Недоброї памяті "юбілєй" війни з Фінляндією. 85.
- 02.12.24, 21:28
Двоє братів моєї бабусі приймали участь у тій "войнє нєзнамєнітой".
Один з них загинув у 1940му році при наступі на Віппурі-Виборгу.
Попали у засідку, як сказав вцілілий брат. (обидва були командуючими взводами).
Йому дали після фінської кампаніі відпустку. Розказував сестрі що там гинули більш від вимерзання, аніж від куль та снарядів фіннів. Зимове обмудирування прийшло пізнувато.
Війська тонули в болотній трясовині, блукали в зимових лісах, підривались на мінних полях.
Другий брат загинув у 41му при обороні Петрозаводська. Теж недалеко Кареліі, чи то на Північно-Західному фронті (?).
Але от я до чого. Багато закликів до "фінляндизаціі" війни з Україною. Тобто россійсько-українська війна повинна закінчитись так само як радянсько-фінська 1939го-1940го.
Хіба це справедливо? Чи вибору немає? Чи ми "лєгко отдєлалісь"?
Хіба це справедливо? Чи вибору немає? Чи ми "лєгко отдєлалісь"?
2
Коментарі
adamas
13.12.24, 11:38
До речі, скільки загинуло саме українців у тій війні?
ajnbybz
23.12.24, 14:35
Звісно не хочеться втрачати теріторії,
але життя людей важливіші. В окупації
теж залишаються люди. Наші люди.
Тяжкий вибір