Творчість — це коли в тому, що ти робиш, є іскра Творця

Ти — ЖІНКА! Значить дуже ніжна!

Ти гармонійна, дивна і п’янка,

Ти дуже вишукана, дивовижна,

Для когось в світі ти одна така!

Ти — ЖІНКА! Значить духом сильна,

Ти знаєш, чого хочеш від життя,

Водночас і проста, і дуже стильна,

І загадкова, як саме буття…

Ти — ЖІНКА! Значить ти — кохана!

Хоч раз в житті ти відчувала це.

Для когось ти — найкраща і жадана,

Для когось лик святий — твоє лице…

Ти — ЖІНКА! Пам’ятай це всюди!

І як би там не склалось майбуття,

А справжня ЖІНКА завжди в шані буде,

Бо ЖІНКА — це і є творець життя!..

Автор Любов Ігнатова

Солонець Юлія Юріївна, директорка Чернігівського обласного центру народної творчості

Вранішній Чернігів зустрів нас ранковою тишею. Коли ми в’їхали до міста, душа завмирала в передчутті нових вражень, знайомств, емоцій та відчуттів. Ми давно не подорожували, давно не знімали програми. Давно не торкалися живого пульсу країни, що б’ється серцями небайдужих українців. Наша Нація за своєю суттю дивовижно добра, талановита та працьовита. Але нам вже багато століть доводиться платити кров’ю найкращих просто за те, щоб жити, любити та вірувати на нашій Богом даній землі.

В Чернігівському обласному центрі народної творчості на нас вже чекали. Ми вийшли з машини у затишному подвір’ї, зайшли до гостинно відкритих дверей Центру та стали до роботи. Було цікаво, потужно, насичено. Через народну творчість ми занурюємося в глибини нашої генетики.

Творчість — це коли в тому, що ти робиш, є іскра Творця. Тоді витвір стає більшим ніж просто технікою та майстерністю і перетворюється на Мистецтво, не залежно від форми, в якій був створений.

Пані Юлія познайомила нас з творчим колективом центру, допомогла організувати знімальний процес і, на нашу превелику радість, також погодилася на зйомки програми. Вона не нервувала, не цікавилася тим, які питання я ставитиму, а просто сіла поруч і спокійно чекала поки налаштують знімальну апаратуру. Такій спокій притаманний людям, котрі живуть правдою, чинять по совісті та по-справжньому знають ту справу, котрою займаються, часто віддаючи цій справі усі свої сили.

Попри те, що народна творчість, котрою опікується Юлія Солонець, має глибоке, навіть глибинне коріння, ми з нею не говорили про минуле. Наш діалог був про сьогодення та майбутнє.

Під час цієї розмови я відчув, як мудра душа навпроти мене мріє про те, щоб Нація нарешті усвідомила, що історія та культура — це надважливі складові фундаменту нашого майбутнього. І якщо починати будувати щось без цього усвідомлення, то рано чи пізно все розвалиться без цієї потужної опори.

Вона крилами душі української Берегині обіймає українство, відчуває його, дихає ним. І в цьому польоті вона ясно бачить, що нам, українцям, Богом було даровано усе для того, щоб стати щасливою, сильною, квітучою Нацією. Можлива, що саме ця віра в нас, віра в українство дає цій дивовижній жінці стільки сил, котрі вона, не шкодуючи себе, усі вкладає у свою працю, часто забуваючи не тільки про відпочинок, а навіть про їжу та сон.

З такими людьми не просто. Вони самовіддані та наполегливі, але при цьому принципові й вимогливі до себе та інших. У них є власні принципи та переконання. Слова «правда» та «честь» для них — не просто слова чи звуки. Вони живуть правдою, говорять правду і бачать правду, як би її не ховали за мішурою слів, подій чи вчинків.

Вони складно підпускають до себе людей, рідко відкривають душу. Та якщо випало щастя заслужити їхню повагу, їхню довіру, то можна бути впевненим, що це назавжди, що вони не зрадять та не відступляться.

Так само завзято, навіть затято, вони люблять свою країну. Люблять назавжди. І люблять не за щось, а попри все. Вони часто відчувають себе самотніми в такій своїй принциповості та категоричності, у своїх мріях та прагненнях.

Часто такі білі птахи кидаються на скелі, віддаючи усіх себе заради своєї мети. Я слухав цю неймовірну українку і подумки вклонявся її Волі. В цієї душі стане сили, любові та віри для того, щоб досягти будь-якої мети. Я пишаюся цим знайомством і дякую Богу за нього.