Бути сильною

Дощить..... Нарешті спека спала.

Не знаю, як вам, а мені подобається дощ. Будь-який. Легенький як подих вітерця в спеку, колючий і злий в осінню негоду, з калюжами і яскравим листям під ногами....

Тоді дихається легко і вільно.

Він змиває весь бруд. З душі, з землі. Допомагає усвідомити себе і своє місце в природі...

Люблю дощ і прогулянки під дощем .....

А ще.... (почутий вираз) добре, коли йде дощ. він приховує сліди болю і сліз. тоді нікому не треба пояснювати чому ти плачеш. можна просто сказати - Це не сльози. Це дощ.

Дивні речі, які спасають краще за психолога.

Це, здавалося б, дурниці. Їх соромляться. Про них не пишуть книжки.

Але вони працюють.

І я хочу ними поділитися.

1. Говорити з собою вголос.

Ні, не жарт чи монолог у ванні. А реально, щиро.

Звертатися до себе, як до кращої подруги: "Знаю, тобі важко. Але ти тримаєшся. Я з тобою. Ми справимось".

Це запускає підтримуючий діалог, виводить із автоматичних негативних думок і вчить бути собі рідною.

2. 10 хвилин дивитися на себе в дзеркало.

Без критики. Без фільтрів. Просто дивитися у свої очі.

Спочатку буде соромно. Потім страшно. Потім сльози.

А десь на 6-7 хвилині ти зустрінеш себе справжню..

Це потужно перезавантажує контакт із собою.

3. Кричати в подушку.

Не "тримати себе в руках". Не "бути сильною".

А дозволити собі ВІГОРІТИ. Прямо голосом.

Крик знімає глухий тиск у грудях, коли вже нічим дихати.

Це тіло скидає біль, який мозок більше не вивозить.

4. Стрибки. присідання або біг на місці - як тілесна дика терапія.

Сто різних рухів. Будь-яких. Можна тупо під музику. Можна плакати.

Головне - віддати тілу право вижити, скинути "заморожений" стрес.

5. Гуляти дві години без телефона.

Без музики. Без подкасту. Без переписок.

Просто йти. Дивитись на небо, людей, дерева.

І дозволити думкам виходити, як диму з вікна.

Ти здивуєшся, як після 40 хвилин мозок починає дихати.

6. Писати собі листи.

Ти собі у десять років. Ти собі сьогодні. Ти собі у сімдесят.

Пиши все: про злість, біль, вдячність, сором.

Це повертає відчуття життя, коли здається, що ти загубилась.

7. Обіймати себе.

Так, фізично. Обійми себе. Покачай.

Повтори вголос: "Я з тобою. Я тебе не залишу".

Тіло це чує. І починає заспокоювати нервову систему.

_________________________________________________________________________________________________

Якщо хоча б один з пунктів з тобою відгукнувся - збережи. Він може стати твоєю швидкою допомогою.

А якщо знаєш тих, кому зараз складно - поділись.

Це не "магія". Це - підтримка, яка рятує щодня.

Ти не зламана. Ти просто втомилася бути сильною щодня.

З мережі.

no_one

Бути сильною

Останні статті

Коментарі