Отець Андрій — велична людина. Велична душею

Капелан Андрій Любунь встигає займатися волонтерською та соціальною роботою — Олег Володарський

Молитва за спасіння держави Української і втихомирення в ній розбрату і чвар між людьми

Господи Боже, Ісусе Христе, Спасителю наш! До Тебе припадаємо зі скорботним серцем і сповідуємося у гріхах і беззаконнях наших, що ними зранили Твоє милосердя і зачинили від себе щедроти Твої. Бо відступили від Тебе, Владико, і законів Твоїх не дотримуємося, і не робимо того, що заповідав Ти нам. Тому й уразив Ти нас безладдям і віддав на потоптання й зневаження ворогам нашим, і принижені ми більше інших народів, і зневагу й наругу терпимо  від  сусідів наших.

Боже Великий і Дивний, що вболіваєш за злобу людську, підводиш повалених і підіймаєш тих, що впали! Небесну Твою силу з неба народові нашому пошли, зціли рани душ наших і підійми нас із постелі немочі, бо вражені розслабленням стегна наші, бо хворі на неправду і породжуємо беззаконня. Вгамуй ворожнечу і розбрат в землі українській, віддали від нас заздрощі, чвари, зарозумілість, злочинність, пияцтво й розпалення пристрастей, попали в серцях наших терна нечистоти, непримиренности й озлоблення, щоб полюбили ми один одного і, як одне ціле, перебували в Тобі, Господі і Владиці нашому, як і вчив і заповідав Ти нам. Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо сповнилися ми приниження і негідні очей своїх на небо звести. Згадай милості, що їх явив Ти отцям нашим, переміни гнів Твій на милість і дай нам поміч у скорботі. Молить бо Тебе Церква Твоя молитвами святого рівноапостольного князя Володимира і блаженної великої княгині Ольги, святих благовірних князів-страстотерпців Бориса, Гліба та Ігоря, митрополитів Київських: Михаїла, Іларіона, Макарія, Петра (Могили); святих митрополитів Феодосія Чернігівського, Димитрія та Арсенія Ростовських, Інокентія та Софронія Іркутських, Іоасафа Білгородського, Іоана та Павла Тобольських, які за Україну страждали; святого великомученика Юрія Побідоносця, великомучениці Варвари, святі мощі якої у благословенному Богом Києві перебувають, преподобномученика Афанасія, ігумена Берестейського, Миколи, князя Луцького, Макарія Канівського, Феодора, князя Острозького, преподобних отців наших Антонія і Феодосія та всіх чудотворців Києво-Печерських, преподобного Іова, ігумена Почаївського, преподобних Іова та Феодосія, ігуменів Манявських, святої Юліанії, княжни Ольшанської, всіх святих, на землі Українській прославлених, а особливо Пресвятої Богородиці і Вседіви Марії, Яка з древніх часів покривала і захищала Своїм святим омофором країну нашу.

Врозуми народ український, а особливо тих, хто при владі стоїть, про Церкву нашу помісну Православну, Україну і весь народ добре дбати та державність відстоювати. Силою Хреста Твого зміцни державу і воїнство наше та захисти від підступів ворожих. Піднеси людей розуму й сили і постав на служіння Вітчизні нашій, а нам усім дай духа мудрости і страху Божого, духа міцности й благочестя і даруй кожному вогонь любові до матері нашої України — єдиної і неподільної.

Господи, до Тебе вдаємося, навчи нас чинити волю Твою, бо Ти Бог наш, бо в Тобі джерело життя і в світлі Твоєму побачимо світло. Подай милості й щедроти Твої народу українському, щоб ми славили святе ім’я Твоє з Отцем і Святим Духом на віки віків. Амінь!

«Андрій Любунь — військовий капелан, настоятель парафій в с. Куликів та в с. Лішня Кременецького району Тернопільської області. Волонтерством почав займатись одразу після Революції Гідності. За волонтерську роботу чи краще — службу, він удостоєний звання «Людина року» на регіональному рівні.

Отець є реалізатором задуму будівництва Каплиці-пантеону Героїв АТО у с. Лішня. Капличка збудована виключно за пожертви людей та сподвижництва отця Андрія Любуня поблизу джерела святої Праведної Анни. Каплиця-пантеон Героїв АТО — єдина в Україні. В ній з кожної області встановлені гранітні дошки з викарбуваними іменами Героїв. З 2018 року, з часу освячення каплички, тут, в Лішні, відбувається Всеукраїнська проща для родин загиблих за незалежність України. Майже зі всіх областей України понад 150 родин, долі яких обпекла війна на сході держави, єднаються у молитві за душі невинно убієнних.

