Дивацьке закінчення...

KURIER GALICYJSKI (Кур’єр Галіцийський)
індекс передплати 98780
ДВОТИЖНЕВИК
НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА ПОЛЯКІВ В УКРАЇНІ

15- 28 травня 2008 № 9 (157) [с.26-27]

Не згадуванні сторінки історії

ДИВАЦЬКЕ ЗАКІНЧЕННЯ ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ

SZYMON KAZIMIERSKI
(ШИМОН КАЗИМЄРСЬКІ)
30 квітня 1945 року до кватири командування Кригсмарини – грос-адмирала Дениса прийшов наказ Адольфа Гітлера, яким він призначався головнокомандувачем Вермахту та президентом Рейху. Адольф Гітлер вже тоді не жив, а неприятельські армії сиділи глибоко на території Німеччини. Новий президент мів вчинити тільки одно – капітулювати якнайшвидше. Й власне це він почав робити.

4 травня адмирал Ганс Георг Фредебург, висланий адмиралом, після коротких розмов з британським маршалом Монтгомері підписав капиталяцію німецких військ в північно-західної Німечинні, Данії та Голандії. 5 травня адмирал фон Фредебург прибув до головної кватири Альянтських Експедиційних Сил, що містилась в Реймсі уві Франції, аби там капитулювати перед американською армією. За замислом Німців шерег індивідуальних капитуляцій перед окремими Альянтами на Заходу давав би їм вигідну ситуацію, бо піддання західної Німеччини зберегло би стан війни з Совіцьким Союзом. Терен, перелічений в капитуляції, був би місцем, куди можна було евакуювати цивільне населення, яке втікала від жаху совіцьких військ, та німецькі війська, що їх спихували Росіяни, тут вони могли би спокійно скласти зброю. Проте, командувач альянтських сил генерал Ейзенхауер не хотів підписувати з посланником Денитця окремої капитуляції, домагаючись від німецької сторони капитуляції безумовної та повній, капитуляції перед усіма альянтськими силами, включно зі збройними силами Совіцького Союзу.
6 травня на розмови до Реймсу полетів генерал Альфред Йодль, начальник штабу Верховного Командування Вермахту. Торги тривали, а час минав.
Тільки 7 травня, в 1:30 год., адмирал Дениц по радиву надав німецької делегації згоду на підписання повної капитауляції. Тож, щоби більше не витрачати часу, швидко створено альянтську комісію, що мала прийняти капитуляцію Німеччини. Американську та британську сторони (бо Английці відмовились від окремій британської делегації) мав репрезентувати начальник штабу генерала Ейзенхауера – генерал Вальтер Беделль Шмит. Совіцьку сторону погодився репрезентувати російський офіцер зв'язку при штабу Ейзенхауера – генерал Іван Суслопаров, а господарі терену (нагадую, що справа відбувалась в Реймсу, на території Франції) репрезентував французький генерал Francois Sevez, але тільки у статусі свідка церемонії. Німеччину презентували: генерал Альфред Йодль, адмирал Ганс Георг фон Фредебург і ад’ютант адмирала, а воднчас й перекладач, майор Вільгельм Оксеніус. Капитуляція підписана Йодлем 7 травня 1945 року, у 2:41 год., означала повне та остаточне піддання збройних сил III-го Рейху усім Альянтам. Акт входив у життя 8 травня, в 23:01 год. європейського часу.

Реймс. Делегація Альянтів: генерал Savez, генерал Шмидт, генерал Суслопаров

Не так за Сталином мало виглядати закінчення війни
Нібито усе було в порядку, але тільки тепер то почалось!!
На таке потрактування французького генерала на французької землі, яке споткало генерала Francois Sevez, образився генерал Шарль де Голь, командувач союзних з Альянтами Вільних Французів, а товариш Сталін просто оскаженів. Оказалось, що генерал Суслопаров такі повідомив про підготовку капитуляції, та однак не мав згоди Сталіна на підписання тієї капитуляції від імені Совіцького Союзу. Капитуляція Німеччини по стільки роках жахливій війни, відбулась нашвидкоруч, глупої ночи, без належного церемоніалу, що не містилось в голові Сталіна. Не так воображав собі Сталін закінчення війни. Тож то зажадав негайного повторення капитуляційній церемонії. Цим разом у захопленному Берлину. Цим разом за участию як можливо найвищих офіцерів як з сторони німецької, так й альянтської. Цим разом з повном обрядом, що прислуговував такої хвилі. Західни альянти виразили згоду на таку поправку, хоча й втиха крутили пальцем кола на обличчю. Проте, не хотіли наражати на себе Юзефа Сталіна.
Потрібно було поспішати, бо відомість про капитуляцію, що мала вступити в силу 23.01. год. 8 травня, вже пійшла по світу. Так ситуація визначила, що доля дала генералу де Голлю останій шанс.
Хвацько рушила підготовка, бо час гонив. Цим разом Совіцький Союз грав роллю господаря. В берлинської дільниці Карлхорст знайдено було вцілило казино офіцерської школи саперів, де й вирішено було провести урочистість. На летовищу Темпельгоф приземлився російський літак, який доставив німецьку делегацію. Цим разом увесь найвищий генералітет на чолі з фельдмаршалом Кейтелем від Сухопутинх Сил. Як представник Кригсмарини був наш знайомий – адмирал фон Фредебург, а Люфтваффе представляв генерал авіації Ганс-Юрген Штумпф. Совіцьке командування презентував маршал Георгий Жуков. Британське – генерал авіації Артур Теддер. Американське – командувач американської стратегичної авіації генерал Карл Спаатз. Підготовлені до підписання документи мали теж самі попередні вже умови капитуляції, тому ця подія мала тільки й виключно характер престижу.

Берлин. Німецька делегація. Зліва: генерал Штумпф, фельдмаршал Кейтель, аадмирал фон Фредебург

Замешання через французького генерала
Пізнім вечором 8 травня 1945 р. усе вже було підготовлено, коли ж нагле до організаторів імпрези зголосився французький генерал, присланий командувачем Вільних Французів – генералом де Голлем. Це був командувач 1-ї Французької Армії – генерал де Жан де Лятре де Тассігни [Jean de Lattre de Tassigny]. Він ствердив, що йому та його зверхникові генералові де Голлю незрозуміло, чому на урочистості підписання німецької капітуляції немає представників Франції. Тому генерал домагався, щоб він був офіціально прийнятий до групи переможців, які мали цю капітуляцію підписати.
Це зробило незле замішання. Фельдмаршал Кейтель, який то чув, зреагував ущипливо, що генералові повинні дозволити представляти обидві сторони. Переможців і переможених, як же він був в шерегах Вільних Французів, та служив у військах Віши, союзників III-го Рейху.
Години минали, а непоступливий Француз й не думав перервати свого протесту. Врешті дістав пістолю й повідомив, що якщо не буде прийнятий, негайно застрелиться. Тоді Британці почали погоджуватись на його присутність, й непоступливими остались тільки Американці та Росіяни. Та наближалась година 23.01! Початок капітуляції, яку ж негайно потрібно було підписати.
Це спричинилось до того, що на Француза врешті погодились і Росіяни, і Американці. Ще потрібно було на цей ґвалт десь знайти французький прапор. Та ще трохи переробити текст капитуляції. Тож за всім цим підписи покладені були перед годиною 22.43., себто ще перед входженням капітуляції в життя, але залишився неприємний дисонанс.

Реймс. Німецька делегація. Зліва: майор Оксеніус, генерал Йодль, адмирал фон Фредебург

Фельдмарашал Кейтель підписує капитуляцію Німеччини

Чому в Москві День Перемоги визначають 9 травня

Росіяни вели цю війну за московським часом. Щиро кажучи, вони мусили так робити, інакше би постійне переведення часу привело би до нечуваного балагану, Но так, а в Німеччини була година 22:43 8-го травня, але в Москві то була година 0:43 !. Й то, в додатку, 9 ТРАВНЯ!!!

Так, на жаль, вже сталося. Це була причина, за якою увесь Захід відзначав річницю закінчення війни 8 травня, а Совіцький Союз та його сателлити 9 травня.
Залишилась без змін назва першої німецької капитуляції, яку з правового погляду названо “вступним капитуляційним протоколом». Це був кінець змін. Завдяки непоступливої поставі генерала де Лятре де Тассігни, Франція отримала статус чвертої переможної великої держави! То внаслідку дало Франції французьку окупаційну зону в Німеччині, та постійне місце в Раді Безпеки Організація Об'єднаних Націй. Тож Франція отримала нечуване підняття свого значення, якого перед тим ніхто навіть не планував. Тож памятаймо, що оце генерал Жан де Лятре де Тассігни зробив з Франції велику державу.

http://www.kuriergalicyjski.com/images/2011/1939_1947/Sans-titre_A.jpg

Генерал de Lattre de Tassigny.Чоловік, який зробив Францію великою державою

Підкорений Берлин. Так хотів й так з’явився Німеччині Сталін.

Джерело: Kurier galicyjski * 15–28 maja 2012 nr 9 (157) * www.kuriergalicyjski.com
Часопис підтримується Сенатом РП за посередництвом Фундації Допомоги Полякам Сходу
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
16.12.2012.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились.
Також перекладає тексти авторів. з якими він не погоджується

Zaremba

Дивацьке закінчення...

Останні статті

Коментарі