78 млрд.руб.потрібно вкласти в програму опріснення води в Криму
- 14.09.21, 22:08
21:31 10 вересень Київ, Україна
Плани «Ростех» з масового опріснення півострова вимагають 78 млрд рублів. Крім великої суми, необхідної знову на дотацію в Крим, існує низка проблем, які не дозволять здійснити глобальний проєкт компанії.
Поки водна проблема на півострові не вирішена, так звана адміністрація Криму намагається задовольнити потреби кримчан нескінченними обіцянками про швидке її вирішення. У Кремлі, де влада знаходиться за сотні кілометрів від АРК, мабуть, гірше розуміють суть того, що відбувається, і кажуть, що запасів прісної води в Криму досить і їх вистачить на кілька років використання.
Проте корінні жителі продовжують відчувати на собі гостру нестачу води, раз у раз стикаючись з перебоями водопостачання.
«Ростех» запропонувала побудувати дев'ять опріснювальних установок, які повинні були б давати 1 млрд куб.м прісної води на рік. Однак деякі експерти стверджують, що для Криму таке рішення не підходить і, по всій видимості, якщо гроші продовжать виділяти, то це буде чергове присвоєння адмінресурсу.
Колишній представник президента України в Автономній Республіці Крим, експерт міжнародного права Борис Бабин слабо собі уявляє реалізацію проєкту з енергетичної та технічної точок зору. При цьому Бабин не заперечує можливості побудови опріснювальних установок такого обсягу, проте не російськими підрядниками.
"Якщо вони взагалі будуть побудовані, то виключно на основі технологій цивілізованих держав, цього ніхто і не приховує. Також виникає питання подальшої експлуатації, оскільки тут величезна кількість логістичних проблем. Одна справа заявляти і освоювати казенні мільярди і зовсім інша - дійсно зробити завод, який буде постачати кудись воду, до того ж туди, де вона не зовсім потрібна. Адже вододефіцит в Криму стосується в першу чергу промисловості, а не побутового забезпечення. Як правило, до опріснення вдаються країни з посушливим кліматом, яким дійсно не вистачає води для населення - це не кримський варіант. Виходить, що тамтешня адміністрація в останні роки розписалася в своїй некомпетентності організувати розподіл наявних водних ресурсів і тепер буде будувати ще опріснювальні станції", - прокоментував ситуацію експерт.
У свою чергу, фахівець геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон говорить про недоцільність виробляти 1 млрд куб. м на рік. Таке велике вироблення потребуватиме мінімум половину тієї потужності електроенергії, яка є в Криму на сьогодні, а надалі може навіть зростати. Для опріснювальних установок таких масштабів потрібно створювати нові електростанції або вести ЛЕП з Росії. А це неминуче призведе до збільшення тарифів на воду. Крім того, технології, наявні в РФ, не підійдуть для реалізації проєкту «Ростех». Необхідні матеріали, компоненти та обладнання є тільки на заході, а оскільки Крим і Росія знаходяться під міжнародними санкціями, то і закупити їх легально вони не мають права.
Іншою проблемою, мабуть, найбільш небезпечною, є забруднення екології. Після опріснення залишатиметься велика кількість солей, які необхідно буде грамотно переробляти і розподіляти. Однак, на думку Гапона, в Росії навряд чи будуть приділяти системі утилізації солей належну увагу, а значить, скидатимуть їх в навколишню акваторію, що призведе до серйозного підвищення рівня солоності в кілька разів. Флора і фауна Чорного моря буде поступово знищена в радіусі декількох кілометрів.
Таким чином опріснювальні установки, представлені «Ростех», не стануть "рятувальним кругом" для водозабезпечення кримчан, принаймні, в найближчі кілька років. Більш того, вони можуть привести до екологічної катастрофи, а також стати черговим проломом в бюджеті РФ, через який будуть присвоювати адмінресурс.
0
Коментарі