Профіль

Kanivskyi

Kanivskyi

Україна, Черкаси

Рейтинг в розділі:

Останні статті

команда. типа сідеть. взять.

  • 03.02.24, 17:21
Командир це пастух чи вожак? Чи це має значення? Ставлення людей до військових на вищому рівні. Ставлення командирів до підлеглих на нижчому рівні. Ставлення бариг до солдат, як до таких яких можна розвести на гроші. Ставлення самих солдат до себе на нижчому рівні, нема ні самоповаги ні гідності. Кажу не за всіх а за відсотків дев'яносто. Хто такий командир? Це той хто віддає команди. Команди віддають дресированним собакам або дресированним звірям в цирку. Водій авто. Він управляє автомобілем. Капітан управляє кораблем. Водій авто до всіх ричагів може дотягнутися сам і йому поміч не треба. Йому головне дбати про своє авто. Капітану парусного корабля, щоб управляти потрібна команда. Яке ставлення має бути до команди щоб бути успішним капітаном?

Ровно.

  • 31.01.24, 12:17
Якщо чесно, то я досі не розібрався що насправді відбувається. Якщо подивитись з боку України, то да, на нас напав окупант. Якщо подивитись з верху. То щось похоже на змову. В якій перша сторона окупант. Друга сторона постраждалий. Третя сторона помагає постраждалій новітніми технологіями. А ці технології відходять і до  сторони окупанта по договору.  Люди розхіднний матеріал. Чи може це бути правдою? Якби я не бачив що відбувається в війську з середини а був ознайомлений з фактами з телевізора. То да. Я б в це, ніколи не повірив. А так то цей варіант самий основний. От к прикладу. Скільки по Україні солдат які не разу не були під обстрілами, притому мають УБД, знайшли собі укромне місце і ровно сидять на жопі, нічого не роблячи отримують платню? Таких 80%. Не для того їх мами рожали щоб вони свої голови в бою за рідну неньку положили. А кимось жертвувати треба. Бо інакше не бачити нам допомоги. Або таке. Скільки пияк в перші дні боїв, починають скаржитись на болі в животі в жопі в голові. Грижа, печінка, нирки, підшлункова, геморой, спина, голова. І їх кладуть до лікарні. Нормальна така система. П'єш, гуляєш, а як до діла так грижа заважає. Робоча схема. Сам на власні очі бачив. Якщо на нас дійсно на пав окупант, то по логіці ми всі маємо працювати на те щоб його здолати. З самих перших днів масштабного вторгнення, все що потрібно було солдатам: ліхтарики, павербанки, приціли, тепліки, карімати, спальники і т.д. Все виросло в ціні в два або і три рази. Це схоже на те що ми всі працюємо разом на те щоб здолати окупанта? Ні. Це більше схоже на розводняк. І щоб ті 80% і далі сиділи ровно і отримували платню, треба добровольці якими можно пожертвувати задля отримання допомоги від партнерів. 

більш всього.

