Як то в анекдоті: в парку культури і відпочинку відпочинку більше, ніж культури.

Нещодавно бачила в лісі просто купи-купи-купи сміття.

Та дійсно ж, сміттєвих баків ніхто в лісі не ставить. Що ж робити зі сміттям, яке залишається після відпочинку?

Спробувала написати нехитрі поради.

Органіка: такі відходи, котрі належать до органичної групи, швидко розкладаються, тому для їх збору потрібно викопати відповідного розміру ямку в землі. До цієї ямки ти будеш скидати і виливати тільки органичні відходи - очистки, кожуру, недоїдену їжу. А перед своїм від'їздом цю ямку слід закопати. Так ти залишиш після себе безпечне і естетичне місце для відпочинку.

Папір: Папір (газети, етикетки) і використані вологі серветки слід спалювати. Так ти утилізуєш цю групу відходів щвидше за все. Недопалки цигарок, крім виділення ще частки нікотину і смоли до атмосфери, не спричинить оточуючим людям шкоди. Чи ж їх теж можна викидати до ями з органичними відходами.

Пластик: Пластик ні в якому випадку неможна спалювати, адже при горінні він виділяє всі отруйні речовини, котрі містить, чим отруїть і навколишню природу, і оточуючих тебе людей, включаючи і тебе самого. Розкладатися у природі пластик буде не менше 300 років, виділяючи в землю, повітря, а через землю - и до найближчих водоймищ, ті самі отруйні речовини, що виділяв би при горінні, поступово отруюючи ґрунт і воду. Тому пластикові пляшки, поліетиленові пакети і упаковки з-під косметичних засобів і кремів слід забирати з собою і викидати вже в місті до сміттєвих баків, призначених для збору ПЕТ.

Залізо: Залізо розкладається у природі в середньому за п'ять років, тому при неможливості вивезти його до міста, його теж можна закопувати до землі. Консервні банки складаюються з заліза, але вкриті оловом, тому спочатку консервні банки слід перепалити в багатті, щоб оплавилось олово, а потім, якщо нема можливості вивезти їх в місто і викинути там, теж закопати. Перепалені консервні банки розкладуться у природі за три роки.

Скло: скло - це, звісно, природний матеріал, але розкладається воно так само довго, як і пластик. Звісно, при цьому воно не спричиняє шкоди природі. Та це за умови, що скляний виріб залишається цілосним. Та частіше за все викидають саме розбиті скляні предмети. А це може призвести до травмування тварин і людей. Так що скло теж треба вивозити з собою, а вже в місті здавати до пунктів прийому вторсировини. Адже вже з'являються пункти прийму не лише пустих пляшок, але й некондеційного скла.

Тканина: Буває так, що не хочеться забирати з собою одяг, якщо він порвався. В археологів навіть є традиція спалювати одяг або взуття, які порвались. Однак, на жаль, більшість тканин зараз синтетичні і при спалюванні або розкладанні у природі будуть виділяти не меньшу кількість шкідливих речовин, ніж пластик. Тому одяг і взуття необхідно забирати з собою. А там все таки в першу чергу спробувати полагодити її чи використати вдома як ганчірки.