Холодний сніг поверх трави…

                         Холодний сніг поверх трави…                         

Коли зустрінемось з тобою.

Притиснусь, прагнучи любові,

Й почую: "Викинь з голови!.."

А я не викину, хоч ріж…

Твоє я пеститиму тіло,

Щоб ти відчула, як ти мила,

А ти вдавай неначе спиш…

Рука блукатиме моя:

Грудей торкнувши, дійде лона…

Так-так, я знаю: безсоромник!

І – сексуальний маніяк!..

Іще хоч тричі повтори.

І я погоджуся з тобою.

Притиснусь, прагнучи любові

В четвер ранкової пори:

Не дотягну до свят отих!..

Ще бозна де той відпочинок

Так сталось: що ж тепер удієш,

Коли бажання не спинить?!

Все сам і сам – хоч вовком вий!

А ти з роботи й на роботу.

А за вікно погляну – що там:

Холодний сніг поверх трави.

Невже і справді це про нас?

Та не повірю я ніколи!

"Іди – до мене!" Чий це голос?

Ти – просто диво! Я це знав!

Отак іще... та ще озвись,

Щоб і весна тебе почула.

І щоб розтав коли зустрінемсь

Холодний сніг поверх трави!