"22 іюня....Кієв бомбілі...".

123.06.19, 03:21

Моя кохана бабуся розповідала, як на власні очі бачила повітряний бій, який йшов над Києвом 22-о. І чула бомби, бо жила недалеко від Арсеналу.

223.06.19, 08:46

Про бомбардування 22 червня чув неодноразово,
А от, чи збили когось з нападників у той день?

325.06.19, 10:37Відповідь на 1 від Танк_

Про повітряний бій матеріалу не знайшов.

425.06.19, 10:38Відповідь на 2 від Кривовус

Невідомо.

525.06.19, 13:00Відповідь на 3 від Lukas-67

Про повітряний бій матеріалу не знайшов.Я тебе прошу! Ти уявляєш, який був бардак?
А бабуся бачила. Вона тоді була молода, 30 років всього

625.06.19, 13:30Відповідь на 5 від Танк_

На той час спротив був швидше виключенням, аніж правилом.
Скажімо, з цілої рад. арміі чинила опір у кращому випадку половина дивізіі.
А інші розбігались, або здавались.

До речі славні радянські авіатори навчились
робити показуху, (як и у всьому СРСР).
Вилетіли невідомо куди, відомбили та відстріляли невідомо де і що.
Бадьоро відрапортували.
Згідно з радянських рапортів вермахт мав припинити своє існування вже на початку 42го року у повному складі разом з резервістами.

Серьйозний спротив вермахт
почав відчувати лише з середені липня 41го.

725.06.19, 14:34Відповідь на 6 від Lukas-67

Друже, я в курсі. Мій дід по мамі був радянською номенклатурою. Мав бронь. Але одразу пішов добровольцем. Був бригадним комісаром 1 рангу. Це десь між полковником та генералом. І ось - зник без весті у страшному котлі під Києвом (це я потім взнав про страшний котел, спочатку було просто без весті) Коли я став відносно дорослим і став хоч щось розуміти, то подумав, а як же так, офіцер високого рангу - і без вести? Почав копати. Пишаюся, що, не зважаючи про ніякі згадки у рад. літературі та картах, я, за непрямими ознаками вирахував, що під Києвом німці вчинили нам страшенний розгром. Я вирахував, що у оточення попало не менш 600 тис. Потім, коли відкрили архіви, з'ясувалося - 900 тис! Коротше, я майже вгадав. Звісно, у такому безладі і маршал міг зникнути, не те що бригадний комісар.

825.06.19, 14:42Відповідь на 6 від Lukas-67

Ну й з тих пір почав вивчати другу світову. Знаю непогано. Щось краще, щось гірше, але в курсі. І все одно, тема така обширна, що весь час щось нове! Наприклад. Я давно зрозумів, що оці усі радянські воплі про не відкриття другого фронту дещо несправедливі. Наприклад кампанія у Африці відбирала в німців чималі ресурси. Це не другий фронт, але й не хєр собачий, як то висвітлювала рад. пропаганда. Скажімо, коли союзники притиснули Німців у Тунісі, вони втратили біля 300 тис. солдатів полоненими, а в цілому під пів мільйона у Африці. Де б були усі ці війська? А нещодавно взнав, що у розпал Курської битви Гітлер наказ перекинути важкі танки звідси у Італію, бо союзники висадилися на Сицилії! Ось такої! А це вже величезна пряма допомога.
Манштейн на лайно сходив, вмовляв Гітлера не робити

925.06.19, 14:45Відповідь на 6 від Lukas-67

Цього. Але Гітлер був непохитний. В результаті німці отримали катастрофічний розгром та назавжди втратили стратегічну ініціативу. А як би було без відкликання танків у Італію - хз. Хоча там були такі резерви у Ставки, що ми б все одно перемогли. Але то було б у рази важче.

1025.06.19, 15:12Відповідь на 8 від Танк_

Ну звісно, на той час Курськ був ще далеко, а Італія близько.

Звісно, операція "Факєл" відволікла багато сил. А совок почав наступ під Сталінградом вже після наступу у Африці.

До речі, на відміну від Сталіна, Гітлер брав відповідальність на себе.
А рішення у СРСР вносила якась "Ставка". Розстріли вищого офіцерства після 41 року за провали припинились. За виключенням потрапляння у полон, та й то не всіх.
У генерала Музиченка не стріляли, а Понєдєліна стратили.

Цікаво, що диктаторові Франко війну не об'являли, хоч він дещо допомагав Гітлерові добровольчими військами.