17. Хто все перевіряв на терезах ума,

Для того жоден день не проминув дарма:

Або вимолював собі прощення в Бога,

Або за глек державсь руками обома.

18.Коли ви зійдетесь у злагоді та згоді,

Милуйтесь друзями, дивуйтесь їхній вроді!

Коли ж підчаший вам налле вина хмільного,-

Й мене, нещасного, згадайте при нагоді.

19. Я вивчив образи живого й неживого,

Проник у саму суть високого й низького,

Але без сорому я визнаю, що досі

Від хмелю кращого я не знайшов нічого.

20. Із тих, що рушили в дорогу невідому,

Хто звістку нам подав, хто повернув додому?

Нічого не лишай на цім розпутті спраги,

Бо повернутися не пощастить нікому!

21. Коли напровесні красуня біля гаю

Мені в коновочку наллє вина до краю,

(Хай вибачать мені це непристойне слово) -

Будь я собакою, коли про рай згадаю!

22. Мене не радує тверезість, а пиття

Вселяє в мозок мій шкідливе сум'яття.

Та є середній стан - не перше і не друге.

Я вічний раб його, бо він і є життя.

23. Блажен, хто ці часи прожив на вольній волі,

Нічим не дорікав ні Богові, ні Долі,

Хто кожну мить життя приймав як подарунок,

Не спав, шукав забав і мав вина доволі.

24. Ця піала вина - всіх вір і раю варта,

А крапелька його - вінця Китаю варта.

Всіх радощів життя ця дивная гіркота,

Що в чарку з глечика я наливаю, варта.

25. Чи є людина, щоб не мала плями,

Не ошерхалась у рови та ями?

Якщо за зло мене ти злом караєш,

Яка різниця, Пресвятий, між нами?

26. Плює услід мені судьба моя проклята.

Як не стараюся, дарма, все йде до ката.

Душа збирається. «Побудь»,- кажу - і чую:

«Де ж я тулитимусь? Розвалюється хата!»

27.  В одне вікно дивилися двоє.

 Один побачив дощ і бруд.

Інший - листків зелених в'язь,

весну і небо голубеє.

В одне вікно дивилися двоє…

28. Я думаю, що краще одиноким буть,

Чим жар душі «кому-небудь» дарить.

Безцінний дар віддав кому попало,

Зустрівши рідного, не зможеш полюбить.

29. Дарить себе - не означає продавати.

І поруч спати - не значить переспати.

І не помститися - не означає все пробачить.

Як і не поруч бути - не значить не любить.

30. Один не відчува троянди подих,

31. Хто зрозумів життя, той більш не поспішає,

Смакує кожну мить, спостерігає,

як спить дитина, молиться старий,

як дощ іде, і як сніжинка тане ..