чи має бути соромно під час війни що продовжуєш жити?
- 08.11.25, 08:08
Ні, вам не має бути соромно, що продовжуєте жити під час війни. Навпаки, це важливо, адже повноцінне життя є вашим завданням і дає сили, а психічне здоров'я та працездатність потребують підтримки. Захисники ризикують життям заради того, щоб ви мали змогу жити, а тому жити повноцінно — це спосіб вшанувати їхній внесок.
- Дозвольте собі відчувати: Не пригнічуйте свої емоції. Радість, щастя та позитивні емоції є нормальною частиною життя, і їх потрібно проявляти для підтримки психічного здоров'я.
- Подбайте про себе: Страждання та постійний стрес шкодять вашому здоров'ю, знижують стресостійкість та працездатність. Не варто віддавати війні ще більше ресурсів, ніж вона вже забрала.
- Це ваш внесок: Коли ви живете повним життям, ви зберігаєте сили, щоб боротися та допомагати іншим. Це ваш спосіб підтримувати себе і створювати майбутнє, заради якого борються захисники.
ШІ
1
Коментарі
Sky man
19.11.25, 15:25
Віра в майбутнє - це важливо, а ще більше сам поважаю тих хто не тільки вірить , а й прораховує майбутнє та ефект від перспективи , сам такий, ніколи не жив минулим, брав з нього тільки найкраще або як основу, або як аксіому.
no_one
210.11.25, 20:46Відповідь на 1 від Sky man
на власному досвіді я впевнилася, що минуле треба відпускати, воно заважає жити. тобто пам'ятати свої помилки, та не згадувати про них щохвилини.
не зациклюватися на минулих досягненнях, а йти вперед і досягати чогось нового...
а щодо прорахунку майбутнього.... нічого передбачити неможливо, тобто неможливо передбачити з точністю результат, бо існують багато непередбачуваних причин, які не залежать від волі людини, що можуть змінити майбутнє.....
Sky man
310.11.25, 21:04Відповідь на 2 від no_one
Не зовсім так, наприклад закони фізики чи термодинаміки не враховувати в майбутньіх проектах не зовсім вірний підхід. )
no_one
410.11.25, 21:06Відповідь на 3 від Sky man
я не про закони... я про плани на життя
Sky man
510.11.25, 21:10Відповідь на 4 від no_one
Vivyenn
612.11.25, 18:09
ШI ? А сама написати ?
I чому я маю соромитися, що жива ? Я ж не просила мене народжувати.
Дормідонт
712.11.25, 19:59Відповідь на 6 від Vivyenn
Боже,жінко це не тобі адресувалося.Кажу ти не зрозумієш.Що з тобою не так,не не візьми і пальцем в небо..
no_one
813.11.25, 05:23Відповідь на 6 від Vivyenn
Так, мені соромно. Соромно і страшно. Я перестала спати вночі, навіть коли можна нарешті заснути, коли нічого не літає і не свистить. Я знову переймаюся тим, що не можу допомогти. Допомогти всім, хто постраждав і страждає. Бо я просто людина і сили мої не безмежні.
Я кожного дня вмовляю себе не здаватися і не втрачати надії, вмовляю себе шукати бодай маленькі приводи, щоб просто продовжувати жити, дихати, гасити свою тривожність. Я вже не вмію посміхатися, хоча інколи є причина для цього. А посмішка моя зникла багато-багато років тому, після 2014-го...
Я шукаю наполегливо відповіді на питання як продовжувати жити далі, що робити, чому мені соромно радіти кожному дню, сходу сонця, квітам, пташкам.....
Невже це не зрозуміло?
Невже в вашому житті ніколи не було болю і втрат?..............
no_one
913.11.25, 05:23Відповідь на 7 від Дормідонт
Дякую за підтримку....
no_one
1013.11.25, 05:26Відповідь на 6 від Vivyenn
Вів'єн... ви живете з закритими очима? В акваріумі? Ви не розумієте що відбувається? Скільки людей вже віддали свої життя щоб ви могли задавати свої питання?????
У вас є серце? Ви взагалі людина чи ні?