Коли народилася ця дитина, повитухи заголосили, а мати знепритомніла. Дяк, що зайшов охрестити дитину, відмовився взяти її на руки! Перехрестив здалеку й утік. А той, хто всіх злякав, не заплакав. Він лежав на столі й бавився шматком пирога. А потім на очах у переляканих батьків з'їв його. Хлопчик народився із зубами! За повір'ями, поява дитини з зубами означала - народився майбутній убивця. Налякані селяни радили батькам позбутися дитини! Однак хлопчика рятує батько. Він виносить дитину до натовпу й урочисто проголошує - цими зубами маля гризтиме ворогів! Ніхто тоді не знав - це народився український диявол!

За кілька років він навчиться зупиняти час, ловити кулі руками й убивати ворога самим поглядом. Про нього говоритимуть: він - перевертень. Знаменитий полководець Іван Сірко!

Ще деякі факти з життя Сірка

Іван Сірко приймав участь у франко-іспанській Тридцятирічній війні (1618-1648) на стороні французів. У 1644 році Богдан Хмельницький як військовий писар Войська Запорозького у Варшаві зустрічався з послом Франції графом де Брежі. За рік був підписаний-таки договір-контракт і 2500 козаків через Ґданськ морем дісталися французького порту Кале. Вели козаків полковники Сірко та Солтенко. У жовтні 1645 р. Іван Сірко брав участь в боях проти Іспанії у Фландрії під командуванням Людовіка де Бурбона. А у 1646 саме завдяки військовому мистецтву запорожців спільно з армією принца Конде вдалося взяти неприступну фортецю Дюнкерк, що перебувала в руках іспанців, та мала стратегічне значення - її називали «ключем від Ла-Манша». На честь перемоги під булавою Івана Сірка встановлено пам'ятник на березі Ла-Маншу.

На додачу казка, а може й правда "Про козака-кобзаря"

Помирає старий кобзар. З останнім подихом вилетіла з тіла душа козацька і понеслась попід хмари. Аж тут їй перед вратами небесними загородили путь: з одного боку Пресвяті Ангели Пречисті, а з другого боку Сила Нечиста. І кажуть Чорти: «Заберем ми його в пекло вогняне на вічні муки, за безчинства його, за те що шаблею в літа молоді убив багато люду, спустив величезні ріки людських сльоз та крові» Кажуть Ангели: «Е ні, Сила Нечиста! Не буть по твоєму! Кров та сльози він проливав не безневинного люду, а ворогів, що нападали на його землю. Рубав він їх честно, у бою, захищаючи власну домівку. За це йому належить місце у Чертогах Райських!» Аж тут озвалася душа кобзаря козацька: «Душа козака вільна. За життя я ні під ким не був. І зараз вона нікому належати не зможе – ні в пеклі, ні в раю… А душа козака безсмертна в кобзі. І оживатиму я кожний раз, коли хтось заграє на її струнах!»

Було 18 липня 1982 року, підіймалося прекрасне сонце і природа прокидалася до життя стояла літня пека. Почало бракувати нам місця в теплому животі мами і тягнуло нас на світ, хоч самий я не знаю чом. Анітрохи не по те б стати в черзі по бочок, якого в кожен момент могло не вистачати. Так чи інакше около 7 "нуль нуль" розігралася наша перша бійка про те "хто перший"!

В таких обставинах на світ прийшов Рафаїл. Батьки здавна мали обране для нього ім'я, натомість зовсім не були наготовані на дует. Отже я прийшов на світ до несподіванки, не тільки госпіталізуючого персоналу, але всієї Родзінкі. Бліжніакі, має Пан бліжніакі - так почув тато через віконні грати від медсестри. Згадує до цього дня, яка проблема була з обранням другієбо імені. На долю в колишня поготовку наша сестричка, тоді ще три літня Агатка - має бути Мартин і вже - сказала!! Рафаїл і Мартин близнюки, які не досить, що мають одного дня дні народження, то з того всієї метушні навіть іменини вибувають їм того самого дня, 24 жовтня.


Вдячна офіційному сайту Марчіна та Рафаеля http://www.mroczek.pl/

Рабів до раю не пускають.
 автор отаман Іван Сірко!

З огляду на політичне становища Криму, я тут вирішила так ніби жартома, хоча трохи правди там є, написати про те як зібрати проросійській мітинг у Криму.

По перше потрібно запросити Родиловенко або Голову «Песця» Хмаровського бо без них пенсіонери та студенти розбредуться по окремим купкам, чи вельмишановного пана Шуйніковського, якщо у Вас дійсно скрутно з грошима.

По друге обов’язково потрібно попередити пенсіонерів, про час мітингу, і нагадати про те який поганий президент Ющенко.

Розклеїти по городу об’яви або самотужки пошукати студентів, яким катастрофічно не вистачає грошей. Або пообіцяти їм пиво, як варіант. Та тут є зауваження, панове, краще клеїти об’яви у темних місцях, бо якщо нормальна людина таке знайде і сфотографує, то буде не лише прикро, але й компромат. А краще просто написати в об’яві: потрібна молодь від 18-ти до 25-ти років для часткової зайнятості оплата гідна.

Залучити якусь бахнуту на голову або екзальтовану молодь, хоча як на мене ці поняття тотожні. Молоді нагадати, що Крим завжди: був, є та буде російською землею, нагадати про патріотичні почуття до Расеї матушкі та про те як їх біднесеньких насильнецько українізують. Коли половина екзальтованої молоді піде бо махали вони на політику, а друга половина зацікавлено почне прислухатися та дискутувати, ще раз нагадати їм про патріотичні почуття та повідомити час та місце зборів.

Відповідальним за написання плакатів потрібно призначити когось дійсно безграмотного, щоб всі свідомі нормальні громадяни довго реготали з написів на кшталт: «Бандеровская расса руки прочь от Крыма»; «Рускому языку статус государственного»тощо, тому що прикладів дуже багато не хочу навіть всі перелічити, взяла лише найпоширеніші.

Обов’язково навчити пенсіонерів, якогось гарного гасла чи девіза про СОТО-НАТО.

І найголовніше не забути про російський аквафреш, а саме про прапор, який доручити студентам, вижравшим вже два літри пива, бо що це за мітинг, без наприкінці загубленого прапора.

Запросити регіональне телебачення, але тут є одне зауваження, якщо у Вас дійсно скрутно з грошима і ви запросили пана Шуйніковського, телебачення може не прийти. З огляду на це запросіть краще газети , а особливо когось з кореспондентів «Другої Кримської».

І найважливіше потрібно дати на лапу нашому гарному меру, бо йому ще потрібно мерседес купити білий для коханки, або попередити його що ви- «ну, самі знаєте від кого».

І от зробивше все вишче перелічене, подумайте: а на хєра Ви тут живете, якщо ви дійсно любите Росію; чи якщо ви заробляєте на цьому гроші – а Вас колись можуть за це і вбити, якщо влада зміниться.

Всі прізвища вишче згаданих осіб було змінено, за для їхнього ж спокою, а головне спокою автора!