хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «микола лисенко»

Верховино , Світку Ти Наш....

Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине ту час,  Свобідно, шумно, весело...

Ой немає краю, краю Над ту Верховину!  Коби мені погуляти Хоч одну годину!

Гей, що ми там , Поділля край! Нам полонина — Поділля, А бори — степ, ялиця — май,  А звіра голос — весілля!

Черемоше, Черемоше, Бистра твоя вода!  Дівчинонько з Верховини, Гарна твоя врода!

З верха на верх, а з бору в бір  З легкою в серці думою,  В чересі кріс, в руках топір, Буяє леґінь тобою.

Єсть у мене топір, топір, Ще й кована бляшка, Не боюся того німця, Ані того ляшка!

“З Тараса Шевченка в Україні починається все”

(  09.03.1814 — 10.03.1861  )

"Це Ти сто літ показував мету і шлях
стовпом вогнистим,
ми виросли у спадщині Твоїй, як в сяйві сонця
листя...."

Ці слова Богдан-Ігор Антонич сказав про Шеченка
близько 100 років тому.
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні чи ні...
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині...
Однаковісінько мені.

В неволі виріс меж чужими,
І не оплаканий своїми.
В неволі, плачучи, умру
І все з собою заберу.
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій не своїй землі...

І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: молись!
Молися, сину, - за Вкраїну
Його замучили колись!

Мені однаково, чи буде
Той син молитися чи ні...

Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять лукаві і в огні
Її, окраденую, збудять!

Ох не однаково мені...