 2003 р. – гробницю капелана Nefertuma.Джерело : 19.12.12.http://wyborcza.pl/1 ,75248,13069527,Czego_strzegla_kobra_przed_polskimi_archeologami_.html (з польської мови переклав: А. Грабовський,) 22.01.2013.; Дебальцеве За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор. При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело. Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає за фактичні помилки, яких вони припустились. Також перекладає тексти авторів. з якими він не погоджується.
Коментарі