Очень интересные статистические данные
Витрати і ресурси домогосподарств України
у I кварталі 2009 року
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства у І кварталі 2009р. склали 2715 грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 2851 грн., сільське – 2411 грн. У середньому на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 1044 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1122 грн., у сільських – 880 грн. Рівень середньомісячних загальних доходів однієї особи у 1,7 раза перевищив рівень встановленого на цей період прожиткового мінімуму (626 грн.).
Слід зазначити, що частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилась на 4 в.п. і склала 21%. Серед мешканців міст ця група становила 17% населення (у січні–березні 2008р. – майже п’яту частину), серед селян – 29% (37%). Розподіл населення України за рівнем середньодушових місячних загальних доходів наведено у додатку 1.
Співвідношення загальних доходів 10% найбільш та найменш забезпеченого населення, як в цілому по Україні, так і серед міських жителів становило 6,5 раза (у І кварталі 2008р. – 6,9 раза), серед сільського – 5,6 раза (5,7 раза) (додаток 2). Співвідношення мінімального рівня загальних доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня серед 10% найменш забезпеченого населення, як в цілому по Україні, так і серед міських жителів становило 3,9 раза, серед сільських – скоротилося з 4,0 разів до 3,6 раза.
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у І кварталі 2009р. склали 2650 грн., що на 11% більше, ніж у відповідному періоді 2008р. (додаток 3). Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 2788 грн., сільське – 2340 грн. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 1019 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1098 грн., у сільських – 854 грн.
Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 90% становили споживчі витрати (у січні–березні 2008р. – 88%).
Найбільш вагомою статтею (53%) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з І кварталом 2008р. частка цих витрат збільшилася на 3 в.п.
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 34% усіх витрат, що на 0,8 в.п. менше, ніж у І кварталі 2008р.
Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби становили відповідно 1,5% та 1,4% сукупних витрат домогосподарств (у січні–березні 2008р. – 1,5% та 0,8%).
Частка неспоживчих сукупних витрат склала 10% усіх витрат домогосподарств і зменшилася на 2 в.п., в основному, за рахунок зменшення частки витрат, які спрямовувалися на заощадження: на купівлю акцій, нерухомості, на будівництво і капітальний ремонт житла, на вклади до банків.
___________________
* Включаючи вартість харчування поза домом.
** Без вартості харчування поза домом.
Вартість харчування у І кварталі 2009р. у середньому на одну особу становила 18 грн. на добу проти 15 грн. – у І кварталі 2008р.
Відбулися певні зміни у структурі домашнього харчування: збільшилося споживання в домогосподарствах овочів і баштанних – на 13%, олії та інших рослинних жирів – на 12% та яєць – на 5%. Залишилося на рівні січня–березня 2008р. споживання цукру та фруктів, ягід, горіхів, винограду. Скоротилося споживання молока і молочних продуктів – на 11%, риби та рибопродуктів – на 9%, м’яса та м’ясопродуктів – на 6%, картоплі та хліба і хлібних продуктів – на 1% кожного (додаток 4).
___________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
Сільські домогосподарства традиційно направляли на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 59% проти 51%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,7 раза, овочів, баштанних і хліба та хлібних продуктів – в 1,3 раза кожного, цукру – в 1,2 раза.
Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 53% свого бюджету проти 49% у І кварталі 2008р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи домогосподарств збільшилася порівняно з відповідним періодом минулого року у 1,2 раза і становила 16 грн. У сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування була меншою, ніж у домогосподарствах з дітьми, на 0,5 в.п., а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,3 раза.
У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито більше, ніж у січні–березні 2008р., овочів і баштанних – на 16%, олії та інших рослинних жирів – на 14%, цукру, фруктів, ягід, горіхів та винограду – на 3% та хліба і хлібних продуктів – на 1,2%. Одночасно у цій групі домогосподарств зменшилося споживання молока та молочних продуктів – на 9%, м’яса та м’ясопродуктів – на 7%, риби та рибопродуктів – на 6% та картоплі – на 1,4%. Залишилося на рівні І кварталу минулого року споживання яєць. Кількість основних продуктів харчування, спожитих однією особою в домогосподарствах з дітьми, була в 1,5–1,1 раза меншою, ніж у домогосподарствах без дітей.
__________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед
У споживанні продуктів харчування продовжувала зберігатися диференціація між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогос-подарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на харчування, порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні загальні доходи яких нижче прожиткового мінімуму, в 1,6 раза меншу частку усіх сукупних витрат (40%), а вартість (30 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була вищою відповідно в 2,6 та 2,5 раза (додаток 5).
