Відповідь

Як завжди, думки і відчуття неоднозначні. Кажуть, найперше враження найбільш влучно відображає ставлення до будь чого. Я написала «гарна музика для сусідів, які розпочали голосно шуміти в неділю зранку, роблячи ремонт у своїй квартирі», тобто гарна ВІДПОВІДЬ на їх дії… Можливо, зрозуміють… а можливо, ні… «Бо не можна достукатися до того, кого немає вдома»))) – гумор.

У кожному вислові, сказаному нами, є доля істини. Навіть, якщо ми жартуємо, крінжуємо чи просто ховаємось за власними думками і словами…

Наш світ, у якому ми живемо, неоднозначний. Він не чорний. Він не білий. Він не чорно-білий. Він різноманітний. Він кольоровий. (А кількість кольорів і нашого сприйняття дуже різняться у спектрі нашого розвитку. Бо ми теж різні. Дуже різні. Не буду зупинятися на цьому докладно, бо напишу трактат. Прийміть думку за істину. Хоча, можете мати власну, з огляду на вище сказане).

Отже… Світ різний. Різне сприйняття. Різні вподобання.

Не секрет, що полярність наших думок теж різна. Від негативу до позитиву. І не завжди те, що ми вважаємо негативом, справді негативне. Це просто відчуття, сприйняття моменту, на який впливають багато факторів особистості. (Знову не буду зупинятися на цьому понятті для скорочення обсягу думки). І не факт, що те, що не подобається комусь одному, що викликає нерозуміння, відторгнення чи різке несприйняття не сподобається комусь іншому. Через нашу різність (дивись вище).

Як на мене, у будь якому хаосі можна відстежити певну послідовність і структуру, якщо заглибитись. Можна знайти гармонію і красу… так-так, саме красу. Бо свої світи ми будуємо самотужки через власні уявлення. І сприймаємо світ через призму свого розуміння.

Хоча я досі не розумію, у чому геніальність чорного квадрата Малевича… а світ захоплюється ним… Щось знайшов у подачі цього поняття?

Як на мене, чорний це взагалі не колір….Це пустка. Ніщо. Та чи не криється в цьому «ніщо» все? Все, що навколо, що можна тільки уявити? Тоді зрозуміло, чому стільки бурхливих емоцій навколо цієї теми. Люди створюють власні світи)……

Стосовно музики, що я виклала… Ближче до теми.

Ось одна з версій сприйняття. Для вас. (Насправді, їх безліч, як і варіантів творення світу, враховуючи безмежність вимірів, які, на жаль ВСІ ми не можемо сприймати, бо живемо у трьох-вимірному просторі, є тривимірними істотами….)

Отже. Погляньте на цей музичний шедевр як допомогу… як спосіб «вбити хаос» у власній голові, знищити негативні думки, насолодитися, в результаті, очищенням (швидшим до речі, ніж в звичайному житті і майже без зусиль, про які ви знаєте) і отримати можливість заповнити звільнений простір чимось позитивним, вибудувати, виплекати, виростити своє сокровенне, яскраве, бажане, те, про що ви й мріяти не смієте…..

Я прослухала цю композицію двічі, перед тим як лягти спати. Й пречудово заснула і виспалася. Бо звільнилася від сміття, що мене наповнювало і заважало знайти гармонію і спокій. Тобто – ПЕРЕКЛЮЧИЛА СВОЮ УВАГУ. Про що ми з вами вже говорили, і чому ви так уперто пручаєтеся….

Якщо не заходить… то не слухайте. Але спитайте себе – чому?

Нагадаю. Світ – різноманітний.

Та не буває радості без болю. Світла без темряви. Радості без горя…

Тоді це буде сіра мряка. Без емоцій, без подій, без почуттів… НЕЖИТТЯ.

Я вибираю Веселку. І всі відчуття світу.