Продукти дрогобицьких медоварів смакуватимуть в Антарктиді

 Дрогобич відвідала  делегація Національного антарктичного наукового центру, яка привезла виставку «Україна в Антарктиді: історія відважних». Виставка присвячена 25 річниці передачі Великобританією антарктичної станції "Фарадей", яка зараз називається "Академік Вернадський". Внаслідок цього Україна стала однією з 30 великих держав світу представлених в Антарктиді і разом з ними виконує дуже важливі дослідження.

 Серед об’єктів, з якими ознайомилась делегація з антарктичного наукового центру, було підприємство «Українські медовари».  Тут з вченим  фізиком, учасником шести антарктичних експедицій Юрієм Сергійовичем Отрубою розмовляв наш кореспондент.

-         Сьогодні ми в дуже гарному місті Дрогобичі, яке має безпосереднє відношення до Антарктиди, тому, що має своїх полярників, - почав розповідь Юрій Сергійович. - Один з них 25 років тому брав безпосередню участь у передачі антарктичної станції "Фарадей"  Україні. Це - Ігор Савчин, науковець-геодезист. А Олександр Книжатко в ці дні у складі 26 експедиції перебуває на арктичній станції.  Ми тут познайомилися з чудовими українськими медоварами, які виготовляють славнозвісний напиток Медак й інші не менш популярні зігріваючі медові напої, а також  Дрогобицьку ковбасу (Сміється). Ці продукти разом із сіллю, яку виварюють тут на одному з найстаріших і постійно діючих підприємств Європи, на якому ми сьогодні також побували, справді є візитівками, за якими впізнають Дрогобич в Україні і світі.

 До розмови приєднався  керівник підприємства Українські медовари Роман Войтків:

 -         Два місяці тому ми вперше мали зустріч з нашими полярниками у Києві в Торговій палаті, де презентували свою продукцію, - сказав Р. Войтків. – Вони виявили зацікавлення нашими медовими продуктами. І ми вирішили з наступною експедицією відправити для наших героїв, які протягом наступного року будуть досліджувати Антарктиду, протипростудні і зігріваючі медово-трав’яні напої, зокрема Медак, який називають «бомбою» проти нежиті. 

 -         Українська 27 експедиція на початку наступного року відправиться на станцію Академік Вернацький на судні, яке цього року Україна придбала у Великобританії,  - продовжує розповідь Юрій Отруба. - Судно отримало назву Ноосфера і зараз в Одесі проходить певне технічне обслуговування. Звідти ним повернуться додому учасники 26 експедиції.

 -         Чи маєте шанс вчергове взяти участь в експедиції?

-          Я в цьому році знову подав заявку на  експедицію. Зараз відбувається підготовка до поїздки, яка включає перевірку стану здоров’я, психологічно-злагоджений відбір - ми поїдемо в Мартову на тиждень-десять днів двома складами, де будемо проходити психологічне злагодження і отримувати певну інформацію про станцію і щодо роботи там.

 -         Юрію Сергійовичу, Ви були учасником шести експедицій, її керівником. Наскільки важко працювати на станції в Антарктиді?

 -         Там важко психологічно. Можливо, фізично не так важко. Тому потрібно усвідомити куди ти їдеш і навіщо. І коли вже туди приїхав, повинен розуміти, що ти не повернешся додому навіть якщо, не дай Бог, щось і трапиться, - що ти тут на цілий рік. І що це замкнутий колектив на певний період. Саме тому психологічно важко.

 -         Як підтримуєте контакти із рідними?

 -         У мою першу експедицію контактів майже не було. Тоді Інтернет тільки починав розвиватися, коштував дорого, телефон також коштував чимало грошей – усе це відбувалось через супутник. На сьогодні телефон також через супутник. Але на станції є безлімітний інтернет. Якщо маєш смартфон і зареєстрований у соціальних мережах, то ти з Україною, своєю ріднею на зв’язку 24 години на добу, тримаєш руку на пульсі, в курсі певних подій і можеш в тій чи іншій мірі на них впливати, хоч перебуваєш за 16 тис км.

 -         Чи дуже дошкуляє там суровий клімат?

 -         Так як станція розташована не в глибині континенту, а біля антарктичного півострова, то там клімат морський – зима за температурою як в Києві – до 30 градусів морозу може бути. Найнижча температура -46 градусів була зафіксована на станції ще при британцях. Буває, що накладаються великі морози, висока вологість і вітри. Планували встановити на станції гідрогенератори, але через сильні шквальні вітри це зробити не  можливо. А загалом там сніги, вітри. Такий клімат.

 -         ЗМІ повідомляють, що через глобальне потепління  льодовик починає руйнуватись.

 -         Я можу сказати про ті 10 років спостережень на станції "Академік Вернадський". Справді, льодовик зменшується. Наша станція розташована на острові і тут є льодовик, то ми бачимо, що він підтаює і зменшується, сніговий покрив також зменшується. Потрібно дуже детально аналізувати причини. А як більш детально починаєш заглиблюватись, то бачиш, що це надзвичайно складне питання - дуже багато факторів необхідно брати до розгляду.

 Якщо говорити про наш там регіон, то так – відбувається потепління. На станції ще з 30-их років ведуться метеорологічні спостереження і ми бачимо, що за цей час температура піднялася і різниця складає -3 градуси Цельсія. Тренд до потепління помітний.

 -         Юрію Сергійовичу, щодо наміру директора підприємства гільдії «Українські медовари» допомогти дослідникам в Антарктиді медовими продуктами. Ви вже встигли  їх скуштувати?

-         Так. Не тільки зігрівальні і лікувальні напої, а також наш карпатський мед. Зараз відбується закупівля меду на станцію. Мед, який купляємо в Чилі, скоріш за все він є штучним. Тому ми дуже вдячні, що український бізнес і українські люди підтримують полярні дослідження. Щодо напоїв, то це чудова нагода дегустувати їх там і, можливо, наш кухар буде використовувати для просочення коржів для  виготовлення тортів.