  • 29.01.24, 22:11
Більше всього мені не подобалось бути в армії і нічого не робити. Це я кажу тільки за себе. Більшості було до вподоби. Вирватись з під каблука і по бухати в веселій компанії. Дома ж більшість була під строгим наглядом. Мабуть. Це виглядало так, ніби їх випустили на волю з тюрми й вони це празднували. Щось похоже на шкільний випускний. Тільки ті один день гуляють а тут весь вільний час. По началу були й такі що відмовлялися пити, та з часом піддавшись спокусі  починали пити. На мою думку,  одна із причин чому нас тримали, це для того, щоб ми здружилися. Щоб отримати мотівіруванних солдат. Якщо в бою погиба один, друзі мстять за його смерть. Такий спосіб допомагає создать мотівіруванних солдат. Це так думають верхи. Та вони схибили. Серед синяків нема друзів. Можете перевірити спитавши в любого синяка, чи багато в нього друзів.
  На співбесіді в розвідці в мене зам.ком взвод запитав. Чому я проти п'янки в війську? Я зробив спробу розповісти. Та він перебив і спросив чи можу я в двох словах розповісти. На що я відповів, ні. В пару слов це не розповісти. Тож це було не цікаво і змінили тему. Та я зараз спробую розповісти свою думку.
   Яким має бути військо? Якщо мінімізувати до однієї людини. То має вийти щось схоже на боксера. Бійця. Якщо взяти любого боксера і щоб він хотя би місяць попив так як солдати а потім випустити його на ринг. Що буде? Отож то й воно. Спитайте у боксера чемпіона через що йому прийшлось пройти щоб досягти успіху. Ось вам і буде відповідь.
  Був якось в одному селі, проходив навчання на бпла. Мешкали в будівлі де вже був розташований батальйон. Порядок був жорсткий. Без відома не вийти не зайти. По периметру території стояли солдати. Вночі до туалету по паролям ходили. Людей як той скот тримали в загороді. З однієї сторони і правильно, а з другої сторони і перебор. Собою це було схоже на Совецкий Союз.
  Не всі у війську пияки. Є там і нормальні. Та тільки проблема в тому що ставлення до всіх однаково. Були випадки, один хлопець, не пющій, не міг у відпустку додому поїхати. Не відпускали. Він на роту був один такий. Всіх пияк відпускали а його ні. Обґрунтовували це тим, що він нормальний і що має бути на місці. А от пияк толку ніякого і що їх можна і відпустити у відпустку. Ніякого заохочення до тверезості. І що ж виходить. За пияк страждають всі.
   Сидіти у війську без діла тоді як дома повно роботи, не дуже і легко. Держати мільйону армію на зарплатні, в той час як працюють насправді тільки от сили двісті тисяч. Не дуже розумно. Що таке миттева реакція? Це коли люди сидять вдома. Займаються кожен своїми справами. Та при першому дзвонику, прибувають до місця відправки звідки їх відправляють на бойове завдання.
   Зрозуміло що до такого нам ще рости і рости. Тому що треба щоб дома людина вела трезвий і спортивний образ жизни. Щоб учила військову теорію. Теорію можна всю вчити дома, інколи виїжджати на навчання не по теорії

Підслухано в інтернете.

  • 28.01.24, 13:07
- що таке?smile
  - нікому не довіряй.bazar
  - чому?hypnosis
  - Корупція.vkaske
  - ціла гора трупів. Що вони захищають? stena
  - спосіб життя. На корупції багато людей непогано заробляє. podzatylnik
   "Мислити як злочинець"chih
  
  Що сильніша влада, то страшніше зловживання нею. zombobox "Едмунд Берк"


  Якщо приховати правду і зарити її в землю, вона неодмінно виросте і на буде такої сили що колись вирватися на поверхню і змете все на своєму шляху.sila "Еміль Золя

Роздуми.

  • 25.01.24, 21:39
Чи може Україна сама себе вилікувати від внутрішнього ворога? Наприклад від такого як корупція. На мою думку, не зможе. Вона дуже глибоко сидить й занадто сильно укоренилася. Ми безсиллі й нічого з цим не вдієш. Моє бачення ставлення до мене. Подібне до того яке описане в романі "Володар мух". В реальному житті мене сприймають як ворога. Сіра маса, це я так називаю тих хто споживає спиртні напої, мислить однаково. Люди можуть бути незнайомі та ставлення до мене у всіх однакове. Так ніби між ними існує невидимий людському оку зв'язок. "Аватар" це назва фільму й "аватарами" у війську називають тих хто бухає. Та з мого особистого досвіду можу сказати що там таких синяків  99%. Звернули увагу на схожість? До чого я це веду. До того що б на мене не розраховували. Чесно кажу. Я дуже хотів допомогти ну все сходиться до того що мене ще більше незлюбили. Прикро. Та це так. Нічого тут не вдієш. Таке життя

Що це?

  • 25.01.24, 19:43

Чи має таке бути в країні під час війни?

Шкатулка Пандори.

  • 20.01.24, 17:07
Не буду стверджувати,  тому що не знаю чи є це правдою. Я навіть не знаю звідки я це знаю. Просто знаю та й все. Те що перша хвороба на землі появилася з неволенням худоби. З того часу як з'явилося сільське господарство. Худобу почали держати в загороджені, на прив'язі. Утримувати проти її волі. С того часу й почались хвороби. Можливо це? Я думаю що так. А чого б й ні. Науковці тільки на 5 % дослідили світовий океан. Припустимо. З самого початку на планеті була заложена ця функція. Така собі шкатулка Пандори. І люди своїми діями її відкрили. А якщо таких шкатулок було багато і ми своїми діями їх відкриваємо. Яким був би цей світ?  Якби ми своїми діями їх не відкрили й не випусти те що було всередині на зовні. 

