Стратегія ворога християнства

Хоча тема зустрічі є важливою, це не є, - як це розмістила учора на першій сторінці "Gazeta Wyborcza" – «безпрецедентна подія в історії Костьолу”. Подібні симпозіуми, присвячені актуальним проблемам, католицькі навчальні заклади (учельні) організують досить давно, і дуже часто вони доточать незмірно суттєвих справ, як от хоч би оборона життя чи генетичні маніпуляції. Факт, що інформацію про симпозіум в єзуїтській учельні в Риму "Gazeta Wyborcza" вчора розмістила на першій сторінці, тоді як про багато інших не згадує взагалі, не має дивувати. Бо ж скорі часопис як то чи не програмове займається боротьбою з католицьким Костьолом, нагода до понад міру перебільшення його позірних вин надається славною.

Якійсь час тому в інтерв’ю для італійського часопису "Il Foglio"ксьондз кардинал Camillo Ruini підкреслив, що зловживання стосовно неповнолітніх «завжди є ганьбою, власне, якщо були здійсненні капланом”, тому придатним буде застосування усіляких засобів, які можуть тому запобігти.

Власне, тому й служить римська зустріч. Той саме кардинал однак звернув увагу на то, що зацікавлення багатьох газет, які відображають опінію своїх середовищ, не випадково сконцентроване на випадках педофілії католицьких ксьондзів, лічба яких є виразно нищію, ніж це має місце в інших групах осіб. “Розвернута в медіа кампанія очорнення католицького Костьолу і папи становить частину відвічній стратегії ворожій християнству ” – підкреслив ксьондз кардинал Ruini. 

Кілька літ тому на сторінках часопису "Child Maltreatment" професор Philips Jenkins з Університету Штату Пенсільванія опублікував спеціальний рапорт, опрацьований на підставі своїх понад двадцятирічних досліджень. Так чи інакше, не будучи католицьким релігієзнавцем, та заразом спеціалістом з карного права, він довів у ньому, що випадки зловживань стосуються заледве 0,2-0,3 процентів загалу духовенства.

За його думкою, ретельна інформація на тему цього роду злочинів серед ксьондзів завжди вимагає її порівняння з рівнем таких самих збочень не тільки серед духовних інших визнань і релігій, але, рівно й світських осіб з визначених середовищ, у тому акторів, вчителів чи журналістів… Якщо в якомусь медіальному повідомленні, що відноситься до католицького Костьолу, бракує такого порівняння, випадає підозрювати, що ціль публікації є цілковито іншою, аніж побивання про жертви зловживань…