6. Марципанник
- 24.01.25, 14:33
Марципанник крутився навколо мене, підтанцьовував, злегка притупуючи ногами, і уважно розглядав мене з усіх боків, немов намагався вирішити, якої я форми чи породи. Час від часу він щось бурмотів собі під ніс, схоже на: «Чи це чайник? Ні, занадто вузький! А може, гриб? Ні, гриб не носить черевиків!»
Раптом він радісно сплеснув долонями й вигукнув:
– О, ви якраз вчасно! Ви навіть не уявляєте, як я радів би, якби вмів радіти ще більше! Я просто зобов’язаний познайомити вас із нашими найшляхетнішими, найосвіченішими й наймилішими людьми, їх досвідченими керівниками та нашим правителем! Це просто виняткові особистості, таких більше ніде не знайти – хіба що на іншому кінці веселки! Але ходімо швидше, бо сьогодні ж неділя – великий день виявлення волі найвеличнішого і всі мабуть давно зібралися!
Я не встиг і слова вставити, як він ухопив мене за рукав і понісся вперед, легко перестрибуючи коріння та калюжі.
Стежка вивела нас із похмурого лісу в поле, де трава підозріло шелестіла навіть без вітру, а кілька зруйнованих будинків ховалися за бур’янами, наче сором’язливі діти. Земля під ногами змінилася на потрісканий асфальт, що дивно пахнув карамеллю. Чим далі ми йшли, тим частіше з’являлися будинки – кожен із них здавався ніби зітканим зі снів, із вікнами, що підморгували, і дверима, які ледь чутно зітхали.
Зрештою ми опинилися на центральній площі, яка нагадувала величезний пиріг із зеленим мохом замість глазурі. Перед сценою зібрався натовп: шахтар у шоломі, що світився, доярка з відром, яке час від часу муркотіло, селянка з серпом і колосками, які росли просто в неї з рук, просто пузатий дядько із гайковим ключем, що скрипів, немов був старшим за самого чоловіка, та інші персонажі. Але що мене найбільше здивувало – це їхні обличчя: байдужі, наче вони вже бачили все, що тільки можна побачити.
Поруч зі сценою, за занавіскою, яка виглядала так, ніби її зшили зі старих хусток, стояв затертий диван, що ледве тримався на ніжках. На ньому розвалилися кілька небритих типів, схожих на герцогів із дуже далекого королівства, або циган які зачасту ошиваються біля вокзалів. Вони мляво грали в карти, іноді кидаючи на мене короткі, підозрілі погляди.
-Наша вельмишановна аристократія - шепнув мені мій новий знайомий та побіг до них навшпиньки. Чемно зігнувшись, почав щось жваво шепотіти старшому, раз у раз показуючи пальцем у мій бік. Старший герцог, чи то граф, поскріб під засмальцьованою перукою не відриваючи погляду від карт, підняв брову, потім скривився й махнув рукою, мовляв, «роби що хочеш».
Марципанник, сяючи від радості, повернувся до мене, підстрибуючи так, що його сюртук розвивався, мов крила метелика.
– Ви просто не уявляєте, яка це честь – бути тут, разом із нашим чудовим народом, на цьому найвеличнішому дійстві! Вас люб'язно запрошено!– вигукнув він, знову плескаючи в долоні.
Він поправив свій сюртук, вийшов на сцену й урочисто промовив у мікрофон:
– Гм! – коротко кашлянув він, глянувши на диван.
Старший кивнув і штовхнув ногою малого що під столом потай смолив цигарку як справжній курфюрст-принц. Він схопився, швиргонув недопалок просто в натовп (той перетворився на маленьку блискучу пташку й злетів), і став біля завіси, ніби чекаючи на щось.
Марципанник випростався, зробив глибокий вдих і виголосив:
– Вітаю, вірний народе вільної держави! Зараз усім нам випаде велика честь узріти найвеличнішого правителя, спасителя нашої квітучої землі! Мудрого та справедливого, що завжди керується добробутом свого народу та законами честі! Кожен його вчинок нагадує нам про силу слова та непохитність у боротьбі за справедливість! Затамуйте подих та сповніться величчю!
Натовп застиг, а в повітрі запахло лавандою, немов сам час вирішив затриматися тут, щоб побачити, що буде далі.
1
Коментарі
анонім
125.01.25, 13:47
Це ж 5-ть, а не 6-ть. Чи так треба?)
Квілп
225.01.25, 15:22Відповідь на 1 від анонім
Нажаль, п'ятий розділ може містити відомості, класифіковані як державна таємниця надзвичайної важливості, тому на данний момент, не підлягає публікації для широкого загалу
анонім
325.01.25, 18:40Відповідь на 2 від Квілп
Йес, сер