Мобі Дік або одержимість.

  • 20.01.24, 03:13
  Розповідь ведеться від імені американського моряка Ізмаїла, який пішов у рейс на кітобойному судні «Пекод», капітан якого, Ахав (відсилання до біблійного Ахава), одержимий ідеєю помсти гігантському білому киту, вбивці китобоїв, відомому як Мобі Дік (в попередньому плаванні з вини кита Ахав втратив ногу, і з тих пір капітан використовує протез). Протез був виліплений з щелепної кістки кита. Мобі Дік є ворогом усіх китобоїв, він потопив безліч суден і вбив і покалічив багатьох матросів
(   Одержимість:
низка особливих психічних станів людини, що характеризуються відчуттям підлеглості ворожій і незборимій, зазвичай ірраціональній, силі.
перебування в полоні якого-небудь почуття, ідеї, пристрасті, настрою і т. ін.)
  “Пекод” залишає гавань в холодний день Різдва. Ізмаїл вперше вийшов в море на кітобійному судні і спостерігає особливості промислового судна, роботи і життя на ньому
  Ахав наказує постійно спостерігати за морем і обіцяє золотий дублон тому, хто першим помітить Мобі Діка. На кораблі починають відбуватися зловісні події. Випавши з човна під час полювання на китів і провівши ніч на бочці у відкритому морі, божеволіє юнга корабля, хлопчик Піп.
  Капітан Ахав намагається дізнатися в усіх зустрічних кораблів, чи не бачили вони Мобі Діка? Для нього він втілення зла, хоча не всі поділяють і розуміють бажання помсти.
  Зрештою «Пекод» наздоганяє Мобі Діка. Погоня триває три дні, за цей час три рази команда корабля намагається загарпунити Мобі Діка, але він кожен день розбиває вельботи. На другий день гине перс-гарпунер Федалла, який передбачав Ахаву, що він піде перед ним. На третій день, коли корабель дрейфує неподалік, Ахав б’є гарпуном Мобі Діка, заплутується і тоне. Мобі Дік повністю знищує корабель і весь екіпаж, крім Ізмаїла. Від удару Мобі Діка тоне і сам корабель разом з усіма, хто на ньому залишався.
  Ізмаїла рятує порожня труна, яка як пробка спливає поруч з ним – схопившись за неї він залишається в живих. На наступний день його підбирає пропливаюче повз судно «Рахіль»

Байдужість.

  • 12.01.24, 19:19
Далі нічого цікавого. То колись потім, розповім, що було далі. Зараз же, я хотів би зрозуміти, чому все саме так відбувалося. Чому я ні де небачів присутність Разума.  Трохи подумавши бажання пропадає. Розумію що це Україна і тут діють свої закони. Останнім часом, якщо бачу безлад, собі кажу що це Україна і тут це за нормально.Була б це якась друга країна, то мабуть, знайшли б десяток умників з нестандартним мисленням й розробляли якісь проекти які допоможуть знищити кацапську нечіть з своїх земель. Як поліпшити стан війська. Щоб не за допомогою облав поповнювати ряди. Щоб зберегти життя солдат і нанести максимального урону ворожому війську. Ну нажаль це Україна і тут це не важливо. 

Протилежність коханню не ненависть, а байдужість

Білий ворон(8)