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 34% сукупних витрат (у січні–березні 2008р. – 35%). На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство витрачало майже кожну восьму гривню, на оновлення гардеробу – 5%, на інші напрями споживання (на охорону здоров’я, придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, транспорт, зв’язок, відпочинок і культуру, освіту тощо) від 4% до 2% сукупних витрат.
Споживчі витрати на вищезазначені цілі міських домогосподарств у 1,6 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги) та одяг і взуття – у 1,6–1,2 раза; на відпочинок і культуру, освіту та зв’язок – у 3,5–2,1 раза більше.
Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 36% сукупних витрат, що на 3 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на оплату послуг зв’язку, на охорону здоров’я та на утримання житла (включаючи поточний ремонт), оплату водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива домогосподарства з дітьми витрачали в 1,6–1,2 раза більше коштів, ніж домогосподарства без дітей; на освіту, на відпочинок і культуру, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на оплату послуг транспорту та на оновлення гардеробу – відповідно в 2,4–1,9 раза.
На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 29% усіх сукупних витрат, що відповідно на 0,5 в.п. та 12 в.п. менше, ніж у домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за основними напрямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування, були вищі у 7,9–2,3 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та у 7,9–2,2 раза – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 10% або 277 грн. на місяць (у січні–березні 2008р. – 9% або 209 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 325 грн., сільське – 169 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 26 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 29 грн., сільських – 21 грн.
Домогосподарства з дітьми щомісячно на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) витрачали в середньому 320 грн., без дітей – 251 грн. Суми пільг та субсидій (готівкових та безготівкових), отриманих пересічними домогосподарствами цих груп на такі цілі, становили відповідно 18 та 32 грн.
Найменш забезпечені домогосподарства першого дециля та домогосподарства з доходами нижче прожиткового мінімуму направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг майже таку ж частку своїх сукупних витрат, як і заможні: відповідно 10% та 11% проти 9% – в домогосподарствах десятого дециля. Разом з тим розмір цих витрат становив серед домогосподарств першого дециля – 196 грн., серед домогосподарств із доходами нижче прожиткового мінімуму – 205 грн. та серед домогосподарств десятого дециля – 422 грн.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства у І кварталі 2009р. склали 2824 грн., міського – 2962 грн., сільського – 2515 грн. і зросли порівняно з січнем–березнем 2008р. незалежно від типу місцевості, в якому проживає домогосподарство, в 1,1 раза. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили відповідно 1086 грн., 1166 грн. та 918 грн.
Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств збільшилася порівняно з січнем–березнем 2008р. на 1 в.п. і становила 87%. У міських домогосподарствах вона збільшилася на 1 в.п. і становила 91%, у сільських – зросла на 1,5 в.п. і склала 78% (додаток 6).
______________________
* Оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості.
** Доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства.
Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з І кварталом 2008р. зменшилася на 1,2 в.п. При цьому частка оплати праці зменшилася на 1,1 в.п. (до 47%), а доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – на 0,1 в.п.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили більше чверті сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – дванадцяту частину. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 7%.
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
Майже три п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка порівняно з I кварталом минулого року зменшилася на 2 в.п.), 26% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 3% – доходи від особистого підсобного господарства (їх частки збільшилися відповідно на 4 в.п. та 0,6 в.п.).
У структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості збільшилася порівняно з І кварталом 2008р. на 2 в.п. і складала 35% сукупних ресурсів. Суттєвим джерелом ресурсів продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких становила 30% (у січні–березні 2008р. – 27%). Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 2 в.п. і склала 23% сукупних ресурсів.
У домогосподарствах з дітьми 62% ресурсів формували доходи від зайнятості (у січні–березні 2008р. – 61%), шосту частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилася на 4 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств майже не змінилася і склала 9% сукупних ресурсів.
У домогосподарствах без дітей 43% ресурсів складали доходи
від зайнятості (у січні–березні 2008р. – 46%), збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 4 в.п. і склали 38% – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), 8%, як і у І кварталі 2008р. – доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель.
У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогос-подарств першого дециля частки стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, були більшими, ніж у заможних домогосподарствах останнього дециля (додаток 7).
У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму 26% ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Восьму частину їх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель.
Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та домогосподарств першого дециля склала по 0,6%, останнього дециля – 0,5%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш забезпечених, були відповідно в 2,3 та в 2,6 раза нижче, ніж у групі заможного населення.