"Слуга народа" Дубинский: 24 квартиры, 17 автомобилей

Дубинский объяснил откуда у него 24 квартиры, а у мамы — Мaserati

Елена Каденко

Нардеп от «Слуги народа» Александр Дубинский заявил, что заработал свой капитал ещё задолго до депутатства, никогда не скрывал информацию о своём материальном положении, всегда открыто регистрировал значимые покупки на себя и членов своей семьи и не видит в этом морально-этической проблемы.
А.Дубинский утверждает, что имущество, о котором шла речь в расследовании Bihus.info, принадлежит его семье еще с конца 1990-х. Об этом он сегодня рассказал журналистам в кулуарах Верховной Рады, информирует enovosty.com/news.

«Эти все квартиры, автомобили моей семьи… Они были приобретены еще в конце 90-х — начале нулевых. Всегда оформлялись прямо на членов нашей семьи, и об этом все знают с 2015 года», — сообщил нардеп.

Дубинский также заверил, что имущество указано в открытых реестрах и с него уплачены налоги.

Напомним, вчера Bihus.info опубликовали расследование о Дубинском, в котором сообщается, что его семья владеет 17 автомобилями и 24 квартирами.

Мать нардепа владеет Toyota Land Cruiser 2013 года за $ 50 000, на котором ездит сам Дубинский.

Также депутат за 5 лет купил десять автомобилей, из которых семь Mercedes-Benz, Porsche Carrera и Honda S2000.
У мамы Дубинского за последние пять лет появилось семь авто, в частности: два Mercedes-Benz G55 2009 и E55, Toyota Land Cruiser 2013 года, Мaserati Сoupe Сambiocorsa 2006 года.

Кроме того, Дубинский владеет двумя квартирами, шестью земельными участками в Хотове, загородным домом, домом в Соломенском районе столицы, квартирой во Французском квартале и квартирой на Теремках.

При этом семь квартир есть у жены Дубинского, шесть из которых около квартир, принадлежащих самому нардепу.

В 2015 году жена купила три квартиры на Печерске, а затем по одной в 2016 и 2017 годах.

По информации журналистов, мама Дубинского купила 19 объектов недвижимости за 1 млн за четыре года, а значительная их часть появилась перед выборами.

***************************************************************************************************************************

 Карл Волох

Дубінський сказав, я думаю, абсолютну правду: свої статки він заробив журналістським талантом. Якщо, звичайно, його заняття можна називати журналістикою.
Але питання, все-таки, виникають (елементарні, але так звана розслідувачка до них не додумалася).
1. Хто саме так щедро оплачував його талант?
Як вам відомо, в усьому світі оплата послуг повинна проходити офіційно, а з доходу слід сплачувати податки. Тому цілком резонними є питання: хто саме платив, наскільки ці проплати відповідають багатомільйонним придбаним активам і скільки податків за них сплачено?
2. Враховуючи, що величезна кількість активів, як нам довели, оформлені на маму і дружину, дозволю собі висловити припущення, що офіційно пан Дубінський довести походження своїх активів не зможе. І цей факт тягне за собою інше питання: чи буде «100-процентно свій» Генпрокурор Рябошапка розслідувати справу, принаймні, про ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах щодо депутата з монобільшості? Думаю, відповідь вам зрозуміла, так само, як і мені.
3. І головне. Ми з вами досить непогано уявляємо рівень зарплат журналістів. Навіть найліпші з них - Казарін, Портников, Кошкіна, Рибніков, Бігус та ще декілька зірок не заробляють десятки (якщо не сотні) тисяч доларів на місяць, щоб купувати таку кількість нерухомості і підтримувати спосіб життя з водіями, охоронцями і десятками автомобілів. За що ж таке щастя конкретному Дубінському, чому, раптом, саме його талант оплачується так високо?
Тому що мова не про журналістику, а про медіакілерство, коли талановита людина, користуючись статусом журналіста, нищить репутації політиків, посадових осіб чи бізнесменів на замовлення. І це оплачується по зовсім іншому тарифу. Я не зумію оцінити у відсотках внесок Дубінського в компрометацію Порошенка і його команди під час конфлікту з Коломойським, але він (внесок) цілком відчутний. Я не можу сказати, чи єдиним замовником Дубінського був Коломойський у хрестовому поході на Гонтареву (чув, що ні), але знищення її репутації великою мірою - його заслуга. А оскільки без такого знищення марно було б навіть мріяти про «переговори держави з Коломойським щодо Привату», а на кону в цій справі мільярди доларів, то такого роду послуги оплачуються дуже щедро. Свідками чого ми з вами і стали.
Уже роки для мене однією з головних проблем української держави є жалюгідний стан української журналістики, контроль олігархів та Москви над інформаційним полем, майже тотальна відсутність професійних стандартів і вимог до репутації. Я щиро вважаю четверту владу не менш корумпованою, ніж третю, судову, котру всі так люблять критикувати. А враховуючи, що суспільну думку в країні формує невелика група володільців рейтингових медіа і вони щойно довели свою спроможність скидати владу і навіть призначати нову, думаю, що ця проблема для України екзистенціальна.