Волонтерська Премія 2019 року»

Джерело https://religionpravda.com.ua/2019/10/18/Капелана-волонтера-ПЦУ-визнано-Людин/

У мене завжди були люди, котрим я беззастережно довіряв. Слову яких завжди можна було вірити, слова яких ні на йоту не розходилися зі справами. Війна та «Сповідь» додали в цей список священиків, капеланів, монахів, добровольців, волонтерів… Авангард нації. Ті, кому болить Україна, котрі відчувають її душею.

Тільки зараз, після сотень років фізичного та ідеологічного геноциду української нації поміж нас прокидається ДОВІРА одне до одного. І левова частка тих людей, котрі варті такої довіри, пов’язана з війною, Україною і Богом. Один з таких людей — капелан Дмитро Поворотній. Я щиро поважаю цього священнослужителя і, як тільки в мене виникають складні запитання, пов’язані з вірою та молитвою, завжди телефоную йому. Для мене він Герой. І не просто герой програми. Він один з тих, хто відчуває фальш і нещирість в усіх щаблях суспільства і не соромиться голосно про це заявляти. Він говорить про це, пише. Саме тому, плануючи поїздку на Тернопільщину, я звернувся до нього. Отець Дмитро дав мені телефон капелана Андрія Любуня.

Саме Андрій Любунь відкрив нам справжній Кременець. Він познайомив нас зі справжніми патріотами. Не було вичурних слів чи фальшивих емоцій. Були віруючі, добрі та вільні українці. Незламні та непримиренні. Камаєв, Біндас, Мельник, Кочергіна, Панфілов, Неділь…

Капелан Андрій Любунь парафіяльний священик. Його парафія розташована в семи кілометрах від Почаївської Лаври. Про біль від такого сусідства ми не стали говорити вголос, проте його видно по очах. Ми віруємо, що вона повернеться в лоно української церкви.

Віряни відбудували храм, в якому служить отець Андрій. Громада об’єдналася заради святої справи. Цей храм будували з любов’ю. В ньому неймовірно багато Господа. І стільки віри! Окремим надбанням Тернопільщини я вважаю побудову Пантеону. Храм пам’яті загиблих на цій війні, побудований поблизу цілющого святого джерела. Храм, на стінах якого викарбувані імена загиблих героїв. Монумент пам’яті тим, хто віддав своє життя за Україну.

Священне місце. Тихе та спокійне. Котре самим своїм існуванням закликає нас пам’ятати та цінувати. Сюди приїжджають дітлахи з усієї України. Тут проходять збори ПЛАСТу. Тут отримують незабутні уроки вірності та відданості Батьківщині. Вкрай важливі уроки, після стількох років спотворення нашої культури та історії.

Ісус вчив жертовності. Навчав любити ближнього свого. Любов до України складається із взаємовідносин між нами і в умінні ставитися одне до одного, як до самого себе. Це вже не тільки тиха молитва в усамітненні домашнього вівтаря. Це молитва національна. Молитва, котра об’єднає нас усіх задля того, щоб вимолити мир і стати щасливими.

Він – велична людина, капелан Андрій Любунь. Велична душею. Величезна, наче небо. Батько чотирьох дітей, парафіяльний священик у двох парафіях, він встигає займатися волонтерською та соціальною роботою. Мені нещодавно дорікнули, що я забагато уваги приділяю церкві та священикам. Ні! Не забагато! Адже саме завдяки їм ми перемагали, перемагаємо і будемо перемагати зовнішніх та внутрішніх ворогів.

Нам потрібно стати істинно віруючою та духовною нацією. В цьому майбутнє. В цьому наш генетичний код. Коли в душі є віра та Бог, поле шумить пшеницею ласкаво, а птахи своїм співом нагадують нам про душі тих, хто пішов і тих, хто ще не народився… Ми подорослішали. Ми тепер не молимося крадькома. Ми молимося щиро, відкрито і з величезною любов’ю.

Отець Андрій Любунь. «СПОВІДЬ» — авторська програма Олега Володарського

https://youtu.be/VOlBNctnnL8