...скарби Душі...

Не шукай любові, бо безглуздо шукати те, що знаходиться скрізь і насамперед у тобі самому.

Не йди в довгий шлях до свого щастя, бо воно завжди там, де ти є, тут і зараз.

Не ускладнюй Бога, бо немає нічого простішого від того, хто вічний і всюдисущий, і тому невіддільний від тебе ні в часі, ні в просторі.

Не збожеволій від думок про вічне і нескінченне, бо те, що не має кінця, не має і початку, а значить, не потребує жодних відстаней і відрізків часу і може легко уміститися в затишному куточку твого серця, як усі зірки і їхні галактики вміщаються у всьому Всесвіті.

Не бійся не розуміти того, що тільки й робить, що дробиться і руйнується в межах твого розуму, як дробиться і руйнується живе зерно в жорнах обертання.

Обмеженості не дано осягати безмежне. Краще замість цього заплющ очі, зупини твій неспокійний розум і згадай про нескінченну свою душу, яка мислить однією лише любов'ю і служить мірою бездонності Бога.

Igor Nemoff "Пішохід"