Колоніальна ідея в Польщі...

Прапор” – перекладач), засноване 25 особами на чолі з адміралом К. Порембським 1 жовтня 1918 року. ЇЇ ціллю був розвій національного мореплавства у відроджуючої Польської державі. Завдяки позитивній настанові польського суспільства у кінці травня 1919 року „Bandera Polska” реорганізувалась в товариство „Ligi eglugi Polskiej” («Ліга Польського мореплавства” – перекладач). На загальному зібранні Л.М.П., яке відбулось в Варшаві 27 квітня 1924 року, проведені зміни, як і зміна назви товариства, яке відтоді почало виступати як Морська і Дієва Ліга. У шерегах Ліги були м. і. Стефан Жеромський та Здзіслав Дембіцький.

Вже перший гдинський з’їзд 1930 р., який відбувся на узбережжі в обличчю наростаючий тоді ворожої ревизіоніської агітації, що її провадила Німеччина, набрав ідеологічного характеру. Власне на цьому з’їзді остаточно прийнята назва Морська і Колоніальна Ліга. Початковим завданням цієї організації було утвердити польськість над морем, також й культивування морської ідеї. Вже в 1932 р. L.M.K. спрямувала погляди як на національні устрімлення, пов’язанні з пануванням Польщі над Балтикою, так і на збудження в народу потреби створення сильної морської та торгової фльоти, зміцнення торгового руху разом зі здобуттям ринків збуту, обіймаючи своєю діяльністю також польську еміграцію, тим поборюючи при цьому домінування Німеччини.

На другому гдинському з’їзді введена обов’язкова збірка грошей на Фонд (Фундація) Морської Оборони, в 1934 р. на цей фонд сплачене 447.011 злотих і 29 гроші, в 1935 році зібрано 1.736.555,26 злотих, 19 березня 1935 р. виплачено 2.078.140,72 злотих, у січні 1938 р. була вже квота 6.271.548,01 злотих готівкою та цінними паперами. Ліга спрямовувала свої ідеали переважно до молоді, організуючі плавання веслових шлюпок, вітрильників та каяків (навіть, організований був заплив з Балтики до Чорного Моря), табори, зустрічі, курси, виставки.

Тому висуваю гасло нових починань в польському колоніальному питанні, які повинні полягати на тому, аби старатись про отримання хоча ж би дрібної польської колонії під зверхністю польської влади. Хоча ж би то мав бути острівець чи інший найменший клаптик землі, на абиякому пункту земної кулі, було би ж бо, проте, переламати тої мертвий стан, що полягає на тому, що поза тереном Речіпосполитої Польської на європейському континенті, нема на земної кулі найменшого пункту, який би можна було означити барвою Речіпосполитої Польської. (…) – (текст оригінальний).

На форуму Лігі Націй Юзеф Бек у 1936 році висловив погляди Польської влади, що наш край поважно мислить про отримання колоніальних територій. Польща зацікавлена Чорним Континентом, а особливо, Мадагаскаром. У тому саме році питання про право надання Мадагаскару для польської еміграції було порушене Міністерством Закордонних Справ, затим мало місце повідомлення французького Міністра Колоній, який звернув увагу на можливість оселення на Мадагаскару певній кількості Жидів з Польщі. У зв’язку з тим польський уряд вирішив вислати спеціальну комісія, така комісія в 1938 році вирушила під керуванням майора М. Лепецького, який було був особистим ад'ютантом та довіреною особою Маршала Пілсудського. Досліджена була можливість Мадагаскару як еміграційного терену для Польщі. У матеріалах комісії стверджено, що «центральний Мадагаскар, розташований на 800 м над рівнем моря, надається для білого осадництва за умов проведення певних інвестиційних праць”. У “Газеті Польської” від 7 січня 1938 року надрукований був лист М. Лепецького, в якому читаємо «Кліматичні умови центрального мадагаскарського узвишшя пригадують умови, які існують на півночі штату Парана в Бразилії, де шерег польських осад досконало господарюють вже багато літ”.

У грудні 1937 р. до Польщі приїхав гість Головного Правління L.M.K., голова французької Морської і Колоніальної Ліги Північної Франції та віце-голова Франузько-Польського Альянсу в Ліллі, пан Decaux. За свого побуту в Варшаві та Гдині він провів шерег розмов, в який зайняв прихильне становище стосовно польських колоніальних та колонізаційних потреб.

На нараді Комісії Закордонних Справ Сейму в 1938 році міністр Бек ознайомив: «(…) Оті загальні підстави слугували також за підставу до конкретних перемов, з яких одна – з французьким урядом, - стосовно певних можливостей в однієї з французьких колоній, набрала вже форму далеко розвинутої стадії. Маю надію, що згідно з вираженими тут зиченнями зможу в недалекому вже часу представить панам конкретніші результати в цієї справі”. Шкода, 1939 рік перекреслив усі плани, пов’язані з набуттям колонії. Коли б то Польща не була атакована у вересні двома агресорами, напевно би зреалізувала оцю ідею, яку пильнувала Морська і Колоніальна Ліга. Війна перекреслила усе, а увесь той план відійшов в історичне забуття.

У допису використані матеріали та світлини з місячнику „Morze” від лютого 1938 р., лютого і квітня 1935 р. – органу Морської і Колоніальної Ліги, та місячнику „Od naszego morza” від серпня 1932 року.