Любителям Ambient
- 11.05.10, 11:53
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ембієнт (англ. Ambient, дослівно — «навколишній») — напрямок електронної музики, що характеризується відходом від лінеарно розгорнутої мелодичної лінії, характерної класичній електронній музиці (Vangelis, Kitaro), в бік вільної композиції звукових ефектів. Як правило, звукові ефекти пов'язуються постійно повторюваною фразою електроперкусії, яка також організує твір ритмічно. Тоді як в більшості музичних напрямків – від класики до панк-року – конструктивною віссю твору є гармонічна послідовність, то в музиці ембіент, розгортання твору відбувається через оперування барвою звуку. Характерним композиційним прийомом також є повторення короткої мелодійної фрази, яка при кожному повторі мінімально модифікується. (див. також мінімалізм)
Ефектом використання цих технік стає зміщення акценту з послідовності звуків на їх звучання, таким чином музика ембієнт статична і сприймається як би поза часом. В цьому плані ембієнт ідеально підходить для медитації.
Походження
Термін ембієнт ймовірно походить від гасла musique d'ameublement, автором якого є французький композитор, сучасник імпресіоністів Ерік Саті (1866-1925). Його ідеалом була музика, що може слугувати тлом повсякденного життя, що можна порівняти з меблями, або така, яка може впливати на настрій людини, але в таких межах, щоб не відривати його від інших занять. Відтак Саті, окрім традиційних музичних інструментів, вживав також машини (наприклад друкарські), домашні пристрої (наприклад гудіння пилососу).
Ембієнт (англ. Ambient, дослівно — «навколишній») — напрямок електронної музики, що характеризується відходом від лінеарно розгорнутої мелодичної лінії, характерної класичній електронній музиці (Vangelis, Kitaro), в бік вільної композиції звукових ефектів. Як правило, звукові ефекти пов'язуються постійно повторюваною фразою електроперкусії, яка також організує твір ритмічно. Тоді як в більшості музичних напрямків – від класики до панк-року – конструктивною віссю твору є гармонічна послідовність, то в музиці ембіент, розгортання твору відбувається через оперування барвою звуку. Характерним композиційним прийомом також є повторення короткої мелодійної фрази, яка при кожному повторі мінімально модифікується. (див. також мінімалізм)
Ефектом використання цих технік стає зміщення акценту з послідовності звуків на їх звучання, таким чином музика ембієнт статична і сприймається як би поза часом. В цьому плані ембієнт ідеально підходить для медитації.
Походження
Термін ембієнт ймовірно походить від гасла musique d'ameublement, автором якого є французький композитор, сучасник імпресіоністів Ерік Саті (1866-1925). Його ідеалом була музика, що може слугувати тлом повсякденного життя, що можна порівняти з меблями, або така, яка може впливати на настрій людини, але в таких межах, щоб не відривати його від інших занять. Відтак Саті, окрім традиційних музичних інструментів, вживав також машини (наприклад друкарські), домашні пристрої (наприклад гудіння пилососу).
1
Коментарі