Із слів мого брата.

Він багато подорожував по Європі. Помітив що реєстрували навіть фарбування газонів та листя.

Повно безкорисного офісного планктону. Безкорисної праці.

Не знаю, може така увага почалась з ще часів великої депрессіі 1929 року.

Але потім приоритет віддавали біженцям та утримання таборів задля них. Додалось утримання профессійних нероб. І вони отримували не менш робітників. Працювати ставало менш вигідним.

Кредити будь для кого. Але чомусь це не врятувало від кризи 2008 року.

Чи розслабляє та руйнує суспільство псевдозайнятість та безкорисна праця?