З Інтернету:
огляд польських меді а [для власного навчання]
Anna Tyszecka z Duisburga 19 marca 2012 Анна Тишецька з Дуйсбургу 19.03.2012.
Niemiecki kopot z emeryturami
Німецький клопіт з пенсіонерами
Де тої працює? На відміну від Французів, які не планують працювати до 62 років життя, Німці проковтнули ще більші зміни. Почали вже підвищувати пенсійний вік до 67 років, хоча ж невідомо, хто буде затрудняти сеньйорів (людей поважного віку – перекладач ). Тільки щодвадцятий Німець переходить на пенсію у віці 65 літ. У 2010 р. у стан відпочинку перейшло в Німеччині понад 650 тис. осіб, але тільки половина з них отримала повну пенсіюПрезент від Шредера Реформа пенсійної системи в Німеччині була частиною AGENDY 2010 – концепції перебудови держави… Повідомлення демографів не залишали ілюзій: в минулому чотиридесятіріччі життя статистичного Німця продовжилось у середньому на 8 літ, але природний приріст впав водночас майже наполовину. Картину старіючого суспільства видко з певною засторогою в експертизі «Виграні літа”, підготовленої за дорученням федерального уряду 23 вченими з різних дисциплін. Однак, вона значно відбігає від схематичних виображень про слабку та хворобливу старість: «60-річні не признаються до свого віку, бо почуваються на 10 літ молодше. Коли їх запитати, відколи починається старість, показують на половину семідесятки. У їх випадку перспектива користування з благодіяльності пенсії 25 літ не є фікцією, власне, що прощаються з професіональним життям зазвичай у віці 60 років”.Подальше функціонування пенсійної системи, опертої на ідеї солідаризму з часів Бісмарка (молодші фінансують пенсію батьків), стало під знаком запитання, бо оскільки тепер на одного сеньйора припадає чотири статистичних працівники, настільки в 2050 р. мало би бути їх єдине два. Висновок експертів з комісії професора Берта Рюрупа: Німці мають працювати довше. 1 січня (2012 р.- перекладач) увійшла в життя система поступового підвищення пенсійного віку, й отак річник 1947 набуде право на повну пенсію по закінченню 65 років життя та ще одного місяця, річник 1948 – після 65 років та ще двох місяців, річник 1949 – після 65 років та трьох місяців й т.д. Сьогоднішні 52-літки перейдуть на пенсію у віці 66 років, а 46-літки будуть змушені працювати ще довше. Усі, народжені після 1963 року, отримають право на соціальне забезпечення у віці 67 літ.
Німецька пенсійна система є опертою на зв’язку між розміром виплачених внесків і сумою майбутніх виплат. Реформатори заклали те, що продовжений час праці перекладеться на довший час виплати внесків (наразі це 19,6 проц. місячного заробітку). У результату з цього скористається й пенсійний фонд, й самі зацікавлені, бо їх пенсія буде вищою. Проте, проблема у тому, що само продовження часу професіональної активності не у цілому рівнозначно з довшою виплатою пенсійних внесків. Сеньйор мусить ще мати працю, а місць праці для осіб після шестидесяті літ є в Німеччині як на ліки.Хто працевлаштує сеньйора
Підприємство, в якому Беттіна пропрацювала 31 рік, втратило головного кліента, який гарантував 70 проц. обертів, то ж майже негайно почали шептатись, що без групових звільнень справа не обійдеться. Дійсно – вони обійняли й Беттіну. Фірма обіцяла звільненим допомогу у знаходженні нової праці, - задбати про те мала приватна консалтингова фірма, оплачена працедавцем. Її представник з запалом переконував, що пожвавлена господарча кон'юктура значно поправила шанси для шукачів нового заняття. Однак, коли ж Беттіна призналась у своєї шестидесятці, його професіональний оптимізм виразно пригас. – Чи ще багато бракує пані до пенсії? – спитав. Вбрів запевненням працедавців, що вони цінують солідність та досвід старших працівників, у половині німецьких підприємств вік штатних працівників не перевищує 50 літ, - кадрові структури зацікавлені молодими, бо вони дешевші, здоровіші, більш енергійні та зацікавлені новими проблемами.Беттіна узяла календар та почала рахувати. Коли скористається семимісячним періодом від звільнення (який її прислугує як працівниці з тривалим стажем), зареєструється в агенції праці як безробітна, то в наступні два літа може лічити на допомогу, з якої буде вираховуватись пенсійний внесок. Після цього безробітні з тривалим стажем можуть клопотатись про допомогу, називану Hartz IV. Однак такі не усі, - прислугує вона єдине тим особам, які удокументують, що не мають опертя в родині, ані засобів для життя. Держава жорстко вимагає від внескодавців не тільки контролю їх банківських рахунків, але й очікує, що спершу прийдуть гроші зі страхових полісів та тяжких заощаджень. Держава готова й далі підтримувати за потребою, але на засаді взаємних виплат та під багатьма умовами. Перед усім вона очікує, що безробітні виразять згоду на кожне заняття, також на громадські роботи з символічною заробітною платнею.