  • 09.01.24, 07:21
8
    Приїхавши до наших на хату, я запитав, командира взводу чому нас не виводили. Він відповів, що ходив до штабу, а там йому сказали йти звідти. Він і пішов. Коли нас відправляли на штурм, казали що це максимум на пів дня. І що по першій можливості нас виведуть. Мені не подобалось коли мене обманюють або обманом заманюють. Тож я сказав про це командира взводу, що це був останній раз коли нас обманули. Далі ми пішли займатись кожен своїми справами.
      В голові крутилися ось які думки. До Барселони є як мінімум три дороги. А заїхати можна тільки однією. Це та дорога по якій нас завозять і вивозять. По решті доріг проїхати неможливо. Кацапи ведуть прицільний вогонь. І проїхати ними й зостатися в живих нікому не вдається. Транспорт до Барселони вони теж не підпускають. Нас висаджують і забирають на відстані кілометра. Пішки, будь ласка, іди. Чому так? Моя відповідь. Для того, щоб контролювати й знати коли й скільки людей заїхало і виїхало. Хто куди пішов й хто звідкіля вийшов. Пройти не примітно можна по темному, якщо маєш костюм який не видно в тепловізор. Подивився в інтернеті в продажі вони є. Щоб нормально працювати треба, щоб ще був хороший глушитель, тепловізор на каску й оптичний приціл с тепловізором на автомат. З таким спорядженням можна було попрацювати. Ще б камеру що через шнур підключається до телефона. Такі маленькі. Викопав секретку і ведеш з неї спостереження. А якщо протягнути зв'язок по кабелю, то й вогонь нашої артилерії можна корегувати. Все це крутилося в мене в голові й коли я десь віз ком.взводу, то я йому це все виклав. І розмовляючи зі мною він начебто  розумів щоб виконувати завдання треба необхідне спорядження. Без спорядження це тільки марна трата часу.
     Довго нам відпочивати не дали. Треба знову йти, на цей раз розвідати одну точку. На цей раз троє. Я, мужик 54 років й той що втік витягнувши планшет. Того що втік назначили старшим. Всі решта знайшли причини, щоб туди не йти. Час виходу о другій годині ночі. Це мене влаштовує. За дня підготовили рюкзаки. Вечоріє. Сиджу вечеряю забігає ком.взводу і каже. Бігом збирайся ви виходите за п'ятнадцять хвилин, переночуєте на Барселоні й ранком підете працювати. Я йому відповідаю. Я на Барселоні ночувати не буду. Щоб нормально працювати треба нормально постать. А на тому смітнику не поспиш і гімном тхне ото всюди, мене від усього того верне. Він біжить в штаб і доповідає їм мої слова. І узнає, щоб ми о другій ночі виїхали. Ті йому кажуть, що ні. Виїзд увечері. Він приходить до мене і щоб я збирався. Я відмовляюсь іти на вихід. Ті йдуть у двох. 
     Ранком приходить новий начальник штаба і розбирається що і до чого. Я йому роз'яснюю причину. Що якщо ви хочете, щоб я там ночував, дайте мені час днем викопати й облаштувати місце. Щоб я в будь-який час міг зайти й там переночувати. І йому розказую про костюми анти тепловізійні, про приціли й глушитель. І запитую його. Чому в нас цього нема? Чому держава виділяє кошти на ремонт тенісних кортів й на знімання фільмів. А ми як ті бомжі. Він відповів, вам ніхто нічого давати не повинен. Шукайте волонтерів і вони хай вам купляють. І сказав що за відмову йти мене переведуть в піхоту. Щоб я збирався, мене виводять. 
      Це було 1 вересня. 2023 року. Я заїхав в те село де ми були до цього. Здав автомат бронежилет каску. Забрав все своє в авто і поїхав в супроводі в село де були всі хто переводився або подав документи на ВЛК. Ми жили в центрі села в парку. Хто в наметі, хто в машині, а хто будинку. Це щось схоже на будинок культури, тільки маленький. Село невеличке. Нас було тут чоловік сорок. Старшим був замполіт батальйону. Був тут хлопець, я його знав. Він переводився і вже місяця три він їздив за штабом. Його документи десь посіяли. Були й з чорними ногами й діди які ледве ходили й п'янички які день у день напивалися. Люд був різний. Одних привозили других відвозили. Хто в лікарню їздив хто до штабу. 
    В той же день ком.взводу видалив мене із групи в сигналі. Видаливши мене, він написав в групі, що я кинув групу перед самим виходом. Написав про моє невдоволення щодо Барселони. Про те як я набридав йому щодо потреби анти тепловізійних костюмів, оптичних прицілів й глушителів. Що я накричав на начальника штабу. Пішли коментарі. Що тепер він в піхоті до бою голий піде. Правильно що ми йому не довіряли. Й всяку другу мерзоту. Деякі написали. Що так, таке спорядження нам би стало в пригоді.