“Кресова Мадонна”

З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання]
Bohdan Nielubowicz, „Kresowa Madonna”
“Кресова Мадонна”
Певно не усім відомо, що в Кракову майже сто років знаходиться ікона Матері Божої Юревіцької (Юрьєвської; ?) , який дійшов до костьолу Святої Барбари з відлеглих східних кресів давньої Речіпосполитої.

Перші відомості з середини XVII віку пов’язують ікону з родиною Конецпольських. У період притлумлення козацького повстання Станіслав Конецпольський передав її на зберігання єзуїтам у Бару, які, для більшої безпеки, перевезли її до своєї львівської колегії. Єзуїт ксьондз Марцин Туравський випрохав Мадонну від внука гетьмана. та в своїх місійних цілях обвозив ікону Україною.
В 1673 році він збудував в Юревичах деревлянину каплицю та розмістив в неї образ. Ця місцевість знаходиться в низової части Прип’яті в районі так званого сучасного Чорноболя.

Ікона швидко стало предметом культу, притягуючи до себе численних паломників з давніх кресових земель Польщі та Великого Князівства Литовського. Тому на місці деревлянної каплиці поставлені були почергово три, щораз більші, деревлянині костьоли. По скасування ордену єзуїтів в 1773 році костьол, враз з монастирськими забудовами, перейняли капуцини. Оті останні були усунуті з Юревичів після листопадового повстання (…), а царська влада закрила костьол.

У зв’язку з поширенням репресій, які по січневому повстанню торкнулись Поляків, в 1866 році ліквідовано було парафію, а костьол замінено на православну церкву. На щастя дещо раніше Ядвіга Кєневичувна (тутешня землевласниця та авторка багатьох сакральних образів для поліських костьолів) захопилась цим образом й зробила її копію. Це описує її тіточний онук – професор Стефан Кєневич: «У липні 1863 р. ситуація стабілізувалась настільки, що панна Ядвіга вирвалась з мозирської нудьги та наважилась на виїзд до Юревичів. Це було містечко над Прип’ятю, поблизу хорватовського Барбаркова, в XVIII в. єзуїтський санктуаріум, відомий іконою Матері Божої, зараховано до «дивних”. (…) ”По довгих перемовах парох погодився, аби ж вона копіювала дивний образ” (писала панна Ядвіга ), - то образ вийнятий був з олтаря та перенесений до zakrystii, де було більше світла.
Тої же парох парафії – ксьондз Гродецький, - спромігся в критичному моменту підмінити дивний образ копією, яка – припущення – до сьогоднішніх часів знаходиться в церкві.
Оригінал образу він передав на переховок Габріелі з Ваньковичів Хорватової, маршалкові жечицького повіту, властительці поблизького земельного маєтку. Ця пані по 20 літах передала образ ордену єзуїтів в Кракову. Проте, віддала єдине на зберігання, з обов’язком віддання юревіцькому костьолові, якщо тої колись повернеться до Римського Костьолу.

http://archiwum-kresowe.kresy24.pl/wp-content/uploads/2012/06/M.B.-Jurewicka.jpg
Матір Божа Юревіцька
Початкове єзуїти зберігали вповні своє ставлення відносно походження образа, стараючись з часом повернути його давній культ. В 1901 році ікону прикрашено срібною сукнею та позолоченою короною, через кільку літ її вбрали у срібну раму у формі аркади з ренесансовими орнаментами, та справлена була нова золота корона.
Консерватор визнав, що дивний, невеликий (45 • 34 см), намальований на дошці образ є візантійського походження з кінця XIV в., або початку XV віку. «Каталог Памяток” однак датує ікону половиною XVI віку. Ця опінія, насправді не згоджується в часу, доводить, що в костьолу Святої Барбари знаходиться оригінал Мадонни Юревіцької.

Образ цей можемо оглядати в каплиці Матері Божій Болісній по правої стороні в костьолу Святої Барбари в Кракову.

Bohdan Nielubowicz Богдан Нелюбович
джерело: 24.07.2012.
http://archiwum-kresowe.kresy24.pl/1030-bohdan-nielubowicz-kresowa-madonna
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
27.10.2012.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились.
Також перекладає тексти авторів. з якими він не погоджується.

Zaremba

“Кресова Мадонна”

Останні статті

Коментарі