велику, мармурову лінію меридіану... можна оглянути у Вроцлаві..

З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання]
Gazeta Wyborcza > Nauka > Wiedza i ycie 2009-03-30, Jedyna taka linia w Polsce

Єдина така лінія в Польщі

Jarosaw Wodarczyk Ярослав Влодарчик

У Вроцлаві можна оглянути один з найефективніших інструментів давній астрономії, надзвичайне рідкий вже в Європі, а в Польщі ніде більше не існуючий, - велику, мармурову лінію меридіану.

http://wyborcza.pl/51,76506,6444481.html?i=0
Світлина Єжи Катажинського
Меридіанна лінія в Математичній Башті – сучасній стан; у глибині проглядається…

http://wyborcza.pl/51,76506,6444481.html?i=1
Малюнок з теці Оттона Фердинанда Пробста, 1900 (з фондів Музею Вроцлавського Університету)
Південний фасад Математичній Башти. Видніється: щілина для обсервації..
http://bi.gazeta.pl/im/2/6444/z6444522N,Linia-poludnikowa-w-Wiezy-Matematycznej---stan-obecny-.jpg

http://wyborcza.pl/51,76506,6444481.html?i=2
Фонди Музею Вроцлавського Університету Портрет Лонгина Антона Юнгнітца

Зміст/Квітень 2009
Незвичайний інструмент розміщений в Математичній Башті, що увінчує будинок Вроцлавського Університету. Це місце не випадкове, адже в башті майже 200 років знаходилась астрономічна обсерваторія, закладена Лонгінисом Антоні Юнгнітцем (1764-1831 рр.) в 1791 році. Цей вчений, екс-єзуїт, астроном і фізик запізнався з мистецтвом викладання лінії меридіану за часів дворічного стажування, яке відбув у Відні під керівництвом знаного астроному тих часів Максиміліана Гелля.

Меридіан

Меридіан (ac. meridiana) попросту є визначеним на рівні підлоги місцевим меридіаном. Іншими словами, кожного дня у полудень Сонце світить якусь хвилю прямовисне, проходячи через лінію меридіана. Відтак, влаштована у сонячному годиннику лінія позволяє окреслити момент знаходження Сонця в меридіану, себто, правдивий сонячний час полудня. Додамо відразу, що в лініях меридіану Європи поширилось уживання сонячних годинників типу амбразур, у яких не тінь у проміжки кола, а плямка світла, проникаюча через отвір у стіні приміщення з розкладеним меридіаном, вказує момент переходу Сонця через меридіан. Але, не тільки цей момент. Знаємо, що улітку Сонце світить у найвищий точці (літне рівнодення), зимою зась – у найнижчий (зимове рівнодення), Це означає, що протягом року плямка світла, падаюча у полудень на меридіан, вздовж неї мандрує: зимою спостерігаємо її надалі від отвору, на найбільш північний частині меридіану, натомість, улітку – найближче. А відтак, лінія меридіану позволяє рівно й слідкувати й вимірювати річну мандрівку Сонця по небосхилу.

Мистецтво розміщення демонстраційних ліній меридіану походить з Італії. Найдавнішою такою лінією з нам відомих, є лінія, зроблена Паолом Тосканелле близько 1475 році в катедрі Санта Марія дель Фьоре у Флоренції. На жаль, інструмент в оригінальній версії до наших часів не зберігся, а у вигляді, наданому йому Леонардом Гіенесом у 1755 року. Найславнішим конструктором ліній меридіанів був однак доміниканин Егантіо Данті, - створені ним меридіани у костьолу Сан Петроніо в Болоньї (1575 р.) й на Вежі Вітрів у старому Ватиканському Обсерваторію (1582 р.). У 1655 р. нову лінію меридіану в болонському костьолу Сан Петроніо визначив Гіан Домініко Кассіні.

Астрономія і календар

Лінії меридіану з’явились в Італії у якості інструментів, що мали допомогти усталити точну тривалість року обертання. У тих часах християнська Європа послугувалась юліанським календарем., впровадженим Юлієм Цезарем в I віці новій ери. В тих розрахунках було прийнято, що рік обертання землі триває 365,25 дні, у тої час коли реальна його тривалість становить 365,2422 дні. Різниця нібито невелика, але протягом кількасот сторіч зумовило це значне запізнення календарної дати весняного рівнодення в стосунку до астрономічного рівнодення: у XVI віці це друге реальне рівнодення припадало на 11 березня, тоді як у календарі їй відповідала дата 21 березня. Це істотно впливало також на літургійний календар, аж бо в католицькому Костьолі весняне рівнодення зв’язане з датою Різдва Христового. Й так усталилась ще доконечність реформи календаря.
Для проведення реформи була потрібна найдокладніша тривалість року обертання землі. Він же, як відомо, триває від одного проходу Сонця через, наприклад, пункт літнього переходу до наступного проходу Сонця через цей пункт. Оцей момент дуже точно вказувала плямка світла, яка входила через сонячний зегар на лінію меридіану. Правильно, чим більша лінія (себто, довшій меридіан і вище розташований над ним отвір), тим точніше виміри. Від того, перші лінії меридіанів почали облаштовуватись в просторих навах костьолів, перетворюючи їх у свого роду сонячні обсерваторії.

Проте, у намірах астрономів XVII сторіччя лінії меридіанів мали не тільки уможливити реформу календаря ( яка проведена була в 1582 році під титулом григоріанського), а й, також, реформу усієї системи астрономії. Тут йшлося про прецизійне точне визначення параметрів орбіти Сонця (якщо трактувати проблему з точки зору геоцентричній астрономії), або Землі (у версії геліоцентричній), - базового елементу кожній теорії будови Сонячній Системи. Такий вимір вдався Гассіне, коли в 1655 році він виклав в Болоньї згадувану вище лінію меридіану. Цей інструмент був використаний в численних астрономічних спостереженнях: в збереженому обсерваційному щоденнику знаходимо близько 4500 записів з років 1655-1736. Спостерігач подавав інформацію про погоду, відстань крайніх обрисів Сонця на лінії від пункту, що лежав безпосередньо під отвором, та діаметр кола Сонця в кутових секундах.

Однак, скорі відбувся швидкий розвиток переносних прецизійних інструментів для обсервації неба, й астрономи XVIII віку покинули лінії меридіанів на користь старанне виконаних, метальових квадрантів, поставлених на люнети зі шкалою, поділеною на кути. Лінії меридіанів, «динозаврів” обсерваційній астрономії, залишились для функцій декоративних та навчальних, небагато більших пізнавальних від того, що може запропонувати сонячний зегар. Але масштаб і красота ліній таки не мали конкуренції, притягуючи до себе найвизначніші особистості. Один з прикладів: в 1703 році знов побудовану лінію меридіану в римський базиліці Санта Марія дель Ангелі висвятив папа римський, й у тому ж саме році інструмент оглянула королева Польщі.

Джерело: сайт Газети Виборчий, 13.06.2010 р
http://wyborcza.pl/1,76506,6444481,Jedyna_taka_linia_w_Polsce.html 13.06.2010 р.
(станом на 05.08.2012. )
(з польської мови переклав: А. Грабовський,)
22.06.2010.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились.
Також перекладає тексти авторів. з якими він не погоджується.

Zaremba

велику, мармурову лінію меридіану... можна оглянути у Вроцлаві..

Останні статті

Коментарі