Андрій Блонський — доросла «дитина» з величезною душею і відкритим серцем Характерник — це віщун, чаклун на Запорозькій Січі, який, згідно з народними легендами, умів ворожити, лікувати поранених козаків, знав психотерапію, вправи з фізичної підготовки козаків, про що існує ряд історичних свідчень очевидців та народних переказів. 

Послухай мене, брате-українець! Чому ми не можемо пожити з тобою у казці? Чому наші душі не здатні вірити Богу настільки, щоб не на мить не сумніватися в тому, що на нас чекає величезне національне щастя?

Ти сумуватимеш, мій рідний жовто-синій, опустиш очі, згадаєш, як над могилами майорять прапори твоєї України. Відчуєш біль, як на яву почуєш плач матерів, дружин, сестер, тих, хто загинув на цій війні. І поруч, зовсім поруч з цим болем, взявшись за руку матері, ховається маленький УКР, котрий вірить в казку. Котрий, сам того не усвідомлюючи, розмовляє з Богом. Він не може і не хоче розуміти, що його рідна людина пішла на небо, залишивши його. Він вірить в нього, наче у янгола.

І коли ти підходиш до цієї дитини, помолися тихенько. Він відчує тепло твоєї молитви. Воно буде схоже на казку, котра хоч ненадовго врятує його від болю. Немає значення, як саме передавати йому цю часточку тепла — нехай це буде іграшкова машинка чи паперова лелека, а може це будуть теплі шкарпетки чи рукавички, що зігріють малечу. Головне — подаруй йому всю силу твоєї душі. Ця дитина – майбутнє твоєї нації. Навчися її любити. Навчися в неї любити!

Адже ми перестали чути Господа! Ми перестали посміхатися, ідучи вулицею, їдучі в громадському транспорті чи авто, зустрічаючись поглядом одне з одним. На наших душах численні рани. З дитинства. З народження. І, коли ми бачимо маленьку страждаючу людинку, чия душа розривається від болю, ми зобов’язані простягнути йому УКРАЇНСЬКЕ СЕРЦЕ. Пам’ятай про це. Пам’ятай, що чужих дітей не буває. Пам’ятай і для того, щоб твоя дитина, пізнавши біду, не залишилася чужою для того, хто випадково опиниться поруч. Інакше не буває, жовто-синій.

На тому затишному львівському подвір’ї я зустрів такого звичайного, щирого, доброго і відкритого українця. Доросла «дитина» з величезною душею і відкритим серцем. Психолог, соціальний працівник і характерник. Він успадкував для себе культуру козацтва. Живе цим, тішиться. В ньому відчувається відголосок степу і волі, його манять природа та козаччина. Хоча це й не дивно — генетична спадщина. 

І якщо ми ще можемо вагатися, то Андрій Блонський, ані секунди не зволікаючи, почне розважати та бавити маленьку незахищену дитинку. Надзвичайно вдячний Господу за таких людей. Вони не вміють гратися словами, не знають, де розташовані дорогі ресторани. Їх не вабить розкіш та надмірність. Але вони вміють ділитися теплом своєї душі. Вміють, забувши про себе, зануритися в біль родини, що втратила Воїна, розділивши з ними їх біль, і тим самим його хоч трохи зменшити. І, дякувати Богу, таких людей у нас багато. 

Не буду називати прізвищ — вони цього не люблять, та на прикладі Андрія вклонюся їм. До самої землі. Української землі, за яку воюють наші брати та сестри. І, ступаючи на цю землю, бережи найменшу її частинку, адже за неї заплачено величезну криваву ціну. Для самих себе, для дітей та онуків ми повинні навчитися так любити свою СВЯТУ Україну, щоб тепло свічок під іконами, святість людського життя і любов до Нації стали непохитним фундаментом нашого майбутнього.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». 

Герой програми Андрій Блонський

https://youtu.be/MIvCWA2aPg4

Время есть некое воспринимаемое непространственное расстояние между одинаковыми и равноудаленными событиями.

Естественными событиями подобного рода являются в основном движения небесных тел и явления с ними связанные.
Искуственными - часы.

Как выяснилось из опытов и практики, это "расстояние" не является воспринимаемым одинаково всеми и всегда. Например, в книге Цуканова приведены данные о темпераментальном различии в восприятии времени. По этим данным, 1сек холерика равна 0.7 объективной секунду, а флегматика - 1,2 сек объективной.

С третьего раза не трудно догадаться, что будет, если флегматика и холерика отправить выполнять вдвоем одну задачу.

Практика и опыт жизни нормального человека показывает, что время даже у одного и того же индивидуума, течет в разные периоды жизни по разному. Единственное, что мало людей пыталось это явление поставить на управляемую основу - хочу быстрее течет, хочу - медленнее.

Однако это возможно.
Потому что, время существует, минимум, двух видов: объективное и субъективное.
Более точно - второе - это изменение субъективного восприятия течения объективного времени.

Отечественный ученый А.Г. Гурвич был первым, кто указал на существование собственного слабого свечения клеток животных и растений, названного им митогенетическими лучами. Согласно А.Г. Гурвичу, митогенетические лучи - это очень слабое ультрафиолетовое излучение клеток, которое индуцирует деление окружающих клеток. (Понятно? Увидел Даж - началось самоисцеление). Хотя сам А.Г. Гурвич использовал для обнаружения лучей только биологический детектор, то есть разные делящиеся клетки, его последователи в России (С. Родионов и Г.М. Франк в 1934 году) и за рубежом (Р. Одюбер в 1938 году) разработали физический детектор излучения: газоразрядный счетчик фотонов с кварцевым окном, прозрачным для УФ-лучей. В ходе экспериментов было обнаружено, что собственное свечение тканей может быть обусловлено реакциями трех типов: 1) реакции так называемых активных форм кислорода; 2) реакции цепного (перекисного) окисления липидов;

3) реакции с участием окиси азота.

Вся статья здесь 

Первый прием для изменения состояния сознания и физиологии, имеющий непосредственное отношение к характеництву и Спасу - видение второй оболочки или дрУгого зерна Роду - Дажа (им. падеж - Даж).

Все есть свет, чтобы понять это - это надо увидеть, увидел Даж - стал светом, в обычном физическом смысле, никакой эзотерики и мистики. В организме начинается процесс, во время которого испускаются фотоны света, самые обычные, физические фотоны.

Существуют правила для любых самовоздействий: - техника должна менять состояние тела и/или сознания достаточно быстро и заметно; - техника должна менять состояние человека в процессе его привычной бытовой или профессиональной деятельности. Что может быть проще и быстрее для включения в обыденную жизнь, чем изменение состояния, через видение Дажа (2 ой рубашки - оболочки)?