Беттіна не мала сумніву: тільки коли вона досягне 63 років життя, перейде на ранню пенсію, та, тільки замість очікуваних 1000 євро, дістане пожиттево 920. Німецький ZUS (Союз Соціального Страхування - перекладач) поінформував її, що може вона дістати більшу виплату, якщо доплатить 20 тис. євро внесків, яких в неї бракує. Беттіна не є винятком, - в 2010 р. у стан відпочинку перейшло в Німеччині понад 650 тис. осіб, але тільки половина з них отримала повну пенсію. Працівник, який 45 літ заробляв середню статистичну платню усіх застрахованих, міг розраховувати на пенсію в розміру 1236 євро. Безробітний Ульріх (63 роки) хотів би зустріти такого щастлівчика! Мало хто мав оплачені пенсійні внески безперервно від 20 до 65 років життя, такого щастя певно не мають матки Німки, які понад половину продуктивного віку провели вдома, виховуючи дітей. Не мають такого щастя рівно усі ті, кого чергові господарчі кризи позбавили праці, http://www.polityka.pl/swiat/analizy/1524893 ,1,niemiecki-klopot-z-emeryturami.read “даліДочекатись пенсії Тільки 20 проц. Німців переходить на пенсію у віці 65 літ. До законодавчого пенсійного віку працюють ті, яким бракує вислуги років, або державні урядовці, які мають гарантовану працю до того віку. Більшість або виконує так звану міні працю з винагородою до 400 євро, або є безробітними – вже сьогодні відомо, що є то кандидати, приречені на доплату з соціалу, бо їх пенсії не стачить на життя. Фантому заможнього німецького рент'єра соціологія протиставляє іншу, набагато реальнішу постать: - то є 62-літок, який переходить на ранню пенсію, не приховуючи фрустрації, що його пенсія буде невідворотно меншою на 113 євро. Та чи має інший вихід? Коли Ульріх звернувся до агенції праці, урядничка рутиновe почала випитувати в нього про його кваліфікацію, не зважаючи на його вік. – А що думає пан про створення власної, одноособової фірми? – запропонувала. Ще пояснила, що дуже йому допоможе курс написання автобіографії, чи перекваліфікація. Агенція мусить бути активною, але Ульріх згадав собі випадок з безробітним інженером, своїм ровесником, якому запропоновано було багатомісячний курс професіональної перекваліфікації, коли тимчасом йому до пенсії бракувало два літа. Інженер зацікавив своїм випадком медіа, бо погрожував судовим позовом урядові, який марнує публічні гроші. Проаналізувавши старіюче суспільство, вчені вказали, що тривожна демографічна структура буде вимагати від менеджерів, політиків, та теж від самих зацікавлений осіб, радикальній зміни мислення. Часи однієї роботи від шкільних випускних іспитів до пенсії належать минулому. Про зміну праці або професії потрібно думати значно раніше, ніж тоді, коли посаду вже втрачено. Фінансове заохочення для старших, зацікавлених суміжними професіями, або врешті зміна кваліфікації, були би свого роду квитком в майбутнє – підвищувало би їх шанси на ринку праці. Допомагало би їм знаходити місце в міжпоколеньйових трудових колективах, відомих високою продуктивністю: молоді вносять іноваційність, старші – досвід. Наразі це однак пісня будучини: працівники після п’ятдесяти становлять в Німеччині трохи більше 24 проц. загалу працівників. Повинно ж їх бути щонайменше у два рази більше, вважають економісти й вони переконані, що навіть найзатятіші упередження працедавців до «старої гвардії” в недалекому майбутньому переламаються проблемою браком рук для праці. Політики, разом з професіональними союзами, у січні докинули власні пропозиції. Визнали, що політика квот, вже проведена до урівноправнення жінок, повинна обов’язувати також при працевлаштуванні сеньйорів, на підприємцях також лежав би обов’язок резервування місць праці для осіб више шестидесяті років. Оскільки впровадження такого наміру в життя вимагає часу, Andrea Nahles, генеральний секретар партії СДП, яка впровадила реформу пенсійної системи, заповів працю над проектом закону, який призупинить введення в життя системи до часу, коли половина працівників у віці 50-64 роки буде у змозі дійсно знайти працю “з усіма соціальними страхуваннями”. – Працевлаштування працівників у віці вище 50 років життя в Німеччині мусить виразно покращитись. Інакше, законодавче продовження професіональної активності буде рівнозначно з фактичною зменшення пенсій, - вторував Horst Seehofer, шеф баварської CSU, запевняючи, що ніколи на це не згодиться.Й наприкінці, за рік будуть вибори до Бундестагу.
Джерело: 22.03.2012.http://www.polityka.pl/swiat/analizy/1524893 ,2,niemiecki-klopot-z-emeryturami.read (з польської мови переклав: А. Грабовський,) 09.10.2012.; Дебальцеве За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор. При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело. Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає за фактичні помилки, яких вони припустились. Також перекладає тексти авторів. з якими він не погоджується.
Коментарі