Світовид осінній
- 22.09.09, 22:18
22 вересня - Світовид осінній (осіннє рівнодення, духовні пошуки, мистецькі заняття):"Творіть Світовиду славу всяку! Бо цей Бог очищає серце наше, і ми відрікаємося від злого, а спрямовуємо себе до доброго" - говорить Велесова Книга. У давнину відбувалося всенічне моління в храмі Світовида. Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець ховався за хлібом і запитував, чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав:"Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!" (щоб не було його видно за хлібом). Світовид, або давніша форма Його імені - Святовит, - це Святий Дух українського народу, який "витає" над нашою Україною, допомагаючи народу визволитися з полону чужовір'я. Відчуйте Його Дух у собі всі, хто є українцями!
Сонце осіннього рівнодення в давніх слов'ян зображувалося беззбройним старцем, він мав чотири обличчя й на заході звався Святовит або СвітовидСтаринні церемонії ховання за хліб записуються у нас звичайно при щедрім вечері. Щоб заворожити багатство на цілий рік, батько присідає за купою хлібів і питає дітей: «Чи не бачите мене, діти?» «Не бачимо, тату!» «Дай же, Боже, щоб і на той рік не побачили». Давно вже вказано аналогічний звичай поморських словян, записаний Саксоном Граматиком. Але там він відбувається на святі Святовиду по закінченні жнив: жрець ставав за великим коржом і так само бажав, щоб його не побачили і на будучий рік. Самий корж нагадує пшеничну, мащену медом «калету», котру вішають на шнурі на св. Андрія, уже не для ворожіння, а для простої забави, а вона властиво являється «колядним» хлібом, котрий відірвався від новорічних звичаїв і викотивсь наперед. «Калету» ділять після забави між присутніми і підчеркують її солодкість. джерело
Сонце осіннього рівнодення в давніх слов'ян зображувалося беззбройним старцем, він мав чотири обличчя й на заході звався Святовит або СвітовидСтаринні церемонії ховання за хліб записуються у нас звичайно при щедрім вечері. Щоб заворожити багатство на цілий рік, батько присідає за купою хлібів і питає дітей: «Чи не бачите мене, діти?» «Не бачимо, тату!» «Дай же, Боже, щоб і на той рік не побачили». Давно вже вказано аналогічний звичай поморських словян, записаний Саксоном Граматиком. Але там він відбувається на святі Святовиду по закінченні жнив: жрець ставав за великим коржом і так само бажав, щоб його не побачили і на будучий рік. Самий корж нагадує пшеничну, мащену медом «калету», котру вішають на шнурі на св. Андрія, уже не для ворожіння, а для простої забави, а вона властиво являється «колядним» хлібом, котрий відірвався від новорічних звичаїв і викотивсь наперед. «Калету» ділять після забави між присутніми і підчеркують її солодкість. джерело
Святовитова СлаваБогові Святовитові ми СЛАВУ прорекли,
Бо цей Бог став Богом Правія і Явія.
І йому співаємо пісні, яко єсть Він Святий.
і через нього ми побачили
Світ Видимий і буття Яви.
І він буде нас у Навії берегти.
А тому ХВАЛУ співаємоі,
співаючи, маємо танцювати,
і викликуємо Бога нашого:
бо це Він Землю, Сонце-Суне нашеі Звізди
держить, і Світ міцнішим творить.
Творіть Святовиту СЛАВУ велику!
Цей Бог очищує серце наше.
І ми відрікаємося од злого,
А спрямовуємо себе до доброго.
Се від руки Бога пущені,
Йому завдячуємо і речемо:
«Це все сотворив Бог»,-
це не можна збагнути умом розторженим,
тож очистимось і умиємось,
бо це є Тайна Велика:
Яко Сварог є Перуном і Святовитом,
а ті обоє удержані в Сварзі.
(ВК, 11-А)
Бо цей Бог став Богом Правія і Явія.
І йому співаємо пісні, яко єсть Він Святий.
і через нього ми побачили
Світ Видимий і буття Яви.
І він буде нас у Навії берегти.
А тому ХВАЛУ співаємоі,
співаючи, маємо танцювати,
і викликуємо Бога нашого:
бо це Він Землю, Сонце-Суне нашеі Звізди
держить, і Світ міцнішим творить.
Творіть Святовиту СЛАВУ велику!
Цей Бог очищує серце наше.
І ми відрікаємося од злого,
А спрямовуємо себе до доброго.
Се від руки Бога пущені,
Йому завдячуємо і речемо:
«Це все сотворив Бог»,-
це не можна збагнути умом розторженим,
тож очистимось і умиємось,
бо це є Тайна Велика:
Яко Сварог є Перуном і Святовитом,
а ті обоє удержані в Сварзі.
(ВК, 11-А)
0
