Слава воякам УПА та роздуми у день свята

Давайте замислимося над тим, за що воювало УПА. Ціллю УПА була Українська держава. Не держава Україна, а українська держава. Це різні речі. Ретроспектуючи погляд до тих подій згадаємо, що лялькова держава під назвою Українська Соціалістична Радянська Республіка на той час існувала. Однак чи була вона українська? Питання риторичне. Рішення приймалися у Москві і все це було приправлено назвою Союзу.

А зараз, панове, звернемо погляд на сучасність. Чи здобули ми, українці, звитягу у 1991 році насправді? Давайте більш детально подивимось на питання.

Україна суверенна республіка? 

Тоді чому грошова одиниця підкріплена так званим "золотовалютним резервом", котрий насправді є нічим іншим як іноземною валютою - доларом? Чим це відрізняється від "союзного рубля"?

Чому ми, українці, опининилися в боргу перед якимись наднаціональними структурами, як то МВФ, Всесвітній банк та інші?

Чому нас тягнуть увесь час в якісь союзи? Євразес, ЄС, Митні союзи? Чим це все відрізняється від Радянського Союзу?

Чому ресурси України опинилися в руках людей, котрі взагалі не є українцями? Ахмєтови, Пінчуки, Коломойські, Рабіновичи хіба це є еліта українців?

Я вже не кажу, що території України, за котрі проливали кров нащі пращури і де живуть українці, опиниися в складі інших держав.

І ким же була УПА? УПА була тою силою, котру можна було назвати справжньою опозицією, адже вона воювала не проти облич, а проти системи.

Що робить нинішня "опозиція"? Ходить на вибори, подає апеляції і пишить листи до прокуратури. Так от уявіть, що Шарль Де Голль в роки другої світової подавав би до Верховного суду ІІІ Рейху позов, щодо незаконності окупації Франції. А Шухевич офіційно звернувся із запитом до керівника НКВС, щодо перевищення повноважень посадовими особами НКВС при масових знищеннях українців.

Насправді опозиція має стати антисистемною - тобто прости існуючої антиукраїнської системи, а не проти "голубих" чи "біло-сердешних". Такою, якою була УПА та ОУН з УВО, як їхні початки.

Бо ж Роман Шухевич не ходив на вибори, Степан Бандера не висував свої кандидатури, а Тарас Бульба-Боровець не подавав апеляцій.

Тож боротьба ще не завершена допоки України не стане такою, якою її бачили Шухевич та Бандера - українською.

А в нас ще є справи.