Біжать літа, як з гір вода ,І плаче вітер на вершині…Скажіть мені: «Чому бідаРозп’яла крила на Вкраїні?» Ті два крила – то забуттяЙ зневага пам’яті святої!Вони й людських сердець биттяСпоїли вівцям в водопої. Серця ж горіли ті колисьСвященним полум’ям до волі.Вела надія їх у висьІ забувались власні болі. Їх імена тепер,як дим,Як шепіт грому у долині…Ми з вами знаєм краще Рим,Ніж тих, хто вірив Україні!Lzarichna

Дайте місце депутата і його зарплату! Бо вже мушу я кілками підпирати хату!

Червоний колір вишитий не згас! І чорний колір теж нам до снаги... А от лиш долю, вишиту для нас, Несуть, як прапор, наші вороги!23.09.2017 Ще раз уточнюю - слова не належать мені.Це - куплет з пісні, що звучала в радіовиставі. Транслював перший канал радіо. Дуже жаль, що Укртелеком (Бог знає кому він тепер належить)ЗАРУБАВ транслювання першого каналу радіо стаціонарно.Хоч,правда, ці радіовистави транслювалися десь до 2010 року.

Я впізнаю тебе завжди На цьому світі і на тім: Як шум весняної води; Як ніч і день; як в небі грім. Для мене вічно ти ідеш Крізь сад, що квітне за вікном..................................................... [Приєднана картинка] 20.08.2016.Це - одна четверта вірша. Ці слова призначені людині, яку я випадково на мить зустріла після похорон її близького родича. Вона розчаровано сказала, звертаючись до мене: " Ви мене не впізнали" Я не бачила сенсу заперечувати. Хоч впізнаю цю...

Читати далі...

[Приєднана картинка]В червоних вітрилах тремтить ще зоря... Та ніч вже обплутає ют корабля, Де сині вітри заколисують сни, Що з сумом летять із твоєї весни. Там ночі Єгипту, там Ліго вогні, Там запахом моря напоєні дні! Та сни відлітають лишивши печаль- Усе в тебе є, а мені тебе жаль: Бо Флінт допиває без тебе вино І з Немо зустрітись тобі не дано! ВІн іншим гукне:"Диферент на корму!" І в Прану ввійти не тобі, а йому!Lzarichna[Приєднана картинка]03.12.2017...

Читати далі...

Знов осені сумне крило Війнуло тихо.......... І літа, наче, не було - Вже північ диха Холодом та мороком своїм....Lzarichna

Не тривож мене в снах, Моя вірність сумна! А лети, наче птах, Надвечір'ям з вікна! В полі вороном кряч, З журавлями курлич І нехай оцей плач Забере собі ніч ! Щоб ніхто не спитав: "Чом ти зранку сумна? Що за птах вилітав В тебе вранці з вікна?" Що йому відповім: "То мій сум відліта"? Чи ж іменням твоїм Обпечу я уста ? Що було - не збулося: Ти повірив пліткам...... Сивиною...

Читати далі...

...[Приєднана картинка]Слова, написані колись,Дощем сіннім пролились...І,мов обірвана струна,Озвалась сумно давнина.LzarichnaНаписане вище викликане знахідкою -листком паперу.[Приєднана картинка]Близько 20 років тому між листками зошита я знайшла записку від 8 травня 1963 року. На звороті цієї записки через шість років після цієї дати моїм почерком було написано: "Я люблю твои глаза - В них весны тепло! Но давно прошла гроза - С нею все прошло...

Читати далі...