День жалоби...

Сьогодні черговий... на жаль...

Натрапила в мережі на допис....

Цікавий і правдивий, як на мою думку.

Згодна з кожною літерою.

Пропоную до уваги...

Це просто неймовірно - жити у двох паралельних реальностях.

В одній - життя. Друзі. Робота. Сміх дитини. Побутові дрібниці. Плани на завтра. Здається, ніби все майже нормально.

В іншій - вночі живіт стискається від жаху, коли чуєш вибухи і дім здригається. Ти лежиш і прислухаєшся: далеко чи близько? Один вибух чи серія? Чи летить ще? І чи доживемо ми до ранку?

А потім настає ранок. Відкриваєш новини. Загиблі. Поранені. Зруйновані будинки. Дитячі кімнати, яких більше немає. І тебе накриває біль. Лють. Безсилля. Втома. Така втома, яку не можна виспати.

І найдивніше, що через годину ти знову працюєш. Усміхаєшся дитині. Обговорюєш справи. Купуєш хліб. Жартуєш із друзями.

Не тому, що тобі байдуже.

А тому, що людина не може безперервно жити всередині жаху. Психіка робить усе, щоб ми могли вижити. Вона ніби перемикає нас між двома реальностями: тією, де ми живемо, і тією, де щодня стикаємося зі смертю.

Іноді мені здається, що після війни нам усім ще доведеться знайомитися із собою заново. Бо ми вже навчилися робити те, що раніше здавалося неможливим: одночасно жити - і щодня торкатися краю безодні.

Яна Полонська

Останні статті

Мистецтво спілкування
23.06.2026, 02:50
Повертаючись до написаного раніше....
19.06.2026, 03:55

Серпень
12.08.2026, 07:40
Titiyo - Come Along (Official Music Video)
12.08.2026, 00:15

Коментарі

Anne

18.07.26, 22:17

Війна скінчиться, ми переможемо, почнеться інше життя, без повітряних тривог, без ракет і боекаутів. Ми знову будемо жити в мирі. Повернуться з війни наші хлопці, їм буде важче за всіх, але вони впораються. Експерти пророкують Україні підйом в економіці, самосвідомості та інших сферах. Побачимо як воно буде, але вже не буде меншовартості і усвідомлення вялічія північного сусіда.Все починається з нас. Нас усіх...

Nech sa paci

210.07.26, 05:39

Я тут у тилу не настільки впевнений у дуже хорошій реальності після закінчення бойових дій. Але це не означає, що життя втрачає сенс.

Anne

310.07.26, 14:32Відповідь на 2 від Nech sa paci

Я тут у тилу не настільки впевнений у дуже хорошій реальності після закінчення бойових дій. Але це не означає, що життя втрачає сенс.Звичайно.... навіть не треба пояснювати...
я про те, що відкладати своє життя на потім не варто... але це потребує багато зусиль... особисто мені.
чомусь нічого не можу... не можу себе змусити, перестала відчувати....відчувати смак життя.
натомість прийшло інше...
тож читаю такі дописи і у кожному вгадую себе....

Vivyenn

410.07.26, 17:12