Старенький закордонний паспорт

Раніше, щоб поїхати на Кіпр, українцю потрібно було 15 хвилин: вписати на спеціалізованому сайті свої паспортні дані в анкету. Через день-два так звана про-віза приходила на електронну пошту. Безкоштовно. Розпечатав? Усе. Мандруй на здоров’я. Ті, у кого залишився паспорт старого зразка, ще мають можливість подорожувати за цією схемою.

Біометричний паспорт і гаманець з «єврами»

Якщо у вас біометричний паспорт нового зразка, потрапити на острів буде складніше (читай «дорожче»). Візу дійсно отримувати не треба, зате треба показати прикордонникам кругленьку суму в гаманці ( 50 євро на кожен день перебування на острові) та оплачену броню в готелі або запрошення від приймаючої сторони.

Червоні дерева

Море, гори, неймовірна краса… Це те, що вам запропонує Google по запиту “Кіпр”… Що сказати, турфірми попрацювали на славу. І я підтверджую: природа вразить кожного, хто хоч раз зануриться в її чарівність. Червоні, блакитні, білі дерева. Бананові ферми, макові поля і безліч іншої краси. Про це немає сенсу говорити, це треба бачити. Дихати гірським повітрям, відчувати аромат цитрусових плодів та прогулюватися між кам'яними садибами по вузеньких вуличках. Краще розповім вам про деякі неприємні нюанси. Непомітні на перший погляд. Вони іноді навіть проходять повз увагу туриста, який відвідав острів.

Велетенські таргани

Коли я вперше побачила таргана розміром з палець, мало не втратила свідомість. Проте, кажуть, в Таїланді літають ще більші. Такого гидкого створіння я ніколи раніше не зустрічала. Воно швидко пересувається і важко ліквідується… Може залетіти на балкон або заповзти по каналізації. Немає будівлі на Кіпрі, де не бувало тарганів. З ними місцеві жителі всіляко борються, але не завжди успішно. Навіть якщо ви не побачите їх в готелі, то розчавленого на вулиці, більш за все, вдасться знайти.

Повна версія в групі про українців, на фейсбукі

Стоїть жінка на зупинці. Одна. Згорблена. Біля ніг кілька велетенських торбин.

-          Візьми, візьми, візьми! – виїдаю чоловіку мозок.

-          Там не можна зупинятися…

 В дві секунди мені таки вдається впрохати чоловіка зупинитися.

Відкриваю двері авто і запитую жінку куди їй треба. Вона мить дивиться на нас підозріло, потім відповідає. Виявляється їй туди, куди й нам.

-          Сідайте.

-          Ой спасіба вам дітки!

Жінка вкладає свої торбинки на заднє сидіння, сідає поряд і розповідає…

- Я відробила в пекарні у нічну зміну. Потім до мами зайшла, вона тут, недалечко живе. А ви ж знаєте, які мами. Надавала мені абрикосок, морковки… Так і вийшло сумок багато…

готельно-ресторанному комплексі «Берег», який знаходиться у селі Світлогірське на Полтавщині. На обряд з'їхалися більше тисячі бажаючих посвятити воду. Доки на березі Дніпра готувалися до обрядових дій, за 20 метрів два чоловіка безтурботно рибалили. На передньому плані в кадр попав мікрофон :)   Священнослужитель розповідав щось смішне помічникам.   А люди діставали з пакетів банки, пляшки та бідони з водою. Запас води для обряду освячення був здоровецьким.

Люди переминалися з ноги на ногу, а щоки рум’янив морозець. Хвилин через 30 краплі благодатної води розтікалися по обличчях, баночках та пляшечках присутніх.

Тим часом розпочалося традиційне купання в ополонці. І доки сміливі купалися в крижаній воді, розумні за 300 метрів грілися в басейні з підігрівом простонеба.

- 30 градусів вище нуля, - хвалиться зівакам білявка в салатовому купальнику.

- А вода тут та ж, що й у Дніпрі, - додав якийсь чоловік, - вони її очищають і сюди запускають

Люди, прочувши про диво-басейн, підходили, щоб поглянути на нього. Парубки швидко скинувши одяг, шубовснули у воду купатися, а жінки жалкували, що не взяли з собою купальників.

На гостей дійства чекав ще один сюрприз: смачнюча польова каша та чай. За словами працівників польової кухні гостям було розлито 80 літрів польової каші та 80 літрів чаю.

- Ех, в тому році ще й горілочка була, а в цьому не наливають, - міркує вголос жінка, що стоїть в черзі за кашею.

Втім дехто цю «неприємність» швидко виправив, витягнувши з-за пазухи пляшку оковитої, яку наливали між знайомими до частування. Всі освячені і нагодовані вирушили по домівках.