Бійся данайців, о, Серце моє, - Мають шляхетні обличчя. Кожен данаєць і в душу плює, Ним так підштовхує відчай. Хук зліва знизу і просто - в ребро, О, ця шляхетна відвага ! Крові націдить із_серця_в_відро - От, погуляє ватага. Бійся данайців, о, Серце моє, Адже бувають і добрі. Кожен данаєць і душу проб'є - Так помирають хоробрі. Я невмируща, о, Серце моє, Цього не знають данайці.. Ніжний світанок вже Сонечко п'є - Я воскресаю уранці... [Приєднана